- •Предмет навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Метод навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Система курсу навчальної дисципліни «тдп»
- •Організація соціальної влади у первісному суспільстві
- •Система процесуального права: поняття, ознаки, структура
- •Ознаки соціальних норм первісного суспільства
- •Характеристика елементів механізму правового регулювання
- •Поняття законності, її принципи та гарантії
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Правопорушення: поняття, ознаки, слад, види
- •Основні теорії виникнення держави і права
- •Ознаки держави, що відрізняють її від організації публічної влади первісного суспільства.
- •Застосування норм права як особлива форма право-реалізації.
- •Поняття та форми реалізації норм права
- •Поняття та види нормативно-правових актів
- •Структура норм права.
- •Норми права: поняття, ознаки та види.
- •Основні причини виникнення держави
- •Виникнення держави у Стародавній Греції
- •Виникнення держави у Стародавньому Римі
- •Виникнення держави у східних слов’ян
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •Поняття і ознаки соціальної держави.
- •Поняття та характеристика системи законодавства
- •Передумови виникнення права.
- •Функції, структура та форми права
- •Співвідношення права і звичаю.
- •Співвідношення права і релігійних норм.
- •Взаємозв’язок права і моралі
- •Основні ознаки права, що відрізняють його від первісних правил поведінки.
- •Поняття і ознаки права.
- •Поняття та форми права.
- •36. Види тлумачення норм права
- •37. Поняття та сутність тлумачення норм права
- •Тлумачення норм складається з двох елементів:
- •38. Поняття функцій держави
- •39.Класифікація (види) функцій держави
- •40.Значення та об'єктивний характер функцій держави
- •41.Основні форми здійснення державних функцій
- •42.Основні методи здійснення функцій держави
- •43.Основні функції сучасної української держави
- •44. Поняття та характеристика внутрішніх функцій держави
- •45. Поняття та характеристика зовнішньої функції держави
- •46. Форми держави: поняття і структура
- •47. Поняття та види форм державного правління
- •48. Поняття та види державного (територіального) устрою
- •49. Поняття та види державно-правового (політичного) режиму
- •51. Позитивні та негативні риси монархії
- •52. Позитивні та негативні риси республіки
- •53. Основні юридичні ознаки монархії
- •54. Основні юридичні ознаки республіки
- •До основних ознак парламентських республік належать:
- •Президентська республіка. Її основні ознаки й особливості:
- •55. Основні юридичні ознаки унітарної держави
- •56. Основні юридичні ознаки федерації
- •57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
- •59. Поняття та складові одиниці механізму держави
- •Ознаки механізму держави:
- •60. Поняття та ознаки органу держави
- •Ознаки органу держави:
- •61. Система (структура) державних органів
- •62. Система стримувань та противаг в державі
- •63. Легітимність державної влади
- •64. Державний апарат та його ознаки
- •65. Поняття та ознаки державних підприємств
- •66. Поняття та ознаки державних установ
- •67. Поняття та ознаки державних організацій
- •68. Поняття та характерні риси державного службовця
- •69. Поняття та ознаки політичної влади
- •70. Поняття політичної системи сучасного суспільства
- •71 .Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні влади
- •72.Правова свідомість: поняття, структура та види
- •73 .Характеристика процесуальних правовідносин
- •74.Поняття та основні ознаки демократії
- •75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
- •76.Основні елементи політичної системи суспільства
- •77.Основні ознаки правової держави
- •78.Поняття та види юридичного процесу
- •79.Принципи, мета та функції юридичної відповідальності
- •80.Правове виховання і поняття та форми
- •81.Основні ознаки державного суверенітету
- •82.Поняття та характеристика суб'єктів правовідносин
- •83 .Поняття, види та склад правовідносин
- •84.Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •85.Особливості функцій держави залежно від її конкретно-історичного типу
- •86.Загальна характеристика англо-американської правової родини
- •87.Загальна характеристика етапів правотворчості
- •Специфічними рисами правового звичаю є:
- •89.Загальна характеристика романо-германської правової родини
- •90.Соціальна сутність та призначення держави
- •91. Основні сім'ї правових систем сучасності
- •92.Поняття, зміст та види об'єктів правопорушеня
- •Правопорушенню властиві такі ознаки:
- •До юридичного складу правопорушення входять:
- •93 .Поняття і основний зміст об'єктивної сторони складу правопорушення
- •94.Поняття та основні ознаки суб'єкта правопорушення
- •95.Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення
- •96.Підстави юридичної відповідальності
- •97.Основні види юридичної відповідальності
- •98.Поняття та основні види правомірної поведінки
- •Правомірна поведінка характеризується певними особливостями:
- •99.Поняття протиправної поведінки
- •100.Основні ознаки правового мислення
- •101. Основні ознаки правової культури
- •102.Поняття та основні ознаки правової держави
- •103.Поняття та основні ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •104.Основні принципи юридичної відповідальності
53. Основні юридичні ознаки монархії
Монархія – це форма державного правління, за якою вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи – монарха, і, як правило, передається у спадщину серед представників правлячої династії або формується якимось іншим шляхом.
