- •1. Науковий статус суспільної географії (Пістун, ст. 42-49)
- •2. Глобальні проблеми людства
- •6. Структура рекреаційно-туристських ресурсів ( Бейдик “ртр України”, ст. 42-162)
- •7. Значення, об’єкт і напрями географічного моделювання і прогнозування
- •8. Прогнозне географічне моделювання: сутність, способи, верифікація
- •9. Експертні методи географічного моделювання та прогнозування
- •10. Демогеографічна ситуація в Україні
- •11. Пек України
- •12. Столичний суспільно-географічний район
- •13. Предмет гідрології, зміст, поділ її на частини та зв”язок з іншими науками.
- •Окремі самостійні дисципліни:
- •14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
- •15. Світовий океан, поділ його на частини. Хімічний склад морської води. Рух вод Світового океану.
- •16. Денудація та акумуляція: вороги чи спільники? Доведіть свою точку зору.
- •17. У чому полягає оцінка (можливо – роль!) рельєфу України як екологічного ресурсу?
- •18. Геоморфологічні омани України (проблеми походження певних форм рельєфу земної поверхні України).
- •19. Геологічні карти та їх типи. Принципи складання та зображувальні засоби на геологічних картах.
- •20. Основні геологічні та палеогеографічні події палеозойської ери на Землі.
- •21. Тектонічні рухи . Класифікація , причини та наслідки.
- •22. Сучасні методи дослідження атмосфери.
- •23. Атмосферний озон та його вплив на розподіл радіаційних потоків.
- •24. Географічний розподіл опадів.
- •25. Метод експертних оцінок
- •Відбір експертів та визначення їх компетентності
- •26. Системний підхід в географії.
- •Системний підхід у географії — напрям наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження географічних об'єктів як систем.
- •Риси системного підходу
- •27. Управлінські рішення: сутність і види
- •28. Чисельність населення світу та його динаміка.
- •29. Міграції населення світу.
- •30. Особливості сучасних процесів урбанізації
- •31. Становлення і розвиток соціальної географії. (Олійник «Вступ до соц.Гео» ст.31)
- •32. Географія рівня і якості життя населення.
- •33. Соціально-географічні дослідження. (Олійник, Степаненко «Вступ до соц.Геогр.» ст.86)
- •Види і типи соціально-географічних досліджень.
- •Соціально-географічні дослідження включають наступні етапи:
- •34. Об’єкт, предмет і структура географії. (Пістун ст.24,35,42)
- •35. Системний підхід в географії і основи вчення про геосистеми. (Топчієв «Суспільно-геогр. Дослідження» ст.109-112).
- •36. Географічний поділ праці: сутність, види, масштаби. (Пістун ст.74-80)
- •До основних масштабів (рівнів) розвитку географічного поділу праці належать:
- •37. Концепція територіальної комплексності в суспільній географії
- •38. Поняття про територіальну структуру господарських комплексів регіонів та її елементи.
- •39. Виробничий комплекс – матеріальна основа суспільно-географічного району.
- •40. Доведіть що грунт – особливе утворення природи
- •41. Якими факторами зумовлюється родючість грунту?
- •42. Назвіть основні типи грунтів та їх відповідність панівним типам рослинності та природним зонам світу.
- •Грунти бореального поясу: Східно-Сибірська мерзлотно-тайгова область
- •Грунти бореального поясу: Берингово-Охотська тайгово-лісова область
- •Грунти суббореального поясу: суббореальних напівпустинь і пустинь
- •43. Поясніть, чому Пд. Америка є найвологішим материком світу.
- •(Інтернет).
- •44. Поясніть причини утворення явища багаторічної мерзлоти. Назвіть регіони її поширення у світі.
- •45. За яких умов виникає мусонна циркуляція в атмосфері? Назвіть материки та вкажіть їх частини, де спостерігається це явище.
- •46. Поясніть роль клімату у формуванні особливостей природно-територіальних комплексів на території України.
- •47. Головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин
- •Окресліть головні закономірності поширення в Україні рудних корисних копалин. Рудні
- •49. Світове господарство як система
- •50. Динаміка змін структури світового господарства на зламі індустріальної та постіндустріальної доби.
- •51. Географія машинобудування світу.
- •55. Біосфера як середовище життя
- •Біосфера (за в.Вернадським) - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів.
