- •Питання до державного іспиту з кримінального права
- •1.Кримінально-правові норми та їх структура.
- •3.Чинність кримінального закону в часі.
- •4.Співвідношення понять злочину та складу злочину.
- •Поняття злочину (ст. 11 кк):
- •Значення складу злочину:
- •Конструкції складів злочинів:
- •5.Елементи та ознаки складу злочину (поняття та структурна схема).
- •Види причинного зв'язку:
- •Види наслідків:
- •10.Необережність та її види.
- •11.Мотив злочину та його співвідношення із поняттям мета злочину.
- •12.Загальні ознаки суб’єкта злочину.
- •Види замаху:
- •20.Організована група, злочинна організація як форми співучасті.
- •2) Повторність злочинів, пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин.
- •26.Крайня необхідність та її відмежування від необхідної оборони.
- •27.Поняття звільнення від кримінальної відповідальності та перелік його видів.
- •28.Система покарань за кримінальним законодавством України.
- •29.Штраф як міра покарання.
- •30.Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як вид покарання.
- •31.Обмеження волі як вид покарання.
- •32.Позбавлення волі на певний строк як вид покарання.
- •33.Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачене законом.
- •39.Особливості покарання неповнолітніх.
- •40.Погашення та зняття судимості.
- •41.Аналіз складу злочину державної зради (ст.111 кк України). Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину.
- •43.Кримінально-правова характеристика обставин об’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •44.Кримінально-правова характеристика обставин суб’єктивного характеру, що обтяжують умисне вбивство (ч.2 ст.115 кк України).
- •45.Аналіз складу злочину умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст.Ст. 116 кк України).
- •46.Аналіз складу злочину середньої тяжкості тілесного ушкодження (ст.122 кк України).
- •47.Аналіз складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження (ст.121 кк України).
- •48.Аналіз складу злочину катування (ст.127 кк України).
- •49.Аналіз складу злочину незаконного проведення аборту (ст.134 кк України).
- •50.Аналіз складу злочину захоплення заручників (ст.147 кк України).
- •51.Аналіз складу злочину торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини (ст.149 кк України).
- •52.Аналіз складу злочину зґвалтування (ст.152 кк України).
- •53.Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 кк).
- •54.Аналіз складу злочину ухилення від сплати аліментів на утримання дітей (ст. 164 кк України).
- •55.Крадіжка чужого майна та її відмінність від грабежу (ст.185, 186 кк України).
- •56.Аналіз складу злочину розбою (ст.187 кк України).
- •57.Аналіз складу злочину вимагання (ст.189 кк України).
- •58.Аналіз складу злочину шахрайства (ст.190 кк України).
- •59.Ознаки складів злочину привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.191 кк України).
- •61.Контрабанда як злочин передбачений ст. 305 кк України.
- •62.Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України).
- •63.Незаконна порубка лісу (ст. 246 кк України).
- •64.Аналіз складу злочину легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст.209 кк України).
- •65.Аналіз складу злочину ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) (ст. 212 кк України).
- •66.Аналіз складу злочину умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст.227 кк України).
- •67.Порушення законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України).
- •68.Аналіз складу злочину бандитизму (ст.257 кк України).
- •71.Аналіз складу злочину незаконного заволодіння транспортним засобом (ст.289 кк України).
- •72.Відмінність хуліганства від злочинів проти особи.
- •74.Аналіз складу злочину втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 кк України).
- •75.Аналіз складу злочину незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст.307 кк України).
- •76.Аналіз складу злочину підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358 кк України).
- •77.Поняття службового злочину і службової особи.
- •78.Зловживання владою або службовим становищем (ст.364 кк України) та його відмінність від суміжних складів злочинів.
- •79.Аналіз складу злочину прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст.368 кк України).
- •80.Аналіз складу злочину порушення права на захист (ст. 374 кк України).
Види наслідків:
1. За змістом:
а) матеріальні:
— майнові;
— фізичні.
б) нематеріальні:
— моральні;
— організаційні;
— соціальні;
— політичні.
2. за видом безпосереднього об'єкта: а)основні
б) додаткові.
Значення суспільно небезпечних наслідків:
— одна з найважливіших підстав криміналізації (декриміналіза-ції) діяння;
— ознака, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;
— обставина, що враховується при призначенні судом покарання в межах санкції відповідної статті КК;
Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (злочини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'язкове для:
а) констатації складу злочину як підстави для кримінальної відповідальності;
б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від суміжних злочинів.
