29 Феномен козацької культури

Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави.Високорозвинута самобутня культура Січі мала величезний вплив на національну свідомість українського народу.Запорізька Січ формувалася із втікачів із кріпацтва,національних чи регілійних переслідувань. Кожен приносив щось своє, особливості культури і мистецтва свого народу.Козацька держава - явище унікальне і неповторне.Її феномен має барокове забарвлення. Запорожці були професійними воїнами ,одне з основних завдань-оборона церкви і віри, звідси - засвоєння чернечих звичаїв і традицій. Запорізький уряд на чолі з кошовим отаманом постійно виявляв піклування про створення розгалуженої системи освіти.Існуло 3 типи шкіл: січові, монастирські та церковно-парафіяльні.У січових - діти,які за певних обставин опинилися на Січі.Їх навчали читанню,співу,письму,а також основ військового мистецтва.Монастирська-хлопців навчали грамоти,письма і молитов та Закону Божого.Церковно-парафіяльні школи діяли при всіх січових парафіяльних школах.Їх ще називали школами «вокальної музики» та «церковного співу».Найвідоміша-школа в слободі Орловщина.Школи продовжували традиції братських шкіл.Навчання поєднувалося з вихованням.Навчання велось українською мовою.Високого рівня досягла освіта на Гетьманщинні. У 1740р.діяло 866 початкових шкіл,у яких в обсязі трирічного курсу викладалися основи читання і письма. Тут більшість шкіл контролювали єзуїти,а польська початкова школа для селян була практична недоступною. Велику роль відігравала музика, спів і танці.Отже, культура козацької держави була багатогранною і самобутньою.

30 Діяльність Києво-Могилянської академії

Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави.

Виникненню Києво-Могилянської Академії передував культурно-національний рух, Свідомі громадяни, світські й духовні, інтелігенція і козацтво об'єдналися до справи захисту духовних та національних інтересів України. Найголовнішим завданням вони вважали виховання громадян, гідних своєї історії і відповідальних за майбутнє вітчизни.

Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснованна на принципах гуманізму і просвітництва Академія поширювала освіту, знання. Її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Академічні наставники і професори свято вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і вчинки людини, долю суспільства. Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи.

Важливим центром освіти і науки в Україні у другій половині 17-18ст. стала Києво- Могилянська колегія яка грамотою Петра 1 у 1701р. дістала статус академії. Курс навчання  тривав 12 років.

Києво-Могилянська академія була всестановим закладом. За статутом Академії, в ній мали право навчатись всі бажаючі. Навчались діти української аристократії, козацької старшини, козаків, міщан, св'ященників і селян. Із започаткуванням Академії уже не в закордонні університети, а до Києва направляли своїх дітей відомі українськї сімї.

До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, Максим Березовський, Григорій Сковорода Михайло Ломоносов.

К._М.академія зібрала найбільшу кількість освічених, найкращих на той час діячі науки та культури: П. Могила, Л. Баранович, Семон Голоцький, викладають Феофан Прокопович, Полоцький, Яворський Галятовський,Горбацький,Калиновський, Тупталенко.