- •Основними компонентами біосфери є:
- •56. Біогеографія України
- •Степова зоографічна провінція Український степовий зоогеографічний округ
- •Карпатська провінція Карпатський гірський зоогеографічний округ
- •Середземноморська під область Кримський гірський зоогеографічний округ
- •57. Антропогенні зміни та проблеми збереження та відтворення біорізноманіття
- •58. Поняття про ландшафт
- •59. Класифікація ландшафтів
- •60. Генезис та еволюція ландшафтів
- •61. Географічна карта.Типи карт
- •62. Тематичні карти та атласи
- •Найчастіше тематичні карти систематизують у атласи.
- •63. Цифрування карт матеріалів. Методи гіс-аналізу для оцінки змін об’єктів та явищ у просторі і часі.
- •64. Поняття про план, карту та аерокосмічний знімок ділянок місцевості
- •65. Визначення масштабу та його види
- •66. Використання картографічних матеріалів у практичній діяльності
14. Водний режим річок. Фази водного режиму.
Водний режим річок – це закономірні зміни в часі стоку, швидкості течії, рівнів води та похилів водної поверхні. Витрати, рівні, швидкості, похили – це елементи водного режиму. Він залежить від різних фізико-географічних факторів, серед яких найважливішими є метеорологічні та кліматичні фактори.
У водному режимі річок відзначається закономірне чергування протягом року періодів підвищеної та низької водності, які відбивають зміни умов живлення річки. Ці періоди назив. фазами водного режиму. Основні фази: водопілля, межень літня та зимова, фаза осінніх дощових паводків. На рівнинних річках – всі 4 фази, на гірських – паводочна та меженна фази.
Водопілля – це щорічний, відносно тривалий підйом рівнів та збільшення витрат води, зумовлений надходженням води від головного джерела живлення.
За походженнням водопілля є: сніговим, снігово-дощовим або дощовим.
За часом настання: весняне(танення снігу на рівнинах та невтсоких горах); весняно-літнє(танення снігу в горах); літнє(танення вічних снігів та льодовиків у горах та випадання мусонних дощів).
За формою гідрографа(графік коливання щоденних витрат води) весняне та весняно-літнє водопілля найчастіше буває одновершинним, а літнє – багатовершинним, що пов’язане з коливанням температури повітря та зміною інтенсивності випадання дощів.Кожне водопілля характеризується датою початку підйому та кінця спаду, датою проходження мах, об’ємом водопілля. Тривалість водопілля буває від к-ох днів на малих річках до 4-5 місяців на великих. За час весняного водопілля річки проносять біля 50% річного об’’му стоку в пн. районах і 90-100% річного стоку – в пд.
(Характер водопілля змінюється по довжині річки. У верхній течії воно характеризується швидким збільшенням витрат і рівнів води, порівняно коротким періодом стояння високих рівнів і тривалості водопілля. Вниз за течією під впливом збільшення водних мас, які надходять у русло річки, мах рівні і витрати поступово теж збільшуються,і тривалість та об’єм водопілля збільшуються. В середній течії мах рівні і витрати досягають найбільших величин. У нижній течії регулююча роль заплави і русла збільшується ще більше, а це спричиняє розтягування водопілля і зменшення мах витрат.)
Різновидом водопіль є повені, це дуже високі водопілля, які призводять до затоплення значних площ у долинах річок.
Водопілля можна прогнозувати за 2-3 місяці.
Паводки – це відносно швидкі й короткочасні підйоми рівнів і збільшення витрат води в річці. Вони виникають нерегулярно, хоча в кожному конкретному районі настають в один і той же сезон. Паводки найчастіше формуються внаслідок випадання дощів і злив, а також сніготаненням під час зимових відлиг.
За часом настання паводки: зимові, літні та протягом усього року. Осінні паводки відрізняються від тих, що настають в інші сезони, тим, що вони менш чітко виражені та менш регулярні.
Паводки поділяються на: місцеві (якщо їх сформували дощі, котрі випали в даному регіоні) та транзитні або верхові, які утворилися від дощів, котрі випали вище по течії. Паводкова хвиля під час руху вниз за течією розтягується.
Дощові паводки майже не прогнозуються або з дуже малою завчасністю (к-ка годин).
Межень – це фаза водного режиму річки, що характеризується тривалим(сезонним) стоянням низьких (меженних) рівнів і витрат води в річці, внаслідок різкого зменшення або припинення поверхневого стоку. В цей час річка живиться в основному підземними(грунтовими) водами.
За часом настання межень буває: літньою та зимовою;
За характером коливання витрат і рівнів: стійкою(степові рівнинні річки) і нестійкою, переривчастою(гірські річки);
За періодом: тривалою та короткою;
За водністю: високою та низькою.
Час настання і тривалість межені залежить від факторів, які визначають водний режим річок.