Монархії властиві такі юридичні ознаки:
а) безстроковість влади монарха;
б) володіння монархом владою за спадком по праву крові;
в) монарх представляє державу не за дорученням, а за власним правом;
г) не підпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб’єктом.
Монархії поділяють на дві групи: необмежені і обмежені.
Необмежені монархії – це монархії, за яких влада монарха ніколи і нічим не обмежена. Інакше кажучи, у країні не існує ні державних органів, ні законів, що могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха.
Існують такі різновиди необмеженої монархії:
а) деспотична монархія, за якою влада монарха обожнюється, а він сам офіціально визначається божеством. Цей різновид монархії був поширений у державах рабовласницького типу і насамперед на Древньому Сході (Єгипет, Вавилон, Ассирія тощо);
б) абсолютна монархія характерна для більш пізніх часів і свого розквіту досягла в епоху феодалізму. Тут монарху вже не надаються божественні почесті, але за ним визначається необмежена влада, що обумовлюється його належністю до правлячої династії, яка, як вважається, вищу владу в державі одержала від божества.
Відомими мені прикладами абсолютної монархії була царська Росія, а у нас час – Саудівська Аравія, Кувейт.
В обляжених монархіях влада монарха обмежена повноваженнями інших державних органів, що може закріплюватись в конституціях.
Різновидами обмежених монархій є:
а) дуалістична монархія, за якої монарх уже не має законодавчої влади, але в його руках зосереджена вся виконавча влада. Ця монархія була характерна для періоду переходу від феодалізму до капіталізму. Найбільш відомою і в сучасному періоді є.
б) парламентська (конституційна) монархія, за якою влада монарха суттєво обмежена у всіх сферах здійснення державної влади. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. Сучасними конституційними монархіями є Великобританія, Швеція, Японія, Данія, Іспанія. Їх існування обумовлено національними традиціями.
54. Основні юридичні ознаки республіки
Республіка — форма правління, при якій вищі органи державної влади обираються громадянами-виборцями або формуються загальнонаціональними представницькими (виборними) установами.
Основні юридичні ознаки республіки:
влада вищих органів обмежена строком, закріпленим у конституційних законах;
виборність і періодична змінюваність складу вищого органу законодавчої влади та глави держави (президента); відповідальність глави держави;
верховенство актів, які видаються вищим представницьким органом країни.
Республіканське правління в сучасному світі поділяється на парламентські, президентські та змішані республіки.
До основних ознак парламентських республік належать:
формальне верховенство парламенту, перед яким уряд несе відповідальність за свою політичну діяльність;
вибори до парламенту одночасно передбачають питання формування ним уряду;
прламентом (головним чином з числа депутатів парламенту, які належать до правлячої партії або партійної коаліції, яка отримала більшість депутатських місць);
виконавча влада існує окремо від президента: на нього покладені номінальні представницькі функції, а реальна влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру тощо);
уряд користується підтримкою парламентської більшості і відповідає перед парламентом, який може відправити уряд у відставку і сформувати новий;
розвинена багатопартійна система, що виключає концентрацію влади в руках парламенту;
особливості виборів президента: він може обиратися парламентом за правилами парламентської процедури (наприклад, у країнах Східної Європи — Албанії, Угорщині, Чехії, Словаки) і нести відповідальність згідно з конституціями перед парламентом; крім того, у нарламентських республіках президент може обиратися двома шляхами: парламентом за участю представників адміністративно-територіальних (автономних) одиниць і спеці- ально-створеним органом, який складається з парламентарів та представників суб’єктів федерації.
Позитивні якості парламентських республік звичайно вбачають у їх здатності частіше встановлювати стабільну демократію і надавати політичному процесу певної гнучкості. Недоліки пов'язуються з нестабільністю виконавчої влади, що виражається в частих урядових кризах за умови відсутності стабільної правлячої більшості в парламенті.
