- •Предмет навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Метод навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Система курсу навчальної дисципліни «тдп»
- •Організація соціальної влади у первісному суспільстві
- •Система процесуального права: поняття, ознаки, структура
- •Ознаки соціальних норм первісного суспільства
- •Характеристика елементів механізму правового регулювання
- •Поняття законності, її принципи та гарантії
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Правопорушення: поняття, ознаки, слад, види
- •Основні теорії виникнення держави і права
- •Ознаки держави, що відрізняють її від організації публічної влади первісного суспільства.
- •Застосування норм права як особлива форма право-реалізації.
- •Поняття та форми реалізації норм права
- •Поняття та види нормативно-правових актів
- •Структура норм права.
- •Норми права: поняття, ознаки та види.
- •Основні причини виникнення держави
- •Виникнення держави у Стародавній Греції
- •Виникнення держави у Стародавньому Римі
- •Виникнення держави у східних слов’ян
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •Поняття і ознаки соціальної держави.
- •Поняття та характеристика системи законодавства
- •Передумови виникнення права.
- •Функції, структура та форми права
- •Співвідношення права і звичаю.
- •Співвідношення права і релігійних норм.
- •Взаємозв’язок права і моралі
- •Основні ознаки права, що відрізняють його від первісних правил поведінки.
- •Поняття і ознаки права.
- •Поняття та форми права.
- •36. Види тлумачення норм права
- •37. Поняття та сутність тлумачення норм права
- •Тлумачення норм складається з двох елементів:
- •38. Поняття функцій держави
- •39.Класифікація (види) функцій держави
- •40.Значення та об'єктивний характер функцій держави
- •41.Основні форми здійснення державних функцій
- •42.Основні методи здійснення функцій держави
- •43.Основні функції сучасної української держави
- •44. Поняття та характеристика внутрішніх функцій держави
- •45. Поняття та характеристика зовнішньої функції держави
- •46. Форми держави: поняття і структура
- •47. Поняття та види форм державного правління
- •48. Поняття та види державного (територіального) устрою
- •49. Поняття та види державно-правового (політичного) режиму
- •51. Позитивні та негативні риси монархії
- •52. Позитивні та негативні риси республіки
- •53. Основні юридичні ознаки монархії
- •54. Основні юридичні ознаки республіки
- •До основних ознак парламентських республік належать:
- •Президентська республіка. Її основні ознаки й особливості:
- •55. Основні юридичні ознаки унітарної держави
- •56. Основні юридичні ознаки федерації
- •57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
- •59. Поняття та складові одиниці механізму держави
- •Ознаки механізму держави:
- •60. Поняття та ознаки органу держави
- •Ознаки органу держави:
- •61. Система (структура) державних органів
- •62. Система стримувань та противаг в державі
- •63. Легітимність державної влади
- •64. Державний апарат та його ознаки
- •65. Поняття та ознаки державних підприємств
- •66. Поняття та ознаки державних установ
- •67. Поняття та ознаки державних організацій
- •68. Поняття та характерні риси державного службовця
- •69. Поняття та ознаки політичної влади
- •70. Поняття політичної системи сучасного суспільства
- •71 .Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні влади
- •72.Правова свідомість: поняття, структура та види
- •73 .Характеристика процесуальних правовідносин
- •74.Поняття та основні ознаки демократії
- •75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
- •76.Основні елементи політичної системи суспільства
- •77.Основні ознаки правової держави
- •78.Поняття та види юридичного процесу
- •79.Принципи, мета та функції юридичної відповідальності
- •80.Правове виховання і поняття та форми
- •81.Основні ознаки державного суверенітету
- •82.Поняття та характеристика суб'єктів правовідносин
- •83 .Поняття, види та склад правовідносин
- •84.Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •85.Особливості функцій держави залежно від її конкретно-історичного типу
- •86.Загальна характеристика англо-американської правової родини
- •87.Загальна характеристика етапів правотворчості
- •Специфічними рисами правового звичаю є:
- •89.Загальна характеристика романо-германської правової родини
- •90.Соціальна сутність та призначення держави
- •91. Основні сім'ї правових систем сучасності
- •92.Поняття, зміст та види об'єктів правопорушеня
- •Правопорушенню властиві такі ознаки:
- •До юридичного складу правопорушення входять:
- •93 .Поняття і основний зміст об'єктивної сторони складу правопорушення
- •94.Поняття та основні ознаки суб'єкта правопорушення
- •95.Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення
- •96.Підстави юридичної відповідальності
- •97.Основні види юридичної відповідальності
- •98.Поняття та основні види правомірної поведінки
- •Правомірна поведінка характеризується певними особливостями:
- •99.Поняття протиправної поведінки
- •100.Основні ознаки правового мислення
- •101. Основні ознаки правової культури
- •102.Поняття та основні ознаки правової держави
- •103.Поняття та основні ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •104.Основні принципи юридичної відповідальності
37. Поняття та сутність тлумачення норм права
Тлумачення норм права (інакше: інтерпретація норм права) — це розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта, пов'язана зі встановленням їх точного значення (змісту).
