- •Предмет навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Метод навчальної дисципліни «Теорія держави і права»
- •Система курсу навчальної дисципліни «тдп»
- •Організація соціальної влади у первісному суспільстві
- •Система процесуального права: поняття, ознаки, структура
- •Ознаки соціальних норм первісного суспільства
- •Характеристика елементів механізму правового регулювання
- •Поняття законності, її принципи та гарантії
- •Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види
- •Правопорушення: поняття, ознаки, слад, види
- •Основні теорії виникнення держави і права
- •Ознаки держави, що відрізняють її від організації публічної влади первісного суспільства.
- •Застосування норм права як особлива форма право-реалізації.
- •Поняття та форми реалізації норм права
- •Поняття та види нормативно-правових актів
- •Структура норм права.
- •Норми права: поняття, ознаки та види.
- •Основні причини виникнення держави
- •Виникнення держави у Стародавній Греції
- •Виникнення держави у Стародавньому Римі
- •Виникнення держави у східних слов’ян
- •Поняття і ознаки правової держави.
- •Поняття і ознаки соціальної держави.
- •Поняття та характеристика системи законодавства
- •Передумови виникнення права.
- •Функції, структура та форми права
- •Співвідношення права і звичаю.
- •Співвідношення права і релігійних норм.
- •Взаємозв’язок права і моралі
- •Основні ознаки права, що відрізняють його від первісних правил поведінки.
- •Поняття і ознаки права.
- •Поняття та форми права.
- •36. Види тлумачення норм права
- •37. Поняття та сутність тлумачення норм права
- •Тлумачення норм складається з двох елементів:
- •38. Поняття функцій держави
- •39.Класифікація (види) функцій держави
- •40.Значення та об'єктивний характер функцій держави
- •41.Основні форми здійснення державних функцій
- •42.Основні методи здійснення функцій держави
- •43.Основні функції сучасної української держави
- •44. Поняття та характеристика внутрішніх функцій держави
- •45. Поняття та характеристика зовнішньої функції держави
- •46. Форми держави: поняття і структура
- •47. Поняття та види форм державного правління
- •48. Поняття та види державного (територіального) устрою
- •49. Поняття та види державно-правового (політичного) режиму
- •51. Позитивні та негативні риси монархії
- •52. Позитивні та негативні риси республіки
- •53. Основні юридичні ознаки монархії
- •54. Основні юридичні ознаки республіки
- •До основних ознак парламентських республік належать:
- •Президентська республіка. Її основні ознаки й особливості:
- •55. Основні юридичні ознаки унітарної держави
- •56. Основні юридичні ознаки федерації
- •57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
- •59. Поняття та складові одиниці механізму держави
- •Ознаки механізму держави:
- •60. Поняття та ознаки органу держави
- •Ознаки органу держави:
- •61. Система (структура) державних органів
- •62. Система стримувань та противаг в державі
- •63. Легітимність державної влади
- •64. Державний апарат та його ознаки
- •65. Поняття та ознаки державних підприємств
- •66. Поняття та ознаки державних установ
- •67. Поняття та ознаки державних організацій
- •68. Поняття та характерні риси державного службовця
- •69. Поняття та ознаки політичної влади
- •70. Поняття політичної системи сучасного суспільства
- •71 .Місце і роль держави у політичній системі та здійсненні влади
- •72.Правова свідомість: поняття, структура та види
- •73 .Характеристика процесуальних правовідносин
- •74.Поняття та основні ознаки демократії
- •75.Поняття та загальна характеристика суб'єктів політики
- •76.Основні елементи політичної системи суспільства
- •77.Основні ознаки правової держави
- •78.Поняття та види юридичного процесу
- •79.Принципи, мета та функції юридичної відповідальності
- •80.Правове виховання і поняття та форми
- •81.Основні ознаки державного суверенітету
- •82.Поняття та характеристика суб'єктів правовідносин
- •83 .Поняття, види та склад правовідносин
- •84.Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- •85.Особливості функцій держави залежно від її конкретно-історичного типу
- •86.Загальна характеристика англо-американської правової родини
- •87.Загальна характеристика етапів правотворчості
- •Специфічними рисами правового звичаю є:
