51) Причини та початок національно визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648-49)

Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях.

Перші перемоги повсталі здобули в битвах на Жовтих Водах 5-6 травня 1648 p. і під Корсунем 16 травня 1648 р. 13 вересня 1648 р. козацьке військо здобуло перемогу над поляками в битві під Пилявцями. На чолі польського війська Заславськи, Конецпольський і Острог (Дитина, Латина, Перина)- зазнають нищівної поразки. Протягом жовтня - листопада 1648 р. тривала облога Львова. Козаки, діставши викуп, залишили місто й рушили далі до польської фортеці Замостя і дійшли до р. Вісли, але, дізнавшись про вибори нового польського короля, Б. Хмельницький дав згоду на перемир'я з ним і повернув козацьку армію до України. Польська влада була неспроможна піти на компроміс, і продовження війни було неминучим. 5-6 серпня 1649 р. Б. Хмельницький за допомогою кримського хана здобув переконливу перемогу над польськими військами у битві під Зборовом. 8 серпня 1649 р. Б. Хмельницький і польський король Ян Казимир підписали Зборівський мирний договір. Підписаний мирний договір не задовольняв а ні козаків, а ні уряд Речі Посполитої. Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.

52) Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.

В лютому 1650 року польські війська розпочинають наступ на українські землі. Основні битви між українцями і поляками відбуваються у 1651 року. В червні 1651 року козацькі війська зазнали поразки.

18 вересня 1651 року було укладено новий договір між козаками і поляками. Реєстр зменшується до 20 тисяч. Під владою Гетьмана залишається Київське воєводство. Гетьману заборонялося вести зовнішню політику а польська шляхта отримала можливість повернутися в свої маєтки.

У 1650 році Богдан Хмельницький уклав угоду зі Стамбулом про надання підтримки Україні у боротьбі з Польщею.В 1652 році 20-тисячна польська армія зазнала поразки біля Батога і Білоцерківський договір утратив свою силу. В 1653 році в битві під Жванцем татари знову зраджують Богдана Хмельницького і змушують його укласти нову угоду з поляками. Починаючи з 1648 року Богдан Хмельницький неодноразово звертається до Москви з проханням допомогти в антипольській боротьбі. Проте Москва не хотіла розпочинати війну проти Польщі і займали вичікувальну позицію.

Трагедія України в період Визвольних змагань полягала в тому, що Україна могла стати самостійною державою лише під протекторатом одного з сусідів.

10 жовтня 1653 року Земський собор прийняв рішення в ім’я спасіння віри православної взяти військо запорізьке під свою опіку. Юридично це було оформлено під час переговорів у січні – березні 1654 року. В місті Переяслав відбулася козацька рада, на якій обговорювалося питання визнати Росію як країну, яка буде допомагати у війні.

В березні 1650 року в Москву була скерована козацька делегація з проектом договору, який складався з 23 пунктів і мав забезпечити автономію України.

В 1659 році було зруйновано понад 50 поселень, взято в полон понад 250 тисяч людей. В 1655 році між Москвою і Варшавою починають покращуватися відносини. В 1656 році було украдене Віленське перемир’я між Польщею і Московією, за яким Москва оголосила війну Швеції і оголосила мир з Польщею.

Основні ознаки держави Богдана Хмельницького:

Політична влада в країні перебувала в руках козацької старшини – це була нова українська панівна верства. На вершині піраміди влади перебував Гетьман, якого обирали на невизначений термін. Територія Гетьманства поширювалась на 3 воєводства: Київське, Братиславське і Чернігівське .Політико-адміністративний устрій – на території України запроваджувалась полково-сотенна організація держави. Були введені суд, судочинство, фінансова система і податки. Козацька держава мала своє 60-тисячне військо(у 1653 році), яке було автономною частиною Московської армії. Богдан Хмельницький прагнув створити власну регулярну найману армію, як це було в Європі. Зовнішньополітичні зв’язки: Україна вела автономну політику. Україна налагодила тісні зв’язки з Московією, Польщею, Болгарією та іншими європейськими державами.