53. Основні юридичні ознаки монархії

Монархія – це форма державного правління, за якою вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи – монарха, і, як правило, передається у спадщину серед представників правлячої династії або формується якимось іншим шляхом.

Монархії властиві такі юридичні ознаки:

а) безстроковість влади монарха;

б) володіння монархом владою за спадком по праву крові;

в) монарх представляє державу не за дорученням, а за власним правом;

г) не підпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб’єктом.

Монархії поділяють на дві групи: необмежені і обмежені.

Необмежені монархії – це монархії, за яких влада монарха ніколи і нічим не обмежена. Інакше кажучи, у країні не існує ні державних органів, ні законів, що могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха.

Існують такі різновиди необмеженої монархії:

а) деспотична монархія, за якою влада монарха обожнюється, а він сам офіціально визначається божеством. Цей різновид монархії був поширений у державах рабовласницького типу і насамперед на Древньому Сході (Єгипет, Вавилон, Ассирія тощо);

б) абсолютна монархія характерна для більш пізніх часів і свого розквіту досягла в епоху феодалізму. Тут монарху вже не надаються божественні почесті, але за ним визначається необмежена влада, що обумовлюється його належністю до правлячої династії, яка, як вважається, вищу владу в державі одержала від божества.

Відомими мені прикладами абсолютної монархії була царська Росія, а у нас час – Саудівська Аравія, Кувейт.

В обляжених монархіях влада монарха обмежена повноваженнями інших державних органів, що може закріплюватись в конституціях.

Різновидами обмежених монархій є:

а) дуалістична монархія, за якої монарх уже не має законодавчої влади, але в його руках зосереджена вся виконавча влада. Ця монархія була характерна для періоду переходу від феодалізму до капіталізму. Найбільш відомою і в сучасному періоді є.

б) парламентська (конституційна) монархія, за якою влада монарха суттєво обмежена у всіх сферах здійснення державної влади. Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. Сучасними конституційними монархіями є Великобританія, Швеція, Японія, Данія, Іспанія. Їх існування обумовлено національними традиціями.

54. Основні юридичні ознаки республіки

Республіка — форма правління, при якій вищі органи державної влади обираються громадянами-виборцями або формуються загальнонаціональними представницькими (виборними) установами.

Основні юридичні ознаки республіки:

влада вищих органів обмежена строком, закріпленим у конституційних законах;

виборність і періодична змінюваність складу вищого органу законодавчої влади та глави держави (президента); відповідальність глави держави;

верховенство актів, які видаються вищим представницьким органом країни.

Республіканське правління в сучасному світі поділяється на парламентські, президентські та змішані республіки.

До основних ознак парламентських республік належать:

формальне верховенство парламенту, перед яким уряд несе відповідальність за свою політичну діяльність;

вибори до парламенту одночасно передбачають питання формування ним уряду;

прламентом (головним чином з числа депутатів парламенту, які належать до правлячої партії або партійної коаліції, яка отримала більшість депутатських місць);

виконавча влада існує окремо від президента: на нього покладені номінальні представницькі функції, а реальна влада належить главі уряду (прем'єр-міністру, канцлеру тощо);

уряд користується підтримкою парламентської більшості і відповідає перед парламентом, який може відправити уряд у відставку і сформувати новий;

розвинена багатопартійна система, що виключає концентрацію влади в руках парламенту;

особливості виборів президента: він може обиратися парламентом за правилами парламентської процедури (наприклад, у країнах Східної Європи — Албанії, Угорщині, Чехії, Словаки) і нести відповідальність згідно з конституціями перед парламентом; крім того, у нарламентських республіках президент може обиратися двома шляхами: парламентом за участю представників адміністративно-територіальних (автономних) одиниць і спеці- ально-створеним органом, який складається з парламентарів та представників суб’єктів федерації.

Позитивні якості парламентських республік звичайно вбачають у їх здатності частіше встановлювати стабільну демократію і надавати політичному процесу певної гнучкості. Недоліки пов'язуються з нестабільністю виконавчої влади, що виражається в частих урядових кризах за умови відсутності стабільної правлячої більшості в парламенті.