- •1. Що таке Асемблер?
- •9.Які ресурси середовища Intel64 для виконання програм
- •10. Режимы работы процессоров ia-32 (Режими роботи процесорів архітектури x86)
- •1 Реальный режим
- •2 Режим системного управления
- •3 Защищенный режим
- •11) Який адресний простір архітектури ia-32 і чим він визначається?
- •12 Який адресний простір архітектури Intel64 і чим він визначається?
- •14.Способи переведення у іншу систему числення. Приклади
- •13. Позиційні системи числення. Поняття та основні формули
- •15. Способи представлення від'ємних чисел
- •16. Додатковий код. Приклади
- •17. Зміщений код. Приклади
- •18 Формати з плаваючою точкою. Стандарти
- •19 Стандартний двійковий 32-бітовий формат з плаваючою точкою
- •20 Тандартний двійковий 64-бітовий формат з плаваючою точкою
- •21.Стандартний двійковий 80-бітовий формат з плаваючою точкою
- •22. Порівняння основних стандартних двійкових форматів з плаваючою точкою
- •23. Фізична память. Як узнати розрядність адрес?
- •24. Моделі пам'яті у процесорах архітектури x86
- •25. Сегментована пам'ять
- •26. Flat - модель пам'яті
- •27. Сторінкова пам'ять
- •28. Регістри процесора архітектури ia-32
- •29. Регістри процесора архітектури Intel64
- •30. Регістри загального призначення.
- •31. Сегментні регістри
- •8 Прапорів полягання
- •1 Прапор управління
- •5 Системних прапорів
- •35 Операнди команд та способи адресації операндів
- •36 Безпосередні операнди команд
- •37 Регістрові операнди команд
- •38 Способи вказування комірок пам'яті у якості операндів команд
- •39. Що таке опосередкована адресація стосовно вказування операнду команди?
- •40. Що таке база, індекс, зміщення, масштаб у операнді команди?
- •41Полное определение
- •44. Структура вихідного тексту програми на Асемблері
- •45.Директиви Асемблера. Найпопулярніші на вашу думку директиви
- •46.Директиви вказування типу процесора та моделі пам'яті
- •47. Директиви створення даних
- •48. Директива invoke. Приклади
- •49. Директива align. Приклади
- •50. Базові типи даних архітектури процесорів x86
- •51. Числові типи даних
- •52.Упаковані simd типи даних
- •Використання
- •53. Основні групи команд процесорів архітектури x86
- •54. Команди копіювання даних
- •Xchg Обмін данімі між операндами
- •55. Команди додавання цілих чисел
- •56. Команди віднімання цілих чисел
- •57. Команди множення цілих чисел
- •58. Команди ділення цілих чисел
- •59. Побітові логічні команди
- •60. Програмування читання та запису окремих бітів
- •61. Команди зсувів
- •62. Команди циклічного зсуву
- •63 Команды перехода
- •64 Реализация if-then-else
- •65, 66 Програмування циклів на асемблері?
- •67 Цикл з постумовою (рис. 2)
- •68. Програмування циклу зі збереженням біту переносу cf
- •69. Програмування циклу на основі команд loop
- •70. Програмування вкладених циклів
- •71. Команди обробки рядків даних
- •72. Команди stos, stoSx
- •73. Команди movs,movsx.
- •74. Префікс повторення rep та його різновиди.
- •75.Що таке структурованість та модульність програм. Наведіть приклади.
- •76. Макроси. Приклади програмування
- •77. Процедури. Визначення, виклик. Приклади програмування
- •78. Способи передавання значень параметрів процедурам
- •79. Локальні дані процедур
- •80. Пролог та епілог процедури
- •81. Стековий кадр процедури
- •82. Написання модульних програм на Асемблері
- •83. Можливості використання мов високого рівня сумісно з Асемблером
- •84. Конвенції виклику процедур
- •85. Конвенція cdecl. Приклад програмування.
- •86. Конвенція stdcall. Приклад програмування.
- •87. Асемблерні вставки у мовах високого рівня.
