- •1.Завдання та зміст аграрної реформи та її основної складової земельної реформи в реалізації аграрної політики держави. Роль аграрного права в їх реалізації.
- •2. Аг. Право як галузь права, його історичні витоки та особливості
- •3. Предмет аг. Права у.; його зміст та особливості
- •4. Основні методи правового регулювання аграрного права.
- •5. Принципи аг. Права у.
- •6. Аграрне право як галузь юридичної науки.
- •7. Система аграрного права як навчальної дисципліни.
- •8. Поняття, ознаки і класифікація джерел аграрного права.
- •9. Конституція і Закони України як джерела аграрного права
- •10. Укази Президента у системі джерел аграрного права.
- •11. Урядові правові акти та акти органів державного управління.
- •12. Види й юридична сила локальних правових актів.
- •13. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики.
- •14.Поняття,класифікація й особливості аграрних правовідносин.
- •15. Поняття, види та особливості внутрішніх аграрних відносин.
- •17. Поняття, класифікація і особливості суб аграрного права.
- •18. Сільськогосподарський товаровиробник
- •19. Правосуб’єктність громадян як суб’єктів аграрного права.
- •20. Правосуб’єктність кооперативних сільськогосподарських підприємств.
- •21. Правосуб'єктність аграрних підприємств корпоративного типу
- •22. Особливості правового статусу аграрних підприємств, заснованих на державнійформівласності
- •23. Особливості правосуб’єктності міжгосподарських підприємств і обєднань(агропромислових,агроторгових
- •25. Загальні питання ринкових перетворень на селі
- •26. Правове регулювання приватизації в апк
- •27. Правове регулювання паювання землі
- •28. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аг. Секторі
- •29. Правове забезпечення формування ринку сільськогосподарської техніки
- •30. Правове регулювання ринку продовольства. Біржовий ринок
- •31. Поняття, суть і принципи державного регулювання с/г та її правове закріплення
- •32. Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •33. . Задачі і функції Міністерства аграрної політики і продовольства.
- •34. Органи державного управління сільським господарством та їхні повноваження
- •35. Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36. Правові підстави і межі державного втручання в діяльність аграрних підприємств
- •37. Правові форми використання земель та інших природніх ресурсів у с/г .
- •38. Права та обов’язки суб. Аграрного підприємництва стосовно використання земель с/г признач. Та інш. Природ. Ресурс.
- •39. Охорона земель як об'єкта природного середовища
- •40. Правове регулювання водокористування та надрокористування в сільському господарстві
- •41. Правове регулювання використання тваринного та рослинного світу в сільському господарстві
- •42. . Правове регулювання лісокористування в сільському господарстві
- •43. Поняття та особливості відповідальності за порушення аг. Законод.
- •45. Матеріальна відповідальність працівників сільськогосподарських підприємств
- •46. Майнова відповідальність за агр. Правопорушення
- •47. Адміністративна відповідальність за порушення аг. Законод.
- •56. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства
- •67. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
- •69. Поняття та загальна характеристика правового становища господарських товариств в апк
- •70. Правовий статус сільськогосподарських акціонерних товариств
- •71. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю
- •72. Особливості правового статусу найманих працівників у сільськогосподарських акціонерних товариствах і товариствах з обмеженою відповідальністю
- •73. Особливості ліквідації сільськогосподарських акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю
- •76. Правове забезпечення наукових досліджень, підготовки кадрів для села та зайнятості сільського населення
- •77. Правове регулювання розвитку житлово-комунального та дорожного господарства на селі
- •78. Правове забезпечення культурно-побутового та спортивно-оздоровчого обслуговування жителів сільського населення
- •79. Правове регулювання рослинництва
- •81. Правове регулювання насінництва.
- •82. Правове регулювання захисту рослин.
- •83. Правове регулювання страхування врожаю сільськогосподарських культур
- •84. Правове регулювання тваринництва.
- •85. Правове регулювання племінної справи у тваринництві
- •86. Правове регулювання бджільництва
- •87. Правове регулювання виробництва рибної продукції
- •88. Правове регулювання ветеринарної медицини.
- •92. Науково-технічна продукція як об'єкт правового регулювання та обігу в сільському господарстві
- •93. Договірні відносини щодо меліоративного, агрохімічного і науково- сільськогосподарських організацій обслуговування.
- •94. Особливості аграрно-правового регулювання рийку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції
67. Правовий режим майна та землі сільськогосподарського кооперативу
Для здійснення своєї статутної діяльності кооператив формує відповідні майнові фонди:
пайовий, який формується із пайових внесків членів кооперативу;
неподільний – із вступних внесків і відрахувань доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, зазначених у законі;
резервний – утворюється із різних джерел і призначений для покриття можливих втрат (збитків);
спеціальний – складається з цільових внесків членів кооперативу та інших надходжень.
