Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримынальне.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
883 Кб
Скачать
☆

Види наслідків:

1. За змістом:

а) матеріальні:

— майнові;

— фізичні.

б) нематеріальні:

— моральні;

— організаційні;

— соціальні;

— політичні.

2. за видом безпосереднього об'єкта: а)основні

б) додаткові.

Значення суспільно небезпечних наслідків:

— одна з найважливіших підстав криміналізації (декриміналіза-ції) діяння;

— ознака, на підставі якої проводиться відмежування злочину від інших правопорушень;

— обставина, що враховується при призначенні судом покарання в межах санкції відповідної статті КК;

Якщо ті чи інші наслідки зазначені в диспозиції статті КК (злочини з матеріальним складом), їх встановлення в такому разі обов'язкове для:

а) констатації складу злочину як підстави для кримінальної від­повідальності;

б) правильної кваліфікації злочину і його відмежування від су­міжних злочинів.

Якщо наслідки (у злочинах з матеріальним складом) відсутні, пи­тання про кримінальну відповідальність вирішується таким чином:

а) якщо діяння вчинене з прямим умислом, то воно кваліфіку­ється як замах на злочин;

б) якщо у законі не передбачена відповідальність за злочин з ін­шими формами вини, то відсутність наслідків виключає склад зло­чину і кримінальну відповідальність.

Поняття і значення причинного зв'язку між діяннями і наслід­ками.

Причинний зв'язок - об'єктивно існуючий зв'язок між діянням -дією чи бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними на­слідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (поро­джує) настання суспільно небезпечного наслідку.

Види причинного зв'язку:

1. Необхідний Ознаки:

— діяння, передує наслідку за часом;

— діянню внутрішньо властива неминучість або реальна можли­вість настання наслідку;

— у конкретних умовах місця, часу та обстановки це реальна можливість перетворюється в дійсність - діяння породжує наслідок;

— наслідок породжується саме цим діянням, як результат його закономірності, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил.

2. Випадковий: Ознаки:

— наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння особи у конкретній обстановці;

— наслідки настають через випадковий збіг обставин;

— в закономірний перебіг діяння втручається друга закономір­ність - дія третьої особи або іншої зовнішньої сили, у результаті перехрещення цих закономірностей настає наслідок, не властивий жодній із них окремо взятій.

Основні умови необхідні для встановлення необхідного причин­ного зв'язку в кримінальному праві:

I. Діяння закономірно і безпосередньо породжує наслідки:

II. Діяння закономірно породжує друге явище, яке, в свою чергу, закономірно зумовлює настання суспільно небезпечного наслідку.

III. Діяння одного суб'єкта закономірно породжує діяння іншого Суб'єкта, яке, в свою чергу, закономірно породжує наслідок.

IV. Одночасні діяння двох або більше суб'єктів закономірно по-роджує наслідки.

Факультативні ознаки об'єктивної сторони злочину.

1. Місце - певна територія, або інше місце, де відбувається сус-мільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні на­слідки.

2. Час - певний відрізок (проміжок) часу, протягом якого від­бувається суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небез­печні наслідки.

3. Обстановка - конкретні об'єктивно — предметні умови, в яких ичиняється злочин.

4. Спосіб - певний метод, порядок і послідовність рухів, прийо­мів, що застосовуються особою для вчинення злочину.

5. Засоби - предмети матеріального світу, що застосовується злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння:

а) знаряддя - предмети, використовуючи які особа вчиняє фі­зичний вплив на матеріальні об'єкти;

б) інші засоби - предмети, використовуючи які особа вчиняє будь-який інший, крім фізичного вплив на матеріальні об'єкти.

8. Поняття наслідку як ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

Під суспільно небезпечними наслідками розуміється шкода, яка заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, що охороняються КЗ.

Механізм заподіяння шкоди об’єкту злочину може бути різний:

- шкода спричин. субєкту суспільних відносин (вбивство);

- благу, яке охороняється законом і з приводу якого існують суспільні відносини;

- розрив. соц зв'язок між суб’єктами суспільних відносин (аліменти).

Суспільно небезпечні наслідки поділяються на:

1. матеріальні – завдається фіз. і мат. шкода;

2. нематеріальні – завдається моральна і політична шкода.

Суспільно небезпечні наслідки визнаються обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину у разі, коли вони вказані у диспозиції відповідної статті ОЧ КК або витікають із її змісту.

Залежно від того чи включені суспільно небезпечні наслідки до об’єктивної сторони складу злочину, чи ні, усі злочини поділ. на дві групи:

- з матеріальним складом;

- з формальним складом.

9.Умисел та його види.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання (ч. 1 ст. 24 КК).

Інтелектуальний момент при цьому утворюють усвідомлення суспільної небезпечності своєї поведінки та передбачення її шкідливих наслідків.

Вольовий момент прямого умислу – це бажання настання передбачуваних наслідків свого діяння. Зазвичай, особа прагне в цьому випадку досягти якоїсь мети, задовольнити яку-небудь потребу.

Умисел у формальному складі злочину – особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння та бажала вчинити його.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).

Інтелекуальний момент. Роль свідомості за непрямого умислу аналогічна ролі свідомості у прямому умислі. Особа чітко усвідомлювала, що саме її конкретні дії можуть потягти суспільно небезпечні наслідки. Однак наслідки ці особа передбачає лише як можливий наслідок свого діяння.

За часом виникнення та форм. визнач. умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово.

За спрямованістю й конкретизацією бажаного результату умисел поділ. на визначений і невизначений. Визначений в одних випадках може бути простим, коли винний передбачає та бажає настання одного конерктного результату, досягнення певної мети; або альтернативним, коли винний передбачає й все ж бажає чи свідомо припускає настання одного з двох чи більше, але індивідуально визначених наслідків.