11)Галицьке князівство :друга половина 11ст. – 1199 р. Князювання Ярослава Осмомисла.

Виникнення Галицького князівства, яке почало формуватися в другій половині XI ст., пов'язане з ім'ям онука Ярослава Мудрого Ростислава Володимировича, який заснував династію князів-ізгоїв — Ростиславичів. Сильною була боярська влада. Розквіт Галицького князівства припав на правління Ярослава Осмомисла (1152 – 1187 рр.) На початку свого правління він був змушений обороняти Галицьке князівство від нападів київського князя Ізяслава Мстиславича й свого племінника Івана Ростиславича. Прагнучи зміцнення князівської влади, Ярослав Осмомисл боровся й проти боярської опозиції, яка настільки зміцніла, що не хотіла коритися князеві, стала втручатися в його взаємини з правителями інших країн і навіть в особисте життя. Свавільні галицькі бояри були найбагатшими та наймогутнішими серед бояр усіх руських земель. Під їхнім впливом Ярослав був змушений повернути до Галичини дружину Ольгу (дочку Юрія Долгорукого) та сина Володимира, яких він відправив у Суздаль одразу по смерті свого батька Володимирка. За правління Ярослава Осмомисла галицьке князівство значно розширило свою територію, приєднавши землі між Карпатами, Дністром і пониззям Дунаю. Князь збудував і укріпив багато нових міст, у 1153-1157 pp. спорудив Успенський собор у Галичі. Ярослав спільно з іншими князями вів боротьбу проти половців та брав участь у боротьбі за Київ. Уклав союзницький договір з Угорщиною, який 1167 року зміцнив завдяки шлюбу своєї дочки з угорським королем Стефаном III. Уміло будував відносини з Польщею, підтримував дружні стосунки з Візантією та імператором Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою. Після смерті Ярослава Осмомисла правив Володимир зі смертю якого в 1199 р. припиналась династія Ростиславовичів.

12)Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславовича та Данила Романовича.

Галицько-Волинське князівство було одним з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості Русі. До його складу входили Галицькі, Перемишльські, Звенигородські, Теребовлянські, Володимирські, Луцькі, Белзькі і Холмські землі, а також Поділля і Бессарабія. Утворилось в 1199 році, внаслідок об’єднання Галицького і Волинського князівств Романом Мстиславичем (1199-1205). Жорстоко приборкавши непокірних бояр, мав підтримку у міщанства. Роман Мстиславович намагався подолати роздробленість Київської Русі. Роман загинув влітку 1205 року у битві під Завихостом. Після його смерті Галицько - Волинське князівство до 1238 року припинило своє існування як єдина держава. Данило Галицький (1201-1264). Коли загинув Роман, Данило був ще малолітнім. Цим скористались бояри, які не допустили його до влади. У боротьбу за Галицький престол також втрутились поляки та угорці. Данилові та його брату Васильку довший час не вдавалося утвердитися на престолі. У 1214 р. Данило утвердився на Волині, сформував хороше військо. У 1237-1238 рр. вдалось закріпитись у Галичині. Таким чином Данило відновив державу свого батька Романа. У 1238 р. Данило розбив німецьких-рицарів хрестоносців під Дорогочином, звільнивши це місто. У 1241, здобувши Київ, хан Батий рушив на Волинь, але похід не був таким вдалим, як попередні. Спустошень галицько-волинські землі зазнали менше, тому Данило не тільки відбудував міста, але й будував нові. Так було закладене місто Лева (Львів) 1256 р. Сюди Данило переніс столицю Галицько-Волинського князівства. Проте Данило змушений був визнати себе васалом (підданим) хана Золотої орди 1246 р. Наступні роки правління присвятив боротьбі з Ордою. Монгольська загроза підштовхнула його до налагодження стосунків з папою Римським. У 1253 р. Данила коронували. Таким чином він сподівався здобути підтримку від європейських держав у боротьбі з монголами, але так і не отримав. Наприкінці 50-х рр.. ХIII ст. монгольське військо рушило на Данила і примусили зруйнувати фортеці. Помер Данило 1264 р.