- •1. Що таке Асемблер?
- •9.Які ресурси середовища Intel64 для виконання програм
- •10. Режимы работы процессоров ia-32 (Режими роботи процесорів архітектури x86)
- •1 Реальный режим
- •2 Режим системного управления
- •3 Защищенный режим
- •11) Який адресний простір архітектури ia-32 і чим він визначається?
- •12 Який адресний простір архітектури Intel64 і чим він визначається?
- •14.Способи переведення у іншу систему числення. Приклади
- •13. Позиційні системи числення. Поняття та основні формули
- •15. Способи представлення від'ємних чисел
- •16. Додатковий код. Приклади
- •17. Зміщений код. Приклади
- •18 Формати з плаваючою точкою. Стандарти
- •19 Стандартний двійковий 32-бітовий формат з плаваючою точкою
- •20 Тандартний двійковий 64-бітовий формат з плаваючою точкою
- •21.Стандартний двійковий 80-бітовий формат з плаваючою точкою
- •22. Порівняння основних стандартних двійкових форматів з плаваючою точкою
- •23. Фізична память. Як узнати розрядність адрес?
- •24. Моделі пам'яті у процесорах архітектури x86
- •25. Сегментована пам'ять
- •26. Flat - модель пам'яті
- •27. Сторінкова пам'ять
- •28. Регістри процесора архітектури ia-32
- •29. Регістри процесора архітектури Intel64
- •30. Регістри загального призначення.
- •31. Сегментні регістри
- •8 Прапорів полягання
- •1 Прапор управління
- •5 Системних прапорів
- •35 Операнди команд та способи адресації операндів
- •36 Безпосередні операнди команд
- •37 Регістрові операнди команд
- •38 Способи вказування комірок пам'яті у якості операндів команд
- •39. Що таке опосередкована адресація стосовно вказування операнду команди?
- •40. Що таке база, індекс, зміщення, масштаб у операнді команди?
- •41Полное определение
- •44. Структура вихідного тексту програми на Асемблері
- •45.Директиви Асемблера. Найпопулярніші на вашу думку директиви
- •46.Директиви вказування типу процесора та моделі пам'яті
- •47. Директиви створення даних
- •48. Директива invoke. Приклади
- •49. Директива align. Приклади
- •50. Базові типи даних архітектури процесорів x86
- •51. Числові типи даних
- •52.Упаковані simd типи даних
- •Використання
- •53. Основні групи команд процесорів архітектури x86
- •54. Команди копіювання даних
- •Xchg Обмін данімі між операндами
- •55. Команди додавання цілих чисел
- •56. Команди віднімання цілих чисел
- •57. Команди множення цілих чисел
- •58. Команди ділення цілих чисел
- •59. Побітові логічні команди
- •60. Програмування читання та запису окремих бітів
- •61. Команди зсувів
- •62. Команди циклічного зсуву
- •63 Команды перехода
- •64 Реализация if-then-else
- •65, 66 Програмування циклів на асемблері?
- •67 Цикл з постумовою (рис. 2)
- •68. Програмування циклу зі збереженням біту переносу cf
- •69. Програмування циклу на основі команд loop
- •70. Програмування вкладених циклів
- •71. Команди обробки рядків даних
- •72. Команди stos, stoSx
- •73. Команди movs,movsx.
- •74. Префікс повторення rep та його різновиди.
- •75.Що таке структурованість та модульність програм. Наведіть приклади.
- •76. Макроси. Приклади програмування
- •77. Процедури. Визначення, виклик. Приклади програмування
- •78. Способи передавання значень параметрів процедурам
- •79. Локальні дані процедур
- •80. Пролог та епілог процедури
- •81. Стековий кадр процедури
- •82. Написання модульних програм на Асемблері
- •83. Можливості використання мов високого рівня сумісно з Асемблером
- •84. Конвенції виклику процедур
- •85. Конвенція cdecl. Приклад програмування.
- •86. Конвенція stdcall. Приклад програмування.
