- •Питання до державного іспиту з кримінального права
- •1.Кримінально-правові норми та їх структура.
- •3.Чинність кримінального закону в часі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •Поняття злочину (ст. 11 кк):
- •Значення складу злочину:
- •Конструкції складів злочинів:
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •Види причинного зв'язку:
- •Види наслідків:
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •Види замаху:
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •2) Повторність злочинів, пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48.Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк України).
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 кк України).
- •66.Аналіз складу злочину умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом (ст.289 кк України).
- •72.Відмінність хуліганства від злочинів проти особи.
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
Конструкції складів злочинів:
Конструкції:
1. З матеріальним складом:
Об єктивна сторона складу злочину, містить всі обов язкові ознаки, тобто не тільки суспільно небезпечне діяння, але і небезпечні наслідки, що настали в результаті цього діяння:
- суспільно небезпечне діяння;
- причинно-наслідковий зв язок;
- сутність суспільної небезпеки;
2. З формальним складом:
Об єктивна сторона злочину містить в якості обов язкової ознаки тільки суспільно небезпечне діяння, яке зазначене в диспозиції:
- суспільно небезпечне діяння;
- закінчено у момент вчинення діяння.
3. З усіченим складом:
Момент закінчення злочину починається на більш ранній стадії вчинення злочину:
- суспільно небезпечне діяння;
- закінчено на стадії замаху.
3. Кваліфікація злочинів, її ознаки, значення та загальний механізм.
Кваліфікація злочину – це кримінально-правова оцінка вчиненого злочину на підставі виявлення тотожності його ознак ознаками конкретного складу злочину і юридичне закріплення точної відповідності (або невідповідності) між ознаками вчиненого діяння й ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.
Ознаки кваліфікації:
Кваліфікація:
- є правовим обґрунтуванням притягнення особи до кримінальної відповідальності, застосовування заходів процесуального примусу, пред явлення обвинувачення, віддання до суду, призначення покарання, виконання покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності і покарання;
- правильне і повне встановлення фактичних обставин вчиненого злочину;
- є кримінально-правовою оцінкою фактичних обставин;
- це співвідношення кримінально-правової норми з обставинами вчиненого діяння (співставлення фактичних даних з кримінально-правовою нормою по всіх елементах складу злочину).
Значення кваліфікації злочину:
- забезпечує суворе дотримання законності;
- обумовлює процесуальний порядок розслідування кримінальної справи;
- гарантує права і законні інтереси винного;
- є однією з гарантій здійснення правосуддя у точній відповідності до закону;
- тягне певні правові наслідки, зокрема, впливає на вирішення питання про тяжкість покарання, про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання;
- сприяє точному відображенню стану, структури і динаміки злочинності;
- виражає юридичну і соціально-політичну оцінку вчиненого суспільно небезпечного діяння, забезпечуючи індивідуалізацію кримінальної відповідальності та покарання.
5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
У кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину (їх сукупність називають об'єктивними ознаками складу), суб'єкт і суб'єктивна сторона злочину (вони в сукупності називаються суб'єктивними ознаками складу). У своїй єдності ці об'єктивні і суб'єктивні ознаки й утворюють склад злочину.
Об'єкт злочину - це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди заподіює певної шкоди. Це ті суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.
Об'єктивна сторона -зовнішня сторона діяння, яка виражається у вчиненні передбаченого законом діяння (дії чи бездіяльності), що заподіює чи створює загрозу заподіяння шкоди об'єкту злочину. Обов'язковими (необхідними) ознаками об'єктивної сторони як елемента складу злочину є: діяння (дію чи бездіяльність), суспільне небезпечні наслідки і причинний зв'язок. Тому у злочинах з так званим матеріальним складом має бути встановлений причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і суспільне небезпечним наслідком, що настав.
Суб'єкт злочину - це особа, яка вчиняє злочин. Відповідно до ст. 18 "суб'єктом злочину є фізично осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Тому юридичні особи (підприємства, організації, установи, політичні партії, громадські організації і т.д.) не можуть бути суб'єктами злочинів. Неприпустимою є колективна відповідальність за вчинені окремими особами злочини.
Відповідно до ст. 19 КК суб'єктом може бути тільки осудна особа, тобто така, яка під час вчинення передбаченого кодексом діяння, могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Тому особа, яка під час вчинення суспільне небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки (ч. 2 ст. 19), не підлягає кримінальній відповідальності. У частині 1 ст. 22 КК встановлюється, що кримінальна відповідальність за загальним правилом настає з шістнадцяти років, а за окремі злочини, вичерпний перелік яких передбачений у ч. 2 ст. 22 (наприклад, вбивство, розбій, зґвалтування), відповідальність встановлюється з чотирнадцяти років.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, бо вона включає ті психічні процеси, що характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаками суб'єктивної сторони, як елементу складу, є вина, мотив і мета злочину. Обов'язковою (необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого складу злочину є вина особи. Відповідно до ст. 23 КК виною є "психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності". При відсутності вини особи немає і складу злочину, навіть якщо в результаті її дії (бездіяльності) настали передбачені законом суспільне небезпечні наслідки. У цьому положенні відображається найважливіший принцип - принцип суб'єктивного ставлення, закріплений у ст. 62 Конституції України. Стаття 24 КК передбачає умисел і його види - прямий і непрямий. При прямому умислі особа усвідомлювала суспільне небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і бажала їх настання. При непрямому умислі особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільне небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала настання цих наслідків. Стаття 25 КК передбачає необережність та її види: злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. Злочинна самовпевненість виражається в тому, що особа передбачала можливість настання суспільне небезпечних наслідків свого діяння (дії чи бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Злочинна недбалість має місце там, де особа не передбачала можливості настання суспільне небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати.
