8.3.1. Оператор програмування Add Line

Оператор програмування Add Line (додати рядок) призначений для створення блоків виразів:

Також існує можливість вставлення одного блоку в інший. Для цього потрібно розмістити курсор в маркер будь-якого з операторів програмування. Створений таким чином блок виглядає як паралельна до головного блоку лінія. Вирази занесені до нього будуть виокремлені від іншої програми і виконання відповідних до них дій буде пов’язано тільки з оператором до якого відноситься внутрішній блок.

Іноді при написанні програми є потреба вставити рядок до вже існуючого блоку. Для того щоб це зробити слід розмістити курсор в той рядок блоку, вище чи нижче якого вводиться рядок і натиснути клавішу Enter. При цьому рядок буде виокремлений і можна здійснити вставку одним з стандартних способів. Положення маркера, який вставляється, визначається розміщенням вертикальної риски курсора. Якщо вона знаходиться ліворуч від виокремленого виразу, то маркер буде вставлений вище виділеного рядка. Якщо праворуч – то нижче. Для повернення курсора в потрібну сторону слід натиснути клавішу Insert. Щоб вставити рядок до цілого блоку його слід виокремити, двічі натиснувши клавішу Enter двічі. В тому випадку, якщо програма містить блоки різних рівнів, то для вставки рядка, наприклад, до першого блоку, натиснемо клавішу Enter декілька раз: при кожному натисненні будуть виділятись блоки більш нижчого рівня.

8.3.2. Оператор локального присвоєння

– символ локального присвоєння (застосовуєть-ся тільки в тілі програмного блоку програми):

Рис. 8.2. Приклад локального присвоєння

Використовувати оператор звичайного присвоєння “:=” в програмному блоці не дозволяється. Присвоєння значень в програмах має такі особливості:

1. Якщо значення присвоюється функції, то, на відміну від стандартного синтаксису Mathcad, визначати змінні, від яких вона залежить, в дужках після її імені не потрібно.

2. Присвоєння значень функціям і змінним може бути виконано як в самій програмі, так і вище неї. При цьому, якщо в програмі здійснити визначення вже заданих вище величин, то вони перевизначаться. В свою чергу визначення, зроблені в самій програмі, ніяк не впливають на інші частини документу.

8.3.3. Оператор умовного переходу

– оператор для задання в програмі напряму її виконання по різних гілках в залежності від виконання певної умови. Дія цього оператора складається з двох частин. Спочатку перевіряється логічний вираз (умова) праворуч від нього. Якщо він істинний , то виконується вираз записаний ліворуч від оператора if. Якщо хибний – нічого не відбудеться, а виконання програми передається до наступного рядка. Але найчастіше в цьому рядку виконують оператор otherwise.

8.3.4. Otherwise – оператор альтернативного вибору

Зазвичай застосовується з оператором if (див. рис. 8.3.).

Умов для кожного оператора можна задати декілька. Це можна зробити різним чином. Розташуємо курсор у відповідний маркер оператора, далі задіємо команду Add Line. У блоці, який з’явиться, потрібно вказати умови. При такому заданні умов оператор буде виконаний, якщо логічний вираз, який визначає хоча б одну з сукупності умов, приймає істинне значення. Маємо аналогію до використання логічної операції додавання “ (Or – або).

Рис. 8.3. Приклад застосування операторів if та otherwise

В тому випадку, якщо оператор повинен бути задіяний при істинності всього комплекса умов, треба використати логічне множення “ “ (and - i) з панелі Boolean (Булеві). Логічний вираз, який задає кожну з умов, при цьому треба обмежувати круглими дужками. В інших ситуаціях можна також використовувати операції логічного заперечення (“ ”) і нерівнозначності (“ ”).