Лекція 7. Проблеми наукового пізнання

План

1. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.

2. Внутрішню структуру емпіричного рівня.

3. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання. Спостереження, експеримент, аксіоматичний метод, гіпотетично – дедуктивний метод. Наукова гіпотеза.

1. Емпіричне дослідження зорієнтоване на вивчення явищ та залежностей між ними. На цьому рівні сутнісні зв’язки не виділяються у чистому виді, вони ніби висвітлюються в явищах, проступаючи через їх оболонку.

На рівні теоретичного пізнання виділяються як раз сутнісні зв’язки в чистому виді. Фіксуються закони, які діють у всіх явищах даного типу.

Емпіричне дослідження також здатне виявляти дію закону, але воно фіксує цю дію не як таку, а тільки у досліджуваних емпіричних взаємозв’язках.

Емпірична залежність являє собою вірогідне, теоретичне знання завжди достеменне.

Як емпіричний, так і теоретичний рівні мають досить складну системну організацію. В них виділяються окремі шари знання та пізнавальні процедури.

2. Розглянемо внутрішню структуру емпіричного рівня. Він складається з двох підрівнів: безпосередніх спостережень та пізнавальних процедур, за допомогою яких ми переходимо від спостереження до пояснення.

На теоретичному рівні також можна виділити два підрівні. Перший з яких утворює часткові теоретичні закони, що ми їх застосовуємо до обмеженої сфери явищ. За допомогою другого рівня ми утворюємо наукові теорії, в складі яких ми бачимо часткові теоретичні закони, що існують в якості наслідків законів фундаментальних універсальних.

Приклади знання першого підрівня: закони коливання маятника (закони Гюйгенса), закони руху планет навколо Сонця (закони Кеплера), закони вільного падіння тіл (закони механіки Галілея). Універсальне їх узагальнення ми бачимо в законі всесвітнього тяжіння Ньютона.

3. Методи емпіричного знання.

Спостереження – це цілеспрямоване та певним чином організоване сприйняття явищ.

Експеримент – це керований та контрольований вплив на об’єкти, що вивчається, з метою отримання інформації про нього.

Методи теоретичного знання.

Мислений експеримент – це споглядальне дослідження теоретичної моделі, спрямоване на вивчення її “реакції” у різних уявних ситуаціях та умовах.

Аксіоматичний метод. Він полягає в тому, що по-перше, за вихідні пояснення теорії приймаються такі, що не потребують доведення аксіоми; по-друге, всі інші положення теорії логічно виводяться з перших за правилами дедукції; по-третє всі терміни теорії визначаються через терміни, що запропоновані в аксіомах.

Гіпотетично – дедуктивний метод – це побудова теорії, що формує система гіпотез, з котрих виводяться емпіричні наслідки.

Наукові гіпотези та теорії повинні задовольняти низці методологічних вимог, найважливішими з котрих є:

• логічна незаперечність;

• можливість принципової перевірки (це означає, що з гіпотези або теорії повинні випливати наслідки, що можуть бути перевірені на досліді);

• можливість принципової фальсифікації, тобто спростування (якщо дослідні дані спроможні тільки підтверджувати теорію і не існує засобів її спростування, то така теорія не інформативна);

• передбачу вальна сила (це означає, що чим більше невідомих фактів передбачає теорія, тим більший приріст знання він може дати, тому гіпотези, які спеціально формують для пояснення якогось явища (ad hoc) та які не здатні пояснити нічого іншого, не є дійовими гіпотезами. Вони врешті не приносять достовірного знання.);

• максимальна простота – це здатність теорії, яка виходить із порівняно не великої не великої кількості своїх пояснень, пояснити широке коло явищ;

• наслідуваність (нові теорії або гіпотези повинні виводитись із знання, передує їм).

Нове завжди складається із старого, що відкладається до певної міри та використовуються для побудови нового.

Існують певні закономірності зросту наукового знання. Потрібно перш за все сказати про “точки” такого зросту.

Термінологічний словник:

Емпіричне дослідження – це таке вивчення об’єкту, яке спирається на практичну взаємодію дослідника з цим об’єктом.

Теоретичне дослідження – це таке вивчення певної сфери дійсності, яке спирається на “експеримент”, що ми їх ставимо в межах тільки нашої розумової діяльності.

Спостереження – це цілеспрямоване та спеціально організоване сприйняття явища, що вивчається.

Експеримент – це керована та контрольована дія на об’єкт, що вивчається з метою отримання необхідної інформації.

Аксіоматичний метод – один із методів дедуктивної побудови наукової теорії, який обирає у якості основних певну кількість положень, що приймається за істинні без доведень.

Гіпотетично-дедуктивнй метод – метод побудови теорії, яких полягає у висуванні тверджень у якості у якості гіпотез та перевірці цих гіпотез шляхом висновків з них та у співставленні їх із фактами.