4. Роль навчання та завдання педагогів у статевому вихованні.

СТАТЕВЕ ВИХОВАННЯ - система медичних та педагогічних заходів, спрямованих на виховання у дітей, підлітків і молоді розумного, здорового ставлення до питань статі. Статеве виховання за змістом включає анатомо-фізіологічну просвіту підлітків та юнаків, формування відчуття статі, свого соціального призначення, виховання гігієни статі та гігієни статевого життя, просвіту з питань захворювань і пошкоджень статевих органів. Цілеспрямований, систематичний розвиток у дітей культури емоційних відносин між статями, волі, вміння керувати своїми почуттями та вчинками. Мета статевого виховання у формуванні в молоді статевої етики, естетики та гігієни, культури інтимних відносин, любові та сімейного життя, формування наукових знань про фізіологічних особливостей організму, морально-етичні норми і стосунки між хлопчиками та дівчатками. Статеве виховання школярів здійснюється за декількома основними напрямками в процесі організації спілкування хлопчиків та дівчат з дитячих років у змістовній праці та відпочинку, через етичну просвіту у питаннях товариства, дружби, любові, в старшому віці -у питаннях статевої моралі, через опосередкований вплив сім ї та ознайомлення старшокласників з основами підготовки до сімейного життя.

Особлива роль у статевому вихованні учнів належить урокам біології, на яких вони дістають уявлення про розмноження і розвиток живих організмів; статеве і нестатеве розмноження; органи розмноження (будова чоловічих і жіночих статевих органів); дітородну функцію людини; вплив нікотину, алкоголю і наркотиків на спадковість; спадкові захворювання; ембріональний розвиток, гігієну вагітності; вікову періодизацію розвитку дитини; статеве дозрівання і відхилення у статевому розвитку; ранні статеві контакти та їх шкідливі наслідки; статеву гігієну та ін.

У морально-естетичній підготовці до сімейного життя використовують уроки музики і співів. Уроки фізкультури не лише сприяють формуванню фізичних якостей особистості, а й необхідних у сімейному житті моральних якостей: чесних, щирих стосунків між особами різної статі. Крім того, заняття фізкультурою послаблюють передчасний статевий потяг, переключають гормональну активність статевого дозрівання на іншу діяльність, що поліпшує фізичний і розумовий розвиток школярів.

5.Основні аспекти сексуальності.(біологічний,психологічний,соціальний,клінічний,поведінковий).

Біологічні аспекти сексуальності

Розмова про сексуальність зазвичай починається з біології, а саме – з гормонів. По суті, саме гормони є рушійною силою сексуальної поведінки людини. В останні роки функції гормонів активно вивчалися; їх навчилися отримувати штучним шляхом, і використовувати в медичних цілях.

Одні і ті ж самі статеві гормони: жіночі – естрогени і прогестерон, і чоловічі – андрогени, присутні в організмах як жінок, так і чоловіків, але в різних концентраціях. Андрогени регулюють розвиток статевих ознак у юнаків, і відповідають за здійснення сексуальної функції у чоловіків. Тестостерон – основний андроген, пов’язують не тільки з чоловічою сексуальністю, а й з агресивною поведінкою.

Жіночі статеві гормони регулюють менструальний цикл і репродуктивну функцію в цілому, але пов’язані вони з статевим потягом у жінок, досі не встановлено. Можливо, на жіноче лібідо, як і на чоловіче, впливає тестостерон, який у жінок теж виробляється, але в невеликих кількостях.

Психологічні аспекти сексуальності

Оскільки людина – суспільна тварина, його сексуальність визначається не тільки біологією: велике значення має те, що він дізнається про секс протягом життя, починаючи з раннього дитинства. Вже в дитинстві людина в реальному житті і в кіно бачить, як чоловіки доглядають за жінками, як створюються сім’ї, як у них з’являються діти. Він ще не розуміє, чому це відбувається, але у нього формується уявлення про те, що це – правильно. Якщо дитина бачить багато прикладів нещасливих сімей, або сам зростає в такій сім’ї, в майбутньому у нього можуть виникнути різні проблеми в сексуальній сфері. Те ж саме може статися, якщо дитину суворо карають за те, що він вивчає власні статеві органи (так роблять всі діти – це звичайний прояв здорової цікавості до власного тіла). Після покарання будь-які прояви сексуальності можуть викликати у людини почуття провини або тривожність і іноді, щоб вирішити подібну проблему, потрібно допомога фахівця. Повна заборона на побачення з протилежною статтю (з цим особливо часто стикаються дівчата) в період статевого дозрівання теж може зробити згубний вплив не сексуальність людини.

Поведенческий аспект сексуальности описывает сексуальное поведение и тесно связан с психологическим и социальным аспектом. При обсуждении сексуального поведения сексуальные проявления классифицируются на «нормальные» и «аномальные».

Клинический аспект. Несмотря на то, что половая активность — одна из естественных функций организма, существует много различных обстоятельств, способных ослабить удовольствие или непосредственность в любовных свиданиях. Такие физические проблемы, как болезнь, травма или наркотики, могут изменить характер сексуальных реакций или даже вовсе подавить их. Чувства тревоги, вины, смущения или депрессия и конфликты в наших личных отношениях могут нарушить сексуальную активность. Поисками путей для решения этих и других проблем, препятствующих достижению сексуального здоровья и счастья, занимается сексотерапия.

Социально-правовой аспект. Признание неотчуждаемых прав личности неизбежно включает в себя право на индивидуальные особенности сексуального поведения, на неприкосновенность интимной жизни, в которую государство и его органы ни при каких обстоятельствах не должны вмешиваться.