- •Поняття та ознаки господарської діяльності.
- •Підприємництво як основний спосіб здійснення г.Д. В сучасних умовах.
- •Об’єктивні підстави держ. Регулювання г.Д.:
- •Ознаки (загальні):
- •Підприємства колективної власності.
- •До підприємств колективної власності належать:
- •Приватне підприємство є 2-х видів:
- •Ознаки господарських товариств:
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Ознаки товариства з обмеженою відповідальністю:
- •Командитне товариство.
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Основні ознаки тдв:
- •Акціонерне товариство.
- •Ознаки акціонерного товариства:
- •Громадянин-підприємець як суб’єкт господарського права.
- •Порядок набуття громадянином статусу підприємця.
- •Ознаки кредитної спілки:
- •Особисте селянське господарство.
- •Благодійні та інші неприбуткові організації.
- •Поняття, ознаки та види господарських організацій – органів господарського керівництва.
- •Правове становище господарських міністерств (відомств).
- •Правове становище холдингових компаній.
- •Правове становище товарної біржі.
- •Правове становище фондової біржі.
- •Стаття 3. Цілі та завдання торгово-промислових палат
- •Джерела формування та склад майна суб’єкта господарювання.
- •Облік майна та звітність щодо його використання при здійсненні господарської діяльності.
- •Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст.
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •Правовий режим права колективної власності у сфері господарювання.
- •Правовий режим права приватної власності.
- •Поняття та ознаки цінних паперів.
- •Класифікація цінних паперів.
- •Емісія цінних паперів.
- •Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення.
- •Підстави виникнення:
- •Види господарських зобов’язань.
- •Основними видами є майново-господарські та організаційно-господарські.
- •Виконання господарських зобов’язань.
- •Підстави:
- •Наслідки недійсності зобов’язань:
- •Ознаки господарського договору:
- •20 Днів – розгляд і узгодження розбіжностей, і передача переддоговірного спору на розгляд господарського суду.
- •Зміна або розірвання договору здійснюється у такому порядку:
- •Зміст господарського договору.
- •Забезпечення належного виконання господарських договорів.
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.
- •Договір оренди.
Стаття 3. Цілі та завдання торгово-промислових палат
1. Торгово-промислові палати створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.
2. Завданнями торгово-промислових палат є:
сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;
представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;
організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;
надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців;
сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва;
надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям;
встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;
сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців;
виконання інших завдань, передбачених її статутом.
Поняття та види майна у сфері господарювання.
Майном суб’єктів господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у їх діяльності та відображаються в балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно суб’єктів господарювання у процесі здійснення господарської діяльності, воно поділяється на:
1) основні фонди (засоби);
2) оборотні фонди (засоби);
3) кошти;
4) товари;
5) цінні папери;
6) нематеріальні активи
Господарська діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб'єктів такої діяльності, а й з використанням майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Господарського кодексу України, майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються та використовуються у діяльності суб'єктів господарських відносин та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Відтак, положення цієї статті розрізняють майно в речовій формі (рухоме і нерухоме майно) і нематеріальні активи (безтілесне майно). Майно в речовій формі залежно від природних властивостей традиційно поділяється на рухоме і нерухоме (ст. 181 ЦК України). До нерухомих речей належить земля (земельні ділянки) та розташовані на ній об'єкти, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Нерухомі речі зазвичай є незамінними (індивідуалізованими) і мають спеціальний правовий режим, що полягає в реєстрації прав на таке майно. Правовий режим нерухомих речей може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти та інше майно.
Різновидом нерухомого майна, що має спеціальний правовий режим, є природні ресурси (гл. 15, статті 148-153 ГК України) -земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, які відповідно до Конституції (статті 13, 14) є об'єктами права власності Українського народу. Правовий режим використання зазначених об'єктів регулюється: Земельним кодексом, Кодексом “Про надра”, Лісовим кодексом, Водним кодексом, а також законами: від 25.06.1991 р. “Про охорону навколишнього природного середовища”, від 03.03.1993 р. “Про тваринний світ”, від 09.04.1999 р. “Про рослинний світ”), від 16.06.1992 р. “Про природно-заповідний фонд України”, від 16.10.1992 р. “Про охорону атмосферного повітря” та ін.
Питання правового режиму нерухомості є також предметом регулювання ЦК України, яким, зокрема: передбачається державна реєстрація прав на нерухомі речі (ст. 182); підприємство - різновид нерухомого майна, що використовується для здійснення підприємницької діяльності, - визначається як єдиний майновий комплекс, до складу якого входить власне нерухомість (земельні ділянки, будинки, споруди), рухомі речі (устаткування, інвентар, сировина, продукція), безтілесне майно (права вимоги, борги, право на торговельну марку або інше позначення та інші права (ст. 191); визначає іпотеку як заставу нерухомого майна та закріплює положення про регулювання відносин, пов'язаних з іпотекою, спеціальним законом (ст. 575) - Законом України від 5 червня 2003 р. “Про іпотеку”.
Рухомими речами є речі, які вільно переміщуються у просторі (ч. 2 ст. 181 ЦК України). Правовий режим таких речей спрощений, оскільки вони зазвичай вважаються товаром, призначеним для відчуження. Відтак їх обіг не потребує реєстрації, за деякими винятками.
До безтілесного майна належать нематеріальні активи, корпоративні права, цінні папери.
Нематеріальними активами відповідно до ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” належать:
- об'єкти інтелектуальної (в т. ч. промислової) власності (винаходи та корисні моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми);
- науково-технічна інформація;
- права користування землею, водою, надрами, іншими ресурсами навколишнього природного середовища тощо.
Правовий режим об'єктів інтелектуальної власності регулюється гл. 16ГК України (статті 154-162), ЦК України (глави 35-46) з врахуванням їх видів.
Вартість нематеріальних активів визначається сумою витрат на їх придбання і доведення відповідних об'єктів до стану, придатного для використання. Погашення вартості нематеріальних активів відбувається шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань від собівартості продукції, виходячи з первісної їх вартості і строків корисного використання. Цей строк визначається самим підприємством, але не може бути більшим ніж 10 років або строку діяльності підприємства, якщо останнє було створене на визначений строк. Якщо вартість нематеріальних активів не зменшується в процесі їх використання (товарний знак тощо), амортизація не нараховується.
Цінним папером (відповідно до ст. 161 ГК та ст. 194 ЦК України) є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Правовий режим цінних паперів визначається ГК (гл. 17, статті 161-166), ЦК (гл. 14, статті 194-198), Законом від 18.06.1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу”.
Корпоративними правами (відповідно до ст. 167 ГК України) є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Правовий режим корпоративних прав регулюється ГК (гл. 18, статті 167-169, гл. 9 “Господарські товариства”, гл. 10 “Підприємства колективної власності”), ЦК (гл. 8 “Підприємницькі товариства”), Законом “Про цінні папери і фондову біржу”, Законом “Про господарські товариства”, Законом “Про кооперацію”.