Для реалізації свого права стати членом кооперативу фізична або юридична особа, крім подання письмової заяви, повинна сплатити вступний і пайовий внесок.
Згідно із Законом «Про сільськогосподарську кооперацію» вступний внесок – це внесок фізичної або юридичної особи в грошовій формі понад пай при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом. Вступний внесок зараховується в неподільний фонд і у разі виходу з кооперативу не повертається. Вступні внески здебільшого утворюють початкову матеріальну базу, кошти якої використовуються, в основному, на організаційному етапі створення кооперативу і вносяться до моменту його державної реєстрації.
Пайовий внесок (пай) – майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Закон «Про сільськогосподарську кооперацію» поділяє пайові внески на основні і додаткові. Обов’язковий пайовий внесок вноситься в обов’язковому порядку і є підставою для надання права голосу і можливості брати участь в діяльності кооперативу тощо. Ознаками додаткового пайового внеску слід вважати наступні: 1) це внесок понад обов’язковий пайовий внесок; 2) передається лише за власним бажанням; 3) вноситься до пайового фонду.
У Законі «Про сільськогосподарську кооперацію» врегульована й майнова відповідальність кооперативу. Згідно зі ст. 23 Закону, кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Члени кооперативу відповідають за зобов'язання кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску.
Здійснення виробничої діяльності в сільському господарстві неможливе без використання земель як основного засобу виробництва, що є істотною особливістю сільськогосподарського виробництва. Йдеться про використання насамперед не будь-яких земель, а земель сільськогосподарського призначення. Чинне законодавство України передбачає кілька можливих способів отримання сільськогосподарським кооперативом землі для ведення виробничо-господарської діяльності, а саме, через:
передачу йому земельної ділянки у власність місцевими радами відповідно до їхньої компетенції;
придбання кооперативом земельних ділянок у власність;
оренду земельних ділянок.
Земельні ділянки передають у власність сільськогосподарським кооперативам відповідні місцеві ради, на території яких вони (ділянки) розташовані.
Земельна ділянка сільськогосподарського кооперативу може також бути сформована внаслідок об'єднання в один масив приватних земельних ділянок громадян, які створюють кооператив. Особи, які вступатимуть до членів кооперативу після його створення, можуть вносити свою земельну ділянку чи передавати право користування нею як обов'язковий пайовий внесок.
68. Правові підстави реорганізації та ліквідації с\г кооперативу.
Організаційними формами реорганізації можуть бути: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення. Останні можна поділити на 2 групи: за яких кооператив припиняється як юридична особа (злиття, поділ, перетворення); за яких кооператив як юридична особа зберігається (приєднання, виділення). Реорганізація кооперативу здійснюється за рішенням загальних зборів його членів. Інколи реорганізація кооперативу у формі його поділу або виділення з його складу однієї або кількох юридичних осіб провадиться за рішенням суду. Злиття як форма реорганізації має місце тоді, коли два або більше кооперативів об'єднуються в один новий, вони припиняють своє існування. При цьому до новоствореного кооперативу переходять усі права та обов'язки кооперативів, які злилися. Кооператив може бути утворений таким шляхом тільки тоді, коли зливаються 2 чи більше кооперативів. Злиття кооперативів провадиться на основі рішення загальних зборів кожного з кооперативів, які зливаються. На загальних зборах треба затвердити правочин, на основі якого має відбутися злиття. Правочин повинен бути затверджений спочатку загальними зборами кооперативів, що зливаються. Поділ означає, що на базі одного кооперативу виникає 2 або більше нових, а цей перший — припиняє своє існування. Майно поділеного і припиненого кооперативу розподіляється між новос-твореними. Оскільки кооператив є добровільним об'єднанням, то і діяльність його, може бути припинена в добровільному порядку за рішенням загальних зборів. У випадках, передбачених законом, кооператив може бути ліквідовано за рішенням суду. Єдиною підставою для ліквідації кооперативу за рішенням загальних зборів є воля більшості членів кооперативу. Жоден державний орган не має права примусити кооператив до самоліквідації або заборонити йому це зробити. Добровільний порядок створення кооперативу передбачає і добровільний порядок його ліквідації. Можна вирізнити такі підстави ліквідації кооперативів: за рішенням загальних зборів членів кооперативу, зокрема у зв'язку з досягненням мети, заради якої він був створений; за спливом строку, на який було створено кооператив; за рішенням суду, якщо діяльність здійснювалась без ліцензії', була заборонена законом або супроводжувалась інтими грубими чи неодноразовими порушеними законодавства; у разі визнання кооперативу банкрутом у судовому порядку; якщо припинено право власності чи право користування земельною ділянкою; в інших випадках, встановлених чищим законодавством.