Тлумачення норм складається з двох елементів:
з'ясування
роз'яснення
- розкриття значення юридичних норм «для себе»
- розкриття значення юридичних норм «для інших»
Якщо з'ясування не виходить за рамки свідомості самого інтерпретатора, то роз'яснення є викладом змісту державної волі і вираження її зовні.
Мета діяльності, пов'язаної з тлумаченням норм права:
- правильне і однакове розуміння;
- правильне і однакове застосування.
Офіційне тлумачення норм права є обов'язковим для тих актів, які з погляду компетентного органу мають потребу в додатковому роз'ясненні в зв'язку з ускладненнями, що виникли, або неправильною практикою їх застосування.Необхідність тлумачення обумовлена такими причинами.
1. Неповним охопленням юридичними нормами фактичних умов життя (наприклад, відсутність статті стосовно такого різновиду хуліганства, як радіохуліганство, дає можливість у результаті тлумачення поширити на радіохуліганів дію ст. 206 КК України).
2. Невизначеним характером норми права, наявністю спеціальних, насамперед оціночних, понять і визначень, у яких нелегко розібратися юридичне непідготовленій людині без спеціального тлумачення (наприклад, слід роз'яснити, що означають такі поняття, як «тяжкі наслідки», «малозначущі діяння» та ін.).
3. Нечіткістю, схематизмом, помилковістю нормативних положень як результат у недогляду, недбалості правотворчих органів (наприклад, у зв'язку з недостатнім переліченням усіх ознак вини їх можна встановити лише через тлумачення).
4. Необхідність тлумачення норм права іноді випливає із змісту самого нормативного акта, коли в ньому зустрічаються вираження «і т.д.», «тощо», «інші» тощо. Встановити їх дійсне значення можна лише за допомогою тлумачення.
Тлумачення норм права не містить (і не повинно містити) самостійних норм права. Воно лише встановлює зміст і сферу дії акта, що тлумачиться, права і обов'язки суб'єктів права, вказує, як зміна умов, поява нових фактів впливають на застосування норми права, та ін.Тлумачення норм права, як правило, не має самостійного значення у відриві від акта, що тлумачиться, і цілком поділяє його долю: з його скасуванням (зміною) скасовується (змінюється) нормативне тлумачення.Важливим конструктивним правилом особи, яка здійснює тлумачення, (інтерпретатора), є таке: чим недосконаліше закон, тим досконаліше, точніше, тонше має бути його роз'яснення. Тлумачення охоплює всі рівні (ступені) юридичного аналізу:
1) аналіз буквального тексту, тобто «літери закону»;
2) догматичний аналіз, тобто аналіз юридичних особливостей норм, 'їх техніко-юридичної своєрідності, конструювання їх логічної структури на підставі правових розпоряджень (догма права);
3) соціально-історичний аналіз моральних, економічних та інших передумов закону, які дозволяють пізнати волю нормо-творчого органу («дух закону»).
Думка інтерпретатора йде від аналізу буквального, мовного тексту («літери закону») до аналізу «догми права», юридичних особливостей правових норм, а також до моральних, соціальних та іншим підстав, передумов правових розпоряджень («духу права»).
Способи (методи) тлумачення норм права
Способи (методи) тлумачення — це сукупність прийомів аналізу правових норм, розкриття їх змісту (значення) з метою практичної реалізації.