- •1.Завдання та зміст аграрної реформи та її основної складової земельної реформи в реалізації аграрної політики держави. Роль аграрного права в їх реалізації.
- •2. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •3. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •4. Основні методи правового регулювання аграрного права.
- •5. Принципи аг. Права у.
- •6. Аграрне право як галузь юридичної науки.
- •7. Система аграрного права як навчальної дисципліни.
- •8. Поняття, ознаки і класифікація джерел аграрного права.
- •9. Конституція і Закони України як джерела аграрного права
- •10. Укази Президента у системі джерел аграрного права.
- •11. Урядові правові акти та акти органів державного управління.
- •12. Види й юридична сила локальних правових актів.
- •13. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики.
- •14.Поняття,класифікація й особливості аграрних правовідносин.
- •15. Поняття, види та особливості внутрішніх аграрних відносин.
- •17. Поняття, класифікація і особливості суб аграрного права.
- •18. Сільськогосподарський товаровиробник
- •19. Правосуб’єктність громадян як суб’єктів аграрного права.
- •20. Правосуб’єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств.
- •21. Правосуб'єктність аграрних підприємств корпоративного типу
- •22. Особливості правового статусу аграрних підприємств, заснованих на державнійформівласності
- •23. Особливості правосуб’єктності міжгосподарських підприємств і обєднань(агропромислових,агроторгових
- •25. Загальні питання ринкових перетворень на селі
- •26. Правове регулювання приватизації в апк
- •27. Правове регулювання паювання землі
- •28. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •29. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки
- •30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок
- •31. Поняття, суть і принципи державного регулювання с/г та її правове закріплення
- •32. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •33. . Задачі і функції Міністерства аграрної політики і продовольства.
- •34. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- •35. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36. Правові підстави і межі державного втручання в діяльність аграрних підприємств
- •37. Правові форми використання земель та інших природніх ресурсів у с/г .
- •38. Права та обов’язки суб. Аграрного підприємництва стосовно використання земель с/г признач. Та інш. Природ. Ресурс.
- •39. Охорона земель як об'єкта природного середовища
- •40. Правове регулювання водокористування та надрокористування в сільському господарстві
- •41. Правове регулювання використання тваринного та рослинного світу в сільському господарстві
- •42. . Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •43. Поняття та особливості відповідальності за порушення аг. Законод.
- •45. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •46. Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •47. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •56. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •67. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •70. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •71. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •72. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •73. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •76. Правове забезпечення наукових досліджень, підготовки кадрів для села та зайнятості сільського населення
- •77. Правове регулювання розвитку житлово-комунального та дорожного господарства на селі
- •78. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів сільського населення
- •79. Правове регулювання рослинництва
- •81. Правове регулювання насінництва.
- •82. Правове регулювання захисту рослин.
- •83. Правове регулювання страхування врожаю сільськогосподарських культур
- •84. Правове регулювання тваринництва.
- •85. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •86. Правове регулювання бджільництва
- •87. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •88. Правове регулювання ветеринарної медицини.
- •92. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу в сільському господарстві
- •93. Договірні відносини щодо меліоративного, агрохімічного і науково- сільськогосподарських організацій обслуговування.
- •94. Особливості аграрно-правового регулювання рийку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок
Аграрний ринок включає біржовий ринок сільськогосподарської продукції, оптові ринки сільськогосподарської продукції (іноді у поєднанні з регіональними аграрно-маркетинговими центрами), оптово-роздрібні ринки сільськогосподарської продукції, аукціони, фірмові магазини сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарські виставки та ярмарки тощо. Допоміжними елементами інфраструктури аграрного ринку є; транспорт, складське господарство, зв'язок, системи цінового моніторингу, стандартизації, сертифікації, страхування тощо. Оптові ринки сільськогосподарської продукції діють на підставі Закону України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" від 25 червня 2009 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції.
Регіональні аграрно-маркетингові центри створюються відповідно до наказу Міністерства аграрної політики "Про регіональні аграрно-маркетингові центри оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією" від 13 листопада 2006 р. № 660.
Наказом Міністерства аграрної політики від 13 серпня 2002 р. № 653/6941 затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів живої худоби та птиці, яке регламентує порядок організації та проведення аукціонів живої худоби (племінної, неплемінної продуктивної) та птиці.
Виставково-ярмаркова діяльність в АПК регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні", якою затверджено Концепцію розвитку виставково-ярмаркової діяльності від 22 серпня 2007 р. № 1065. Відповідно до зазначеної постанови Міністерством аграрної політики України видано наказ "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в системі Мінагрополітики" від 27 березня 2008 р. № 183.
