21) Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.

10 жовтня 1665 правобережні полковники обрали Дорошенка тимчасовим гетьманом Правобережної України, а на початку січня 1666 у Чигирині козацька рада підтвердила вибір старшини. Прагнучи стабілізувати внутрішнє становище Правобережної України, Дорошенко провів ряд важливих реформ. Головний сенс своєї діяльності Дорошенко вбачав у зміцнені влади на Правобережжі та поступовому об’єднані всіх українських земель в межах однієї держави. Це призвело до війни між Річчю Посполитою та Україною. У лютому 1666р. Старшинська рада ухвалила програму Дорошенка. Було прийнято: вигнати всіх поляків з України; укласти союз з кримським ханством; виступити на Лівобережжя, щоб об’єднати його з Правобережжям під владою одного гетьмана Дорошенка, перейти під політичний протекторат Туреччини. Зміцнивши свої позиції на Правобережжі, Дорошенко на початку літа на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де в цей час тривало антимосковське повстання. В ході нього у військовому таборі під Опішнею козаки вбили гетьмана Івана Брюховецького і 8 червня 1668 проголосили Дорошенка гетьманом всієї України. На початку 1669 р. Дорошенко з допомогою запорожців і під проводом Івана Сірка вдалось розгромити Суховієнка і кримських татар. В середині березня 1669 р. у Глухові проголосили гетьманом Дем’яна Многогрішного, який уклав з Росією новий договір - Глухівські статті. У цій складній ситуації Дорошенко восени 1669 р. уклав союзний договір з Туреччиною. У 1670 р. разом з Туреччиною Дорошенко почав війну з Річчю Посполитою, яка закінчується підписанням 5 жовтня 1672 Бучацького мирного договору, за яким Польща відмовлялася від претензій на Правобережну Україну. Московська держава розцінила це як можливість, не порушуючи Андрусівського перемир'я з Річчю Посполитою, захопити Правобережжя. У червні 1673, замість скиненого з гетьманства Дем'яна Многогрішного, лівобережним гетьманом було обрано Івана Самойловича, якого 17 березня 1674 було проголошено гетьманом всієї України. Після спільної перемоги Дорошенка і турецько-татарської армії над московською у червні 1674 під Чигирином, правобережна Україна знову перейшла під владу Дорошенка. Роки виснажливої війни перетворили українські міста і села на правому березі Дніпра на суцільну руїну. Турецькі залоги, закріпившись у стратегічно важливих містах, вимагали сплати данини турецькому султанові, руйнували церкви або перетворювали їх на мечеті, грабували і захоплювали в полон місцеве населення. Жителі цілих сіл були змушені тікати на лівий берег Дніпра, сподіваючись знайти там безпечні умови для життя. Авторитет Петра Дорошенка впав серед місцевого населення. Розчарований політикою Туреччини, восени 1675 року на козацькій раді в Чигирині Петро Дорошенко склав гетьманські клейноди.

22) Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.

1700 року вибухнула Північна війна. У виснажливій боротьбі за володіння узбережжям Балтійського моря головними супротивниками виступали московський цар Петро І і 18-річний король Швеції Карл XII. Причини: -Під час війни цар висунув перед українцями нечувані раніше вимоги. -Замість того щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів, поляків, татар і турків, українці були тепер змушені битися зі шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві чи Центральній Польщі. -Коли поповзли чутки про наміри Петра І реорганізувати козаків, старшина, положення якої було пов'язане з військовими посадами, занепокоїлася. -Війна викликала невдоволення також серед українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися московські війська, які завдавали утисків місцевому населенню. Загальне невдоволення нарешті штовхнуло Мазепу шукати іншого покровителя. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I, та він відмовив Мазепі. 29-30 жовтня 1708 р. між українцями і та Карлом XII був укладений договір,який передбачав: а) Україна має бути незалежною і вільною; б) всі землі загарбані Московією, що колись належали «руському» народові, мають бути повернені; в) шведський король зобов’язаний захищати країну від усіх ворогів і посилати допомогу; г) Мазепа має бути довічним князем України; д) для стратегічних потреб шведська армія може займати п’ять українських міст. Наслідки. -Петро І дізнався про зрадницькі плани Мазепи (Кочубей та Іскра). -Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командуючий російськими військами в Україні князь Меншиков і вирізав усіх жителів. У травні 1709 р. російські війська зруйнували Січ, а цар видав постійно чинний наказ страчувати на місці кожного пійманого запорожця. Нарешті 28 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва - одна з найважливіших битв у європейській історії. Переможцем у ній вийшов Петро І.