1.4.2 Екологічне ліцензування

Ліцензування належить до групи традиційних адміністративних ме­ханізмів управління. Основні принципи державної політики України у сфері ліцензування — це захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я гро­мадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення без­пеки держави. Законодавчою основою в цій сфері є закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», який визначає, що ліцензування — це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, кон­троль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усу­нення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Отже, ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на ведення певного виду господарської діяльності, що, відповідно до законодавства, підлягає екологічному обмеженню. Ліцензування таких видів діяльності (а їх — 64) стосується екологічних аспектів і зумовлює необхід­ність врахування екологічних вимог.

Ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності належить тільки із функцій державного рівня управління.

Розвиток екологічного ліцензування має два стратегічні напрями: окре­ме та комплексне ліцензування. Окреме ліцензування стосується видів діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища і здоров'я населення, а також окремих видів природокористування з введен­ням спеціальних дозволів на право розміщення в навколишньому середо-вищі викидів, скидів забруднювальних речовин та відходів. До сфери окре­мого ліцензування належать, згідно із законом України «Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виготовлення та реаліза­ція яких підлягає ліцензуванню», небезпечні відходи. Визначення і прий­няття подібних законів стосується насамперед регулювання екологічної без­пеки держави в екологічно найнебезпечніших галузях економіки і потребує перегляду, узгодження або розробки нових нормативно-правових доку­ментів. Комплексне ліцензування визначає право на здійснення од­ночасно викидів, скидів забруднювальних речовин у довкілля та розміщення відходів. Цей вид ліцензування поки не знайшов свого застосування в Ук­раїні і потребує формування відповідної законодавчої бази.

У цілому екологічне ліцензування є процесом, що складається з кількох етапів:

• встановлення нормативів впливу на навколишнє природне середови­ще: гранично допустимих викидів і скидів, норм розміщення відходів, граничних норм вилучення природних ресурсів або ж відповідних тимчасових лімітів впливу та вилучення;

• обчислення з урахуванням різноманітних коефіцієнтів відповідних ставок платежів за використання природного ресурсу або впливу на навколишнє середовище і встановлення конкретного розміру плати;

• внесення нормативів, лімітів і ставок платежів у ліцензію й у відпо­відний договір на природокористування.

Після оформлення ліцензії ліцензіат стає об'єктом екологічного кон­тролю.

Зазначимо, що специфіка і надвідомчий характер екологічного ліцензу­вання потребують прийняття й запровадження закону України «Про еко­логічне ліцензування».