Якщо наслідки (у злочинах з матеріальним складом) відсутні, питання про кримінальну відповідальність вирішується таким чином:
а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфікується як замах на злочин;
б) якщо у законі не передбачена відповідальність за злочин з іншими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад злочину і кримінальну відповідальність.
Поняття і значення причинного зв'язку між діяннями і наслідками.
Причинний зв'язок - об'єктивно існуючий зв'язок між діянням -дією чи бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку.
Види причинного зв'язку:
1. Необхідний Ознаки:
— діяння, передує наслідку за часом;
— діянню внутрішньо властива неминучість або реальна можливість настання наслідку;
— у конкретних умовах місця, часу та обстановки це реальна можливість перетворюється в дійсність - діяння породжує наслідок;
— наслідок породжується саме цим діянням, як результат його закономірності, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил.
2. Випадковий: Ознаки:
— наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння особи у конкретній обстановці;
— наслідки настають через випадковий збіг обставин;
— в закономірний перебіг діяння втручається друга закономірність - дія третьої особи або іншої зовнішньої сили, у результаті перехрещення цих закономірностей настає наслідок, не властивий жодній із них окремо взятій.
Основні умови необхідні для встановлення необхідного причинного зв'язку в кримінальному праві:
I. Діяння закономірно і безпосередньо породжує наслідки:
II. Діяння закономірно породжує друге явище, яке, в свою чергу, закономірно зумовлює настання суспільно небезпечного наслідку.
III. Діяння одного суб'єкта закономірно породжує діяння іншого Суб'єкта, яке, в свою чергу, закономірно породжує наслідок.
IV. Одночасні діяння двох або більше суб'єктів закономірно по-роджує наслідки.
Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину.
1. Місце - певна територія, або інше місце, де відбувається сус-мільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки.
2. Час - певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого відбувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.
3. Обстановка - конкретні об'єктивно — предметні умови, в яких ичиняється злочин.
4. Спосіб - певний метод, порядок і послідовність рухів, прийомів, що застосовуються особою для вчинення злочину.
5. Засоби - предмети матеріального світу, що застосовується злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння:
а) знаряддя - предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об'єкти;
б) інші засоби - предмети, використовуючи які особа вчиняє будь-який інший, крім фізичного вплив на матеріальні об'єкти.
8. Поняття наслідку як ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
Під суспільно небезпечними наслідками розуміється шкода, яка заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, що охороняються КЗ.
Механізм заподіяння шкоди об’єкту злочину може бути різний:
- шкода спричин. субєкту суспільних відносин (вбивство);
- благу, яке охороняється законом і з приводу якого існують суспільні відносини;
- розрив. соц зв'язок між суб’єктами суспільних відносин (аліменти).
Суспільно небезпечні наслідки поділяються на:
1. матеріальні – завдається фіз. і мат. шкода;
2. нематеріальні – завдається моральна і політична шкода.
Суспільно небезпечні наслідки визнаються обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину у разі, коли вони вказані у диспозиції відповідної статті ОЧ КК або витікають із її змісту.
Залежно від того чи включені суспільно небезпечні наслідки до об’єктивної сторони складу злочину, чи ні, усі злочини поділ. на дві групи:
- з матеріальним складом;
- з формальним складом.
9.Умисел та його види.
Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання (ч. 1 ст. 24 КК).
Інтелектуальний момент при цьому утворюють усвідомлення суспільної небезпечності своєї поведінки та передбачення її шкідливих наслідків.
Вольовий момент прямого умислу – це бажання настання передбачуваних наслідків свого діяння. Зазвичай, особа прагне в цьому випадку досягти якоїсь мети, задовольнити яку-небудь потребу.
Умисел у формальному складі злочину – особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння та бажала вчинити його.
Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
Інтелекуальний момент. Роль свідомості за непрямого умислу аналогічна ролі свідомості у прямому умислі. Особа чітко усвідомлювала, що саме її конкретні дії можуть потягти суспільно небезпечні наслідки. Однак наслідки ці особа передбачає лише як можливий наслідок свого діяння.
За часом виникнення та форм. визнач. умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.
За спрямованістю й конкретизацією бажаного результату умисел поділ. на визначений і невизначений. Визначений в одних випадках може бути простим, коли винний передбачає та бажає настання одного конерктного результату, досягнення певної мети; або альтернативним, коли винний передбачає й все ж бажає чи свідомо припускає настання одного з двох чи більше, але індивідуально визначених наслідків.
