- •Розкрийте суть інтелектуальних, соціально-політичних та ідеологічних передумов виникнення соціології як науки.
- •Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.
- •51.Розкрийте суть поняття соціальних змін. Проаналізуйте модернізацію як тип соціальних змін
- •52.Проаналізуйте соціальні класи в модерному соціумі.
- •Проаналізуйте поняття соціальної стратифікації та критерії соціальної стратифікації.
- •54.Проаналізуйте поняття організаційного розвитку, організаційних змін, інновацій
- •Проаналізуйте концепцію соціальної аномії в соціології.
- •Проаналізуйте історичні типи стратифікації.
- •Проаналізуйте поняття «цінності» в соціології.
- •Розкрийте суть соціального прогнозування.
- •Проаналізуйте поняття соціальна роль.
- •Розкрийте суть моделювання соціальних процесів в соціології.
- •Проаналізуйте поняття соціальних норм в соціології.
- •Проаналізуйте досвід модернізації суспільств Східної Азії та постленінські трансформації.
- •Проаналізуйте поняття гендеру в соціології.
- •Розкрийте суть освіти як соціального інституту.
- •Розкрийте суть соціологічного дослідження економічної поведінки.
- •Проаналізуйте поняття якість соціологічної інформації.
- •67.Проаналізуйте інститути та агенти соціального контролю
- •68.Розкрийте суть соціологічного дослідження політичної культури
- •69.Проаналізуйте поняття маргінальності в соціології
- •70. Проаналізуйте явище соціальної ексклюзії.
- •72. Обґрунтуйте соціальну обумовленість політики. Здійсніть типологізацію політичних режимів в соціології.
- •73. Розкрийте суть модерну як проблеми соціологічного теоретизування
- •74. Проаналізуйте основні методи соціального прогнозування.
- •75. Проаналізуйте соціологічне дослідження соціальних організацій
- •76. Проаналізуйте поняття соціального статусу в соціології.
- •77. Розкрийте сутність поняття соціальної групи. Обґрунтуйте особливості соціологічного підходу до аналізу груп.
- •78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
- •79. Розкрийте суть поняття соціальна мобільність. Обґрунтуйте її класифікацію та механізми.
- •80.Розкрийте функціонування особистості в системі соціальних зв’язків. Проаналізуйте етапи та агенти соціалізації особистості.
- •81.Розкрийте суть поняття етнічна структура суспільства. Проаналізуйте особливості міжетнічних конфліктів.
- •82.Розкрийте зміст поняття сім`ї, її структури та функцій.
- •83.Проаналізуйте поняття культури в соціології. Розкрийте особливості соціологічного підходу до аналізу культури.
- •84,Проаналізуйте дитинство як соціальний феномен.
- •85.Проаналізуйте соціологічне дослідження нерівностей в суспільстві.
- •86.Розкрийте суть підприємництва як соціального явища.
- •87.Розкрийте суть основних різновидів методу опитування.
- •88.Розкрийте поняття парадигми в соціології. Обґрунтуйте мультипарадигмальний статус сучасної соціологічної теорії.
78. Проаналізуйте суспільні рухи як агенти соціальних змін.
Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізаціюуспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального протеста, який базується на специфічних або ж широко поширених причинах для незадоволення. Не дивлячись на спробу надати цьому терміну точність, кількість рухів, що ним охоплюють, є безмежною.
Представник американської школи інтеракціоністів соціолог, автор соціології дії Р. Тернер (нар. 1919 р.) у своїй праці "Колективна поведінка", визначає соціальний рух як "сукупність колективних дій, націлених на підтримку соціальних змін або підтримку опору соціальним змінам в суспільстві або в соціальній групі".
Дещо іншу інтерпретацію соціального руху знаходимо у французького соціолога А. Турена (нар. 1928 p.): "Соціальний рух є особливим типом боротьби..., це конфліктна дія, з допомогою якої агенти протилежних класів протистоять один одному в боротьбі за соціальний контроль над культурними орієнтаціями їх товариств...
Соціальні рухи, з одного боку, можуть нагнітати напруження і конфлікти у суспільстві, з іншого — бути засобом та інструментом їх подолання. Вони завжди високодинамічні, але не стійкі. Постають у зв'язку з певними причинами і припиняють своє існування після їх зникнення.
У своєму розвитку соціальні рухи проходять кілька стадій: виникнення, об'єднання, формалізації, розпаду і зникнення.
Позаяк суспільні рухи є динамічними, їх непросто класифікувати. Метою суспільних рухів можуть бути соціальні перевороти (революція, контрреволюція), конкретні політичні результати (рух в підтримку політичного лідера), економічні, культурні, соціальні та інші реформи, поліпшення екологічної ситуації, зміна свідомості та поведінки учасників руху (рух анонімних алкоголіків, культові рухи), поліпшення правового, матеріального та соціального становища окремих груп населення (молодіжний, феміністичний, емігрантський рухи) тощо. Одні рухи переслідують обмежені за масштабом цілі (рух за врятування рідкісних тварин), інші відзначаються надзвичайною широтою (рух за заборону ядерної зброї).
Експресивні рухи. Виникають внаслідок перебування людей у рамках обмеженої соціальної системи, яка їх не задовольняє(за допомогою ритуалів, танців, ігор, видінь, мрій та інших форм емоційної експресії шукає емоційного полегшення).
Утопічні рухи. Постають на хвилі прагнень теоретично обґрунтувати досконале людське суспільство. В опозиції до сучасних утопічних рухів постійно перебувають законослухняні громадяни, яких лякають нові культурні зразки, ролі та пріоритети майбутнього «найкращого» життєвого укладу.
Реформаторські рухи. Породжують їх намагання змінити суспільство або окремі його структури без повної трансформації самого суспільства. Для їх розгортання необхідно, щоб учасники позитивно ставилися до порядку в суспільстві, зосереджуючись тільки на окремих негативних сторонах суспільного устрою, а також могли висловлювати власні думки та активно діяти на підтримку певної реформи.
Революційні рухи. Розвиваються в атмосфері загального соціального невдоволення, прагнуть зруйнувати існуючу соціальну систему і встановити новий соціальний порядок. Демократія не є живильним середовищем для них. Вона є основою соціальних реформ, а реформи неминуче відсувають революцію.
Рухи опору. Виникають серед тих людей, які вважають, що зміни в суспільстві відбуваються надто радикально й швидко. Вони акумулюють зусилля певних груп людей на блокування можливих або викорінення уже здійснених змін, супроводжують як революційні, так і реформаторські рухи.
Важливою для соціології є також проблема особистісної сприйнятливості до соціальних рухів. В. стабільному, високоінтегрованому суспільстві з незначними соціальними напругами, із слабким ступенем відчуження між соціальними групами дуже рідко виникають соціальні рухи і небагато людей цікавляться ними, ставляться до них байдуже. Але в дезорганізованому суспільстві найбільш схильними до соціальних рухів стають маргінальні особистості, групи і особистості, які ізольовані від суспільства — за характером своєї праці менш інтегровані в суспільство (шахтарі, "інтелектуали" — люди вільних професій, моряки та ін.), ті, хто втратив соціальний статус або відчуває загрозу його втрати, ті, хто не зміг влаштувати своє сімейне життя або з різних обставин відсторонений від сімейного життя (члени екстремістських організацій, підпільних рухів) і т. д.
Соціальні рухи слугують одним із способів зміни суспільства. Ці зміни можуть бути хворобливими, і в цьому випадку важлива наявність певних соціальних сил, здатних подолати віджиті традиції, переконання, ілюзії, омани. Соціальні рухи здатні сконцентрувати такі сили.
