- •Розкрийте суть інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.
- •51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
- •52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
- •Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та критерії соціальної стратифікації.
- •54.Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій
- •Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •Проаналізуйте поняття соціальна роль.
- •Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •Проаналізуйте досвід модернізації суспільств Східної Азії та постленінські трансформації.
- •Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
- •Розкрийте суть соціологічного дослідження економічної поведінки.
- •Проаналізуйте поняття якість соціологічної інформації.
- •67.Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю
- •68.Розкрийте суть соціологічного дослідження політичної культури
- •69.Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології
- •70. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •72. Обґрунтуйте соціальну обумовленість політики. Здійсніть типологізацію політичних режимів в соціології.
- •73. Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування
- •74. Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •75. Проаналізуйте соціологічне дослідження соціальних організацій
- •76. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •77. Розкрийте сутність поняття соціальної групи. Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
- •79. Розкрийте суть поняття соціальна мобільність. Обґрунтуйте її класифікацію та механізми.
- •80.Розкрийте функціонування особистості в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •81.Розкрийте суть поняття етнічна структура суспільства. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •82.Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структури та функцій.
- •83.Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури.
- •84,Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •85.Проаналізуйте соціологічне дослідження нерівностей в суспільстві.
- •86.Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •87.Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
- •88.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
Освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну та адекватну підготовку людей до повноцінного функціонування в суспільстві. Система освіти не єдиний, але надзвичайно важливий чинник соціалізації людей. Осягненню суті та специфіки освіти як соціального інституту сприяє з´ясування її специфічних рис, до яких належать:
— соціально значущі функції навчання і виховання, підпорядковані суспільним потребам;
— форми закладів освіти, їх певна організація і становище в суспільстві;
— групи осіб, які професійно забезпечують функціонування освіти, певний статус цих осіб у суспільстві;
— регулятори функціонування закладів освіти і суб´єктів освітянської діяльності (законодавчі і нормативні акти про освіту, кваліфікаційні характеристики, контрольні установи і т. ін.);
— спеціальні методи освітянської діяльності — навчання, виховання;
— свідомо поставлені цілі;
— планомірна, систематична реалізація процесу свідомої соціалізації;
— певний зміст освіти — наявність навчальних програм і планів, відповідне дозування матеріалу;
— ефективність освітянської діяльності у формуванні багатьох психічних рис людини, розвитку її мислення;
— використання освіти як механізму запобігання соціально небажаних видів поведінки;
— зорієнтоваяість освітньої діяльності в майбутнє, заангажованість на формування передумов реалізації цього майбутнього.
Система освіти — соціальний інститут, який специфічними методами реалізує процес соціалізації людей, передусім підростаючого покоління (підготовку і залучення до життя суспільства через навчання і виховання).
Специфічність процесу соціалізації людей у системі освіти полягає в тому, що він відбувається цілеспрямовано, систематично, планомірно, за допомогою певного кола осіб (педагогів), у спеціальних закладах. Цей соціальний інститут поширює панівну в суспільстві ідеологію, відображає у своїй структурі й функціонуванні суспільні відносини і є одним з важливих засобів забезпечення спадкоємності поколінь, соціальної безперервності. Крім того, освіта здійснює багато інших соціально-важливих функцій.
Організована освіта як підсистема суспільства склалася історично. Щодо передумов її виникнення існують різні думки. Одні вчені визначальними вважають соціально-економічні чинники, матеріальне виробництво, інші систему освіти виводять з практики священнослужіння, державного управління. Враховуючи різні погляди, можна вважати, що система освіти сформувалася внаслідок зміни організації всієї суспільної життєдіяльності.
Історично першими закладами освіти були школи жерців у Межиріччі, які зосереджувалися на вивченні зоряного неба. Школа шумерської держави існувала при храмі й готувала писарів, служителів культу. Стрункою і розгалуженою була система освіти в античних державах. Більшість вільного населення Давньої Греції та Давнього Риму здобувала початкову освіту. Особлива роль належала вищій ланці освіти, що було пов´язано з розвитком науки, зростаючими потребами суспільно-політичної та управлінської сфер в освічених людях. Потреби державного управління зумовили розвиток середнього ступеня освіти (давньогрецькі гімназії і давньоримські школи риторів). Саме середні навчальні заклади сприяли утвердженню ідеалу калокагатії — всебічного розвитку особи. Система освіти античності була пов´язана з уявленнями про повноцінного громадянина як людину розвинену інтелектуально, фізично, естетично й духовно.
За середньовіччя освіту на Заході й на Сході характеризували догматизм, поклоніння перед церковними авторитетами. Переважаюче значення виховної функції в системі освіти зберігалось аж до зародження капіталістичних відносин. Планування, організація, зміст, контроль навчання і виховання централізовано здійснювала церква.
Важлива віха у розвитку освіти — виникнення у XII—XIII ст. університетів, що стали центрами інтелектуального життя Європи. Вони, а також прагматично спрямовані міські гільдійські й цехові школи забезпечили умови для реформи схоластичної системи освіти. Остаточні якісні зміни в ній відбулися у XVI— XVIII ст., зумовлені великими географічними відкриттями, досягненням природознавства, які радикально змінили бачення світу, спричинили усвідомлення необхідності оновлення цілей і методів освіти. У цей період було засновано багато спеціальних навчальних закладів — технічних училищ, промислових, комерційних, військових, навігаційних шкіл. Зневажливе ставлення до природничих наук, характерне для аристократії та духовенства, змінила орієнтація на засвоєння у системі освіти необхідних для життєвого успіху знань.
Найпомітнішими були зміни в системі народної освіти, покликані до життя необхідністю підготовки працівника нового типу — робітника великого машинного капіталістичного виробництва. Крім того, доступ до широкої освіти став можливим, коли народ почав впливати на уряд. В індустріально розвинутих країнах у другій половині XIX ст. було запроваджено безкоштовну обов´язкову початкову освіту.
Відбулися радикальні зміни і в методиці освіти, особливо наприкінці XIX — на початку XX ст. Це виявилось у відмові від панівних століттями схоластичних і утвердженні дидактико-виховних методів, вироблених видатними гуманістами-мислителями і педагогами Я.-А. Коменським, Ж.-Ж. Руссо, Й.-Г. Песталоцці, К. Ушинським та ін.
Сутність системи освіти як соціального інституту полягає передусім в її соціальних функціях, які у різних країнах і в різні історичні періоди виявляються неоднаково.