- •87. Асемблерні вставки у мовах високого рівня.
- •88. Середовище x87 fpu
- •89. Команди x87 fpu. Приклад програми.
- •90. Стек даних x87 fpu. Приклад програми.
- •91. Команди simd
- •92. Розширення mmx
- •93. Розширення sse
- •94. Типи даних sse
- •95. Векторны команди sse
- •96 Горизонтальне додавання
- •97. Команди movups та movaps. Приклад використання
- •98. Векторні команди множення sse. Приклад використання
- •99. Векторні команди додавання sse. Приклад використання
- •100. Команда shufps та її застосування
- •101. Розширення avx
- •102. Типи даних avx
- •103. Команды avx
- •104. Особенности команд avx по отношению к sse
- •105. Эволюция simd-расширений системы команд процессоров архитектуры х86
84. Конвенції виклику процедур
Соглашение о вызове (англ. Calling convention) — часть двоичного интерфейса приложений, которая регламентирует технические особенности вызова подпрограммы, передачи параметров, возврата из подпрограммы и передачи результата вычислений в точку вызова.
Соглашение вызова определяет следующие особенности процесса использования подпрограмм:
Расположение входных параметров подпрограммы и возвращаемых ею значений. Наиболее распространённые варианты:
в регистрах;
в стеке;
в регистрах и стеке.
Порядок передачи параметров. При использовании для параметров стека определяет, в каком порядке параметры должны быть помещены в стек, при использовании регистров — порядок сопоставления параметров и регистров. Варианты:
Кто возвращает указатель стека на исходную позицию:
вызываемая подпрограмма — это сокращает объём команд, необходимых для вызова подпрограммы, поскольку команды восстановления указателя стека записываются только один раз, в конце подпрограммы;
вызывающая программа — в этом случае вызов становится сложнее, но облегчается использование подпрограмм с переменным количеством и типом параметров.
Какой командой вызывать подпрограмму и какой — возвращаться в основную программу.
Содержимое каких регистров процессора подпрограмма обязана восстановить перед возвратом.
Соглашения вызова зависят от архитектуры целевой машины и компилятора.
Джерело: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%BE_%D0%B2%D1%8B%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B5
85. Конвенція cdecl. Приклад програмування.
Cdecl- тип викликів, який походить з мови програмування C і використовується за замовчуванням в компіляторах С/С++ на архітектурі x86[1]. Параметри в підпрограму передаються через стек, куди поміщаються у зворотному порядку (справа наліво). 32-бітний результат повертається в регістрі процесора EAX. Чисткою стека займається зовнішня підпрограма.
Приклад.
Функція на асемблері виробляє підсумовування двох цілих чисел і повертає цілий результат.
1. файл c_asm.cpp (bc)
#include <iostream.h>
int p1,p2;
int extern cdecl addint (int,int);
void main()
{
cout<<"\n p1=";
cin>>p1;
cout<<"\n p2=";
cin>>p2;
cout<<"\n сумма="<<addint(p1,p2);
}
файл c_asm.c (tc++)
# include <stdio.h>
int p1,p2;
int extern cdecl addint(int,int);
void main()
{
printf("\n Введите значение p1 : ");
scanf("%d",&p1);
printf("\n Введите значение p2 : ");
scanf("%d",&p2);
printf("\n Результат Y= ");
printf("%d",addint(p1,p2));
}
2. функция addint (asm_c.asm)
.MODEL SMALL
.CODE
PUBLIC _addint ; добавляется _
_addint proc far ; добавляется _
; используется атрибут процедуры far, если в С
; задана модель памяти LARGE
push bp
mov bp,sp
mov ax,[bp+6]
add ax,[bp+8]
pop bp
ret
_addint endp
end
Джерело:
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:_L5DprTiGGwJ:phys.onu.edu.ua/files/student/3course/1term/assembler/lab_14.doc+&cd=5&hl=ru&ct=clnk&gl=ua
