54. Ресоціалізація та соціальна адаптація колишніх засуджених.

Основними засобами досягнення очікуваних результатів виступають процеси ресоціалізації та соціальної адаптації колишніх засуджених.Ресоціалізація спрямована на відновлення у клієнтів якостей, необхідних для нормальної життєдіяльності у суспільстві, засвоєння відповідних цінностей і соціальних ролей, набуття потрібних навичок. Цей процес передбачає застосування комплексу заходів за двома напрямами: ресоціалізація свідомості особистості (відновлення позитивної системи цінностей, знань, переконань, установок тощо) та ресоціалізація діяльності (відновлення позитивних павичок, умінь, стилю спілкування тощо). Сутність процесу ресоціалізаціїполягає у поновленні соц. статусу, втрачених соціальних навичок, переорієнтації особистості па забуті позитивні відносини з людьми, види діяльності, референтні групи суспільства.Соц. адаптація в даному випадку розуміється як пристосування до нового соціального середовища не на основі утрачених цінностей, властивостей і навичок, а завдяки формуванню нових, яких, з різних причин, у людини до цього часу не було. Виходячи із визначення соц. технології як послідовності певних дій, процес соціальної адаптації зазначеної категорії клієнтів відбувається в три етапи:

• етан орієнтації, коли здійснюється ознайомлення з незвичним соціальним середовищем;

• оціночний етап, коли особистість розмежовує компоненти власного соціального досвіду та способу життя згідно з установками та ціннісними орієнтаціями, які раніше склалися, па прийнятні і ті, що не приймаються з огляду па нові можливості щодо умов, форм і способів діяльності;

• етан сумісності, па якому об'єкт соціальної роботи досягає оптимального рівня адаптованості до нових умов життя.

Засобами і методами реалізації технології ресоціалізації та адаптації є соціальна допомога, надання соціальних послуг, соціальний супровід тощо. Вибір адекватних методів втручання, конкретизація їх змісту зумовлюються індивідуальними особливостями ситуації клієнта. Але незважаючи на те, що кожна ситуація індивідуальна, основні соціальні проблеми зазначеної категорії молоді багато в чому схожі.

55. Види діяльності соц. Пед. (працівників) з колишніми злочинцями.

За напрямами конкретна діяльність соціальних працівників включає такі види:

- дослідницьку діяльність, у тому числі соціологічні дослідження, що мають передбачають вивчення характерних проблем у сфері правопо­рушень та злочинності в певному регіоні, визначення першочергових проблем неповнолітніх та молоді, які перебувають у місцях позбавлення волі або звільнилися з них тощо;

- організаційну діяльність. Включає планування заходів ЦССМ із залученням широкого кола організацій-партнерів до реалізації програм соціальної роботи з колишніми злочинцями, налагодження відповідних зв'язків із зацікавленими організаціями та структурами; організаційне забезпечення роботи консультативних пунктів при ЦССМ, у слідчих ізоляторах, колоніях тощо;

- науково-методичну діяльність, зокрема, розробка методик проф­ілактичного, просвітницького спрямування, психологічних, педагогічних, лекційно-тренінгових форм, методик для спеціалістів ЦССМ з питань організації роботи з неповнолітніми та молоддю, яка перебуває у конфлікті з законом;

- рекламно-інформаційну діяльність — розробка та видання матері­алів з профілактики правопорушень та підвищення обізнаності клієнтів з найбільш актуальних питань щодо майбутнього влаштування життя;

- безпосередню соціальну роботу з клієнтами.

Останній напрям дуже різноманітний за формами, змістом та метода­ми. При виборі адекватних особливос­тям випадку методів втручання (психологічних, педагогічних тощо) соціальні працівники мають користуватися методичною літературою, дос­тупними матеріалами, які видає ДЦССМ, інтернет програми.