- •88. Середовище x87 fpu
- •89. Команди x87 fpu. Приклад програми.
- •90. Стек даних x87 fpu. Приклад програми.
- •91. Команди simd
- •92. Розширення mmx
- •93. Розширення sse
- •94. Типи даних sse
- •95. Векторны команди sse
- •96 Горизонтальне додавання
- •97. Команди movups та movaps. Приклад використання
- •98. Векторні команди множення sse. Приклад використання
- •99. Векторні команди додавання sse. Приклад використання
- •100. Команда shufps та її застосування
- •101. Розширення avx
- •102. Типи даних avx
- •103. Команды avx
- •104. Особенности команд avx по отношению к sse
- •105. Эволюция simd-расширений системы команд процессоров архитектуры х86
20 Тандартний двійковий 64-бітовий формат з плаваючою точкою
Число́ подвійної то́чності (Double precision, Double) — компьютерний формат представлення чисел, що займає у пам’яті дві послідовні комірки з точністю мантиси залежно від розрядності процесора (комп’ютерне слово; у випадку 32-бітного комп’ютеру – 64 біта або 8 байт). Як правило, під ним розуміють формат числа з плаваючою комою стандарту IEEE 754
Кодоване значення експоненти: e = E + 1023. Експонента E від Еmin = -1022 до
Emax=+1023, тому діапазон представлення чисел: ±(від 2-1022 до 2+1023). Мантиса записується так само, як і у 32-бітовому форматі: M = 1.F. Враховуючи схований біт цілої частини, мантиса загалом має 53 біти.
В компьютерах, которые имеют 64-разрядные с плавающей запятой арифметические единицы, большинство численных вычислений осуществляется в двойной точности с плавающей запятой, поскольку использование чисел одинарной точности обеспечивает почти такую же производительность.
1 11 52
S |
e |
F |
http://ru.wikipedia.org/wiki/Число_двойной_точности
21.Стандартний двійковий 80-бітовий формат з плаваючою точкою
Кодоване значення експоненти: e = E + 16383.
Діапазон експоненти E: від Еmin = -16382 до Emax=+16383.
Діапазон представлення (для нормалізованих чисел): ±(від 2-16382 до 2+16383).
У цьому форматі мантиса записується інакше, аніж для 32-, та 64-бітових форматів, і має наступний вигляд: M = j.F, де j – це біт цілої частини, який може бути 0 або 1. Цей біт записується у пам’ять, як і решта бітів. Це зроблено тому, що у розширеному форматі
передбачено виконання операцій також і над ненормалізованими числами, у яких старші біти мантиси можуть бути нулями.
1 15 1 63
S |
e |
j |
F |
Джерело – лаб 3 Сис прог.
22. Порівняння основних стандартних двійкових форматів з плаваючою точкою
Критерій порівняння |
32-бітовий формат |
64-бітовий формат |
80-бітовий формат |
К-ть бітів для представлення |
32 |
64 |
80 |
Діапазон представлення |
±(від 2^-126 до 2^+127) |
±(від 2^-1022 до 2^+1023) |
±(від 2^-16382 до 2^+16383). |
Формат запису мантиси |
M = 1.F
|
M = j.F, j = 0,1 |
|
Производительность |
Одинаковая |
Меньшая производительность |
|
Висновок: В ЕОМ з 64-бітовою архітектурою краще використовувати 64-бітове представлення чисел з плаваючою комою, так як швидкодія однакова з 32-бітовим форматом, а діапазон представлення є більшим, що забезпечує більшу точність.
Якщо необхідно мати ще більшу точність обчислення, доцільно використовувати 80-бітовий формат представлення чисел з плаваючою комою, але він займатиме більше пам'яті та займатиме більше ресурсів.
23. Фізична память. Як узнати розрядність адрес?
Дійсна або фізична пам’ять – пам’ять, спосіб адресації до якої відповідає фізичному розташуванню її даних.
Дізнаемось розрядність адрес
N – ємність пам’яті(у бітах)
M – комірка пам’яті(у бітах)
К – розрядність
К
=
,N/M
округлюється в
більшу сторону.