Кожний з розглянутих елементів складу має певну сукупність ознак. Залежно від їхньої ролі в характеристиці загального поняття складу ці ознаки поділяються на обов'язкові і факультативні. Обов'язкові - це ті ознаки, які притаманні будь-якому складу злочину, без яких взагалі немає складу злочину. Факультативними визнаються ті ознаки, що не є обов'язковими для всіх складів злочинів і в різних складах можуть відігравати різну роль. До таких ознак слід віднести час, місце, обстановку і спосіб вчинення злочину (характеризують об'єктивну сторону), мотив і мету (характеризують суб'єктивну сторону), а також ознаки спеціального суб'єкта злочину і деякі інші. Наведений поділ ознак складу на обов'язкові і факультативні має важливе значення, тому що він сприяє більш глибокому з'ясуванню складів окремих злочинів та їх відмежуванню від суміжних. Так, наприклад, відкритий спосіб викрадення майна при грабежі (ч. 1 ст. 186) є обов'язковою ознакою цього складу; а в п. 5 ч. 2 ст. 115 спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, при вбивстві розглядається як кваліфікуюча ознака. Якщо розглянуті ознаки в статтях Особливої частини КК не передбачені ні як обов'язкові, ні як кваліфікуючі, то вони на кваліфікацію злочину не впливають і можуть відігравати лише роль обтяжуючих або пом'якшуючих обставин, що враховуються при призначенні покарання (наприклад, п. 12 ст. 67 передбачає як обтяжуючу обставину вчинення злочину загальнонебезпечним способом).
6.Об’єкт злочину (поняття та структура).
Об'єкт злочину — це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, яким в результаті злочину спричиняється (може бути спричинена) істотна шкода.
Значення об'єкта злочину.
— Слугує системоутворюючим критерієм кваліфікації злочину.
— Визначає характер суспільної небезпеки злочину.
— Є однією з підстав кримінальної відповідальності.
— Є підставою розмежування злочинів між собою. Структура об'єкта злочину та функціональне значення його
компонентів.
Охоронювані кримінальним законом цінності:
1. Суб'єкти як індивіди або учасники суспільних відносин. — проти кого спрямоване діяння.
2. Блага:
а) як природні невід" ємні від людини цінності;
б) якими людина наділена як член суспільства:
— права;
— свободи;
— інтереси.
в) суспільні:
— права та інтереси суспільства, держави або їх структур.
— стан суспільних відносин, який відповідає правам та інтересам людини, суспільства, держави;
— взаємодія суб'єкта суспільних відносин, які відповідають правам та інтересам людини, суспільства, держави.
Шкода може заподіюватись або спричинятися предмету злочину, тому на що діє суб'єкт злочину, посягаючи на блага. Види об'єктів злочину:
1. загальний — вся сукупність суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом (правопорядок у цілому);
2. родовий — соціальні цінності, на які посягає певна група злочинів.
3. безпосередній — соціальні цінності, на які посягає конкретна злочинна дія або бездіяльність.
Безпосередній об'єкт поділяється на:
1. основний — найбільш важливий, визначає суспільну небезпечність злочину, структуру відповідного складу і його місце в системі Особливої частини КК, завжди входить до складу родового об'єкта злочину; ті суспільні відносини, які насамперед, і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець.
2. додатковий — ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди.
3. факультативний — такий об'єкт, який при скоєнні певного злочину може існувати поряд з основним, а може бути відсутнім.
Відмінність об'єкта злочину від предмету злочину. Об'єкт:
1. сукупність суспільних відносин, прав і свобод, благ, інтересів, які охороняються нормами кримінального закону;
2. необхідний елемент кожного злочину;
3. завжди зазнає шкоди (або є загроза спричинення шкоди) Предмет:
1. те, на що безпосередньо впливає злочинець, здійснюючи злочинне посягання на відповідний об'єкт;
2. ознака окремих злочинів;
3. не завжди зазнає шкоди, а інколи зберігається, покращується; Відмінність між предметом злочину і знаряддями засобами
злочину, проводиться за характером використання цих речей в процесі вчинення злочину
7.Об’єктивна сторона складу злочину (поняття, структура та значення).
Об'єктивна сторона злочину - сукупність ознак, що характери-зують зовнішню сторону злочину.
Суспільно-небезпечне діяння - суспільно небезпечний протиправний, конкретний, свідомий, вольовий акт поведінки людини, зовнішньою стороною якого є або активна поведінка (дія) або утримання в певній обстановці від вчинення конкретних дій (бездіяльність).
Суспільно-небезпечні наслідки - шкода (збиток), що заподі-юєгься злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальна небезпека (загроза) заподіяння такої шкоди.
