49. Проаналізуйте інституційну структуру суспільства. Поясніть види та функції соціальних інститутів.

Соціальний інститут - це змістовно структурована організація для здійснення спільної діяльності й соціальних відносин. Це система сталих і доцільних, орієнтованих стандартів поведінки суб'єктів у конкретних ситуаціях та різноманітних видах діяльності. Конституювання вони знаходять у певних закладах і установах, що є реальними формами організації людей і суспільних відносин. Будь-який соціальний інститут характеризується цілеспрямованою діяльністю та наявністю певних функцій, а також сукупністю статусів і ролей. Він володіє і системою санкцій (стримувань), які забезпечують досягнення поставленої мети та унеможливлений неадекватних дій та поведінки.

Інституціонолізація - процес утвердження передбачуваної й очікуваної поведінки, яку можна змоделювати й регулювати шляхом визначення й закріплення соціальних норм, правил, статусів, ролей, приведення їх у систему, що спрямовується на задоволення різних потреб чи інтересів. У широкому розумінні, інституціоналізація - це процес Удосконалення наявних соціальних інститутів та творення нових. Це жорстко детермінований, цілеспрямований процес становлення й набуття конкретних форм та утвердження певних цілей у суспільстві, який характеризується як загальними, так і специфічними ознаками.Функціональне призначення інститутів обумовлює й характеризує їхню специфіку.

Слід зазначити й те, що між інститутами теж існує субординація й залежність. Зміни і трансформації в одному з них неминуче призводять до змін в інших. Одні за суспільним статусом є надзвичайно важливими, інші - менш. Є визначальні, є й другорядні. Кожному з них притаманна відносна автономність. Кожен прагне зберегти недоторканість своїх інституційних норм, правил тощо. Поява названих інститутів обумовлена історичною необхідністю й соціальними потребами та інтересами. Кожен функціонує до тих пір, доки в ньому є суспільні потреба й необхідність. Є й такі, що викликані до життя вічними цінностями, без яких жодне суспільство не може обійтися. До таких відносять сімейні, політичні, економічні, освітні, релігійні та ін. Сьогодення вимагає до цього переліку додати ще й цінності науки, екології, здоров'я, соціальної сфери і відповідні їм інститути.

Представники інституціональної школи в соціології (С. Ліпсет, Д. Ландберг та ін.) виділили три основних функції соціальних інститутів.

1. Відтворення членів суспільства. Головним інститутом, що виконує цю функцію, є сім'я, але до неї причетні й інші соціальні інститути, такі, як держава.

2. Соціалізація — передача індивідами встановлених у даному суспільстві зразків поведінки і способів діяльності — інститути сім'ї, освіти, релігії та ін.

3. Виробництво і розподіл. Забезпечуються економічно-соціальними інститутами управління і контролю — органи влади.

Функції управління і контролю здійснюються через систему соціальних норм і розпоряджень, що реалізують відповідні типи поведінки: моральні і правові норми, звичаї, адміністративні рішення і т. п. Соціальні інститути керують поведінкою індивіду через систему заохочень і санкцій.

Люди завжди прагнуть інституціоналізувати свої відносини, які пов'язані з актуальними потребами (інститут черги, інститут шлюбу і т. д.). В залежності від сфери дії і функцій соціальні інститути поділяються на:

• реляційні, які визначають ролеву структуру суспільства за найрізноманітнішими категоріями: від статі і віку до виду занять і здібностей;

• релятивні, які визначають можливість індивідуальної поведінки стосовно існуючих в суспільстві норм дій, а також: санкції, що карають порушників максимів (всі види механізмів соціального контролю: культурні, зв'язані з релігією, наукою, ідеологією, мистецтвом і т. д.);

• інтегративні інститути, пов'язані з соціальними ролями, відповідальними за забезпечення інтересів соціальної спільності як цілого.

Структура соціальних інститутів суспільства дуже складна, тому що:

1) дуже складними і багатоманітними є людські потреби та інтереси, які стимулюють створення даних соціальних інститутів;

2) соціальні інститути постійно видозмінюються.

В залежності від сфер соціальних відносин виділяють такі соціальні інститути:

• економічні, які забезпечують відтворення і розподіл матеріальних благ, організацію праці, грошовий обіг і т. п.;

• політичні або інститути, пов'язані зі встановленням, виконанням і підтримуванням влади. Політичними інститутами є такі інститути, як уряд, парламент, політичні партії і т. п.;

• соціальні або суспільні у вузькому значенні цього слова. Суспільними в широкому значенні слова є всі види інститутів. Під соціальними ми тут розуміємо всі ті, які організовуються добровільним об'єднанням, — місцеві товариства, клуби і товариські установи, "церемоніальні" інститути, тобто способи взаємної поведінки членів товариства з нерівним становищем і т. п.

• інститути стратифікації, які визначають розміщення позицій і ресурсів;

• виховні і культурні, тобто всі інститути, створені для зміцнення і розвитку культури, для соціалізації кожного покоління, для передачі йому культурних цінностей суспільства як цілого (родинні інститути, сім'я, школа, наукові інститути і т. п.);

• релігійні, які регламентують відносини людей з представниками релігійних структур (служителів церкви);

• відтворення (інститути шлюбу і сім'ї).