- •89.Загальна характеристика романо-германської правової родини
- •90.Соціальна сутність та призначення держави
- •91. Основні сім'ї правових систем сучасності
- •92.Поняття, зміст та види об'єктів правопорушеня
- •Правопорушенню властиві такі ознаки:
- •До юридичного складу правопорушення входять:
- •93 .Поняття і основний зміст об'єктивної сторони складу правопорушення
- •94.Поняття та основні ознаки суб'єкта правопорушення
- •95.Поняття та зміст суб'єктивної сторони складу правопорушення
- •96.Підстави юридичної відповідальності
- •97.Основні види юридичної відповідальності
- •98.Поняття та основні види правомірної поведінки
- •Правомірна поведінка характеризується певними особливостями:
- •99.Поняття протиправної поведінки
- •100.Основні ознаки правового мислення
- •101. Основні ознаки правової культури
- •102.Поняття та основні ознаки правової держави
- •103.Поняття та основні ознаки громадянського суспільства
- •Ознаками громадянського суспільства є:
- •104.Основні принципи юридичної відповідальності
57. Основні юридичні ознаки демократичного політичного режиму
. У вузькому розумінні «демократія» має тільки політичну спрямованість, а в широкому — це форма внутрішнього устрою будь-якої суспільної організації. Класичне визначення демократії дав А. Лінкольн.
Демократія — правління народу, обране народом, для народу.
Основними ознаками демократичного політичного режиму є наявність конституції, яка закріплює повноваження органів влади й управління, механізм їх формування; визначає правовий статус особистості та принцип рівності перед законом, а також принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову з визначенням функціональних прерогатив кожної з них. Для демократії характерними є вільна діяльність політичних і громадських організацій, обов´язкова виборність органів влади, розмежування державної сфери та сфери громадянського суспільства, економічний та політичний, ідеологічний плюралізм (заборони торкаються лише антилюдських ідеологій).
За демократії політичні рішення завжди альтернативні, законодавча процедура чітка й збалансована, а владні функції є допоміжними. Демократії властива зміна лідерів. Лідерство може бути як індивідуальним, так і колективним, але завжди має раціональний характер. Демократичний режим характеризують високий рівень суспільного самоврядування, переважаючий консенсус у відносинах між владою й суспільством. Одним із головних принципів демократії є багатопартійність. У політичному процесі завжди бере участь і опозиція, яка виробляє альтернативні політичні програми й рішення, висуває своїх претендентів на роль лідера. Головна функція опозиції за демократичного політичного режиму — визначати альтернативні напрями розвитку суспільства та складати постійну конкуренцію правлячій еліті. Сутнісними ознаками демократії є електоральні (лат. elector — виборець) змагання, можливість розподілу інтересів, націленість на консолідацію суспільства. За демократії держава функціонує заради громадян, а не навпаки, існують умови для подальшого розвитку громадянського суспільства. Демократія і в політичному, і в загальнолюдському розумінні є магістральним шляхом, своєрідним ідеалом майбутнього розвитку суспільства та людської цивілізації загалом.
Перед країнами, які віддали перевагу демократичному розвиткові, постає багато не лише економічних, соціальних, а й політичних проблем. Насамперед це проблеми модернізації політичної системи, пристосування її до функціонування за умов демократії, створення демократичних політичних інститутів, вирішення гуманітарних проблем, входження в міжнародні політичні організації тощо. Модернізація — процес поступовий і багатогранний, її завданням є пошук нових парадигм з метою мобілізації суспільства. Особливо важливою є модернізація для перехідних суспільств, які характеризуються творчим конструктивним браком ідеалів; відсутністю консолідуючих суспільство особистостей та лідерів; політичною ситуацією, яка не працює на майбутнє. Серед проблем утвердження демократії, пов´язаних з економікою і політикою, — відставання інфраструктури ринкової економіки від розвитку власності. Саме демократія мусить забезпечити легітимізацію ринку. Ринок і капіталізм не можуть бути самодостатніми умовами утвердження демократії.
