21. Класифікація функцій держави.

Існують певні підстави для класифікації функцій держави на види:

- групування державних функцій за соціальним значенням діяльності держави здійснюється з огляду на основні та неосновні функції.

- залежно від територіальної спрямованості розрізняють внутрішні та зовнішні функції.

- за часом здійснення функції бувають постійні та тимчасові.

- за сферами суспільного життя їх поділяють на гуманітарні, економічні, політичні тощо.

Основні функції - це найзагальніші та найважливіші комплексні напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, що стоять перед державою в конкретний історичний період. До них відносять функції: оборони, підтримання зовнішніх відносин, охоронну, організаційну, інформаційну, економічну, екологічну, соціальну, культурно-виховну тощо.

Неосновні функції - це напрями діяльності держави із здійснення конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя. До них належать: управління персоналом; матеріально-технічне забезпечення та управління майном; забезпечення реалізації бюджетної справи та бухгалтерського обліку; правосуддя і юридичні функції; пошук, збирання і поширення необхідної для управління інтелектуальної інформації тощо.

Внутрішні функції— це такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика щодо економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства..

Зовнішні функції - це основні напрями діяльності держави за її межами у взаємовідносинах з іншими державами, світовими громадськими організаціями і світовим товариством у цілому.

Постійні функції - це напрями діяльності держави, що здійснюються на всіх етапах її розвитку.

Тимчасові функції - це напрями діяльності держави, що зумовлені конкретним етапом історичного розвитку суспільства.

Гуманітарні функції - це напрями діяльності держави та її органів із забезпечення кожній людині належних умов життя.

Економічні функції— це напрями діяльності держави (її органів) на перехід від планової до ринкової економіки й подальший розвиток виробничих сил і виробничих відносин на основних засадах ринку, добросовісної конкуренції, обмеження монополії.

Політичні функції— це напрями діяльності держави (органів держави) зі створення умов для формування й функціонування державної влади на засадах демократії.

22. Основні внутрішні функції сучасної української держави.

Внутрішні функції— це такі напрями діяльності держави, у яких конкретизується внутрішня політика щодо економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших аспектів життя громадянського суспільства..

Основні функції укр. держ

1. Політична - держава регулює сферу політичних відносин, визначає "правила гри" суб'єктів політичної системи суспільства, контролює їхнє дотримання; забезпечує народовладдя, наприклад, через проведення референдумів, діяльність представницьких органів держави (Верховна Рада України), органів місцевого самоврядування.

2. Економічна - держава регулює сферу економічних відносин, але втручання держави в ринкову економіку, що розвивається на основі саморегулювання, обмежено, воно, зокрема, проявляється

у створенні казенних підприємств (не підлягаючої приватизації) і регулюванні їхньої діяльності;

у демонополізації економіки;

у захисті прав виробника (наприклад, від несумлінної конкуренції);

у ліцензуванні тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навколишнє середовище, безпеку держави;

у захисті прав споживачів.

3. Соціальна- держава забезпечує соціальну захищеність особистості, його діяльність спрямована на зняття й зм'якшення соціальних протиріч шляхом фінансової, матеріальної, програмної й іншої підтримки нужденних у соціальному захисті: інвалідів, безробітних, біженців, багатодітних родин і т.д.

4. Культурно-виховна- держава займається організацією утворення