Агроторгові доми порівняно з аграрними біржами є допоміжною, більш ефективною формою надання невеликим сільськогосподарським підприємствам послуг із реалізації сільськогосподарської продукції, оскільки на біржах торгівля здійснюється переважно великими партіями сільськогосподарської продукції. Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 18 березня 1996 р. затверджено Типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім, на підставі якого в Україні було створено значну кількість агроторгових домів у формі господарських товариств. Нині цей наказ втратив чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 8 липня 2008 р № 411/69. В Україні агроторгові доми діють у формі обслуговуючих кооперативів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 роки" від 12 грудня 2002 р. № 1858 наказом Оптові ринки сільськогосподарської продукції діють на підставі Закону України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції" від 25 червня 2009 р. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. № 1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції.
Регіональні аграрно-маркетингові центри створюються відповідно до наказу Міністерства аграрної політики "Про регіональні аграрно-маркетингові центри оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією" від 13 листопада 2006 р. № 660.
Наказом Міністерства аграрної політики від 13 серпня 2002 р. № 653/6941 затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів живої худоби та птиці, яке регламентує порядок організації та проведення аукціонів живої худоби (племінної, неплемінної продуктивної) та птиці.
Виставково-ярмаркова діяльність в АПК регулюється постановою Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні", якою затверджено Концепцію розвитку виставково-ярмаркової діяльності від 22 серпня 2007 р. № 1065. Відповідно до зазначеної постанови Міністерством аграрної політики України видано наказ "Про вдосконалення виставково-ярмаркової діяльності в системі Мінагрополітики" від 27 березня 2008 р. № 183.
Агроторгові доми порівняно з аграрними біржами є допоміжною, більш ефективною формою надання невеликим сільськогосподарським підприємствам послуг із реалізації сільськогосподарської продукції, оскільки на біржах торгівля здійснюється переважно великими партіями сільськогосподарської продукції. Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України та Української академії аграрних наук від 18 березня 1996 р. затверджено Типове положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім, на підставі якого в Україні було створено значну кількість агроторгових домів у формі господарських товариств. Нині цей наказ втратив чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики від 8 липня 2008 р № 411/69. В Україні агроторгові доми діють у формі обслуговуючих кооперативів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 роки" від 12 грудня 2002 р. № 1858 наказом Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про прискорення організації біржового ринку сільськогосподарської продукції" від 17 листопада 1995 р. №916 у структурі біржового сільськогосподарського ринку можна виділити:
- товарні біржі, в яких працюють секції продажу сільськогосподарської продукції;
- аграрні біржі, у складі засновників і членів яких повинно бути не менш як половина вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та представників переробної промисловості;
Згідно з Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від 6 червня 2000 р. головним елементом аграрного ринку є аграрні біржі як спеціалізований вид товарної біржі. Товарні біржі в Україні діють на підставі норм ЦК України, ГК України та Закону України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р. Також діяльність товарної біржі регламентується Статутом біржі, Правилами біржової торгівлі та біржового арбітражу. З метою уніфікації Правил біржової торгівлі різних бірж спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України З квітня 1996 р. було затверджено Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (далі - Типові правила). Місцем проведення торгів є торговий зал біржі. Біржа визначає місце в торговому залі для торгів окремими групами сільськогосподарської продукції. До біржових торгів допускається сільськогосподарська продукція визначеного переліку (затверджується біржею) стандартної якості, що є реальним товаром, а також стандартні контракти на цю продукцію, що допущені біржею у встановленому порядку до торгів. За рішенням біржового комітету до торгів може бути допущена також продукція, що забезпечує виробництво сільгосппродукції, кількість якої не повинна перевищувати 40 відсотків від загального обсягу товару. Ціни на біржі формуються вільно. їх рівень визначається на кожен вид сільськогосподарської продукції співвідношенням попиту та пропозиції на даний момент біржових торгів. Типові правила також детально регламентують порядок підготовки та проведення біржових торгів, порядок реєстрації та оформлення угод, порядок їх розірвання. У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. наведено більш повне визначення поняття форвардного, ф'ючерсного та опціонного контракту.
Форвардний контракт - стандартний; документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого .форвардного контракту.
Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Пунктом 2 ст. 22 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство здійснює реалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей на основі прямих угод (контрактів), державного замовлення через товарні біржі, мережу власних торговельних підприємств, а також на основі бартерних угод.
Формування ринку продовольства відбуватиметься коли в конкурентній боротьбі за «продовольчі гроші» замовників і споживачів буде впроваджена технологічна дисципліна, якість, асортимент продукції, тобто технологічну дісцпліну будуть диктувати замовник і споживач продукції. Побоювання втратити замовника стримуватиме виробників від обману і стимулюватиме виробництво й надходження до споживачів високоякісної продукції.
Особливо великий вплив на формування ринку продовольства справляє розвиток ринку землі, робочої сили й капіталів.
Постанова Каб. Міну «Про створення Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників».
