52. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.

За договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов’язується виконати обумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а замовник зобов’язується прийняти виконані роботи (продукцію) та оплатити їх.

Предметом цього договору є науково-технічна продукція в тому числі її модифікація.

Науково-технічною продукцією визнаються завершені роботи або послуги науково-технічного характеру, створення дослідних зразків, партій виробів, необхідних для проведення науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт.

Предметом даного договору може бути весь комплекс науково-технічних (дослідних) робіт, його частина або вся сукупність робіт, що забезпечить завершений технологічний цикл від проведення досліджень до впровадження їх результатів у виробництво.

Стороною виконавцем за даним договором як правило виступають суб’єкти господарюванню науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські, науково-технічні установи та організації.

Порядок виконання регулюється нормами ГК, ЗУ «Про інноваційну діяльність», «Про наукову та науково-технічну діяльність» та іншими НПА або договором.

52. Договір оренди.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК.

Об’єктом оренди можуть бути:

-    цілісні майнові комплекси підприємств чи їх структурних підрозділів, тобто господарські об’єкти, що забезпечують завершений цикл виробництва продукції (робіт, послуг), з відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання. Проте оренда структурних підрозділів державних і комунальних підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства;

-    нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

-    інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.

Істотними умовами (відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК) є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Орендар (основні права та обов’язки визначені ст. 285 ГК):

-    має переважне право перед іншими суб’єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди;

-    зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню; здійснювати поточний ремонт орендованого майна (якщо інше не передбачено договором оренди), своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодувати орендодавцю варл’сть орендованого майна у разі його втрати, знищення чи псування з вини орендаря; може бути зобов’язаний використовувати об’єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.

Орендодавець:

-    має права: на отримання орендних платежів, повернення майна у разі припинення чи розірвання договору оренди, відшкодування збитків за рахунок орендаря у разі втрати, псування чи знищення об’єкта оренди з вини орендаря;

-    зобов’язаний: передати об’єкт оренди орендарю у вста- ІІ новлений договором строк та у належному стані; здійснювати капітальний ремонт переданого в оренду майна (якщо інше не встановлено законом та договором оренди).

Орендна плата (фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю, незалежно від наслідків своєї1 господарської діяльності) встановлюється у грошовій формі (залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі); розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також у передбачених законодавством випадках (зокрема, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об’єкта оренди); строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об’єкта оренди; ліквідації суб’єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об’єкта оренди.Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу однієї зі сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму (ст.ст. 783-784), в порядку, встановленому ст. 188 ГК України (загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів). Так, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця можливе у випадках, якщо наймач:

-    користується річчю (майном) всупереч договору або призначенню майна;

-    без дозволу наймодавця передав річ (майно) у користування іншій особі;

-    своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі (майна);

-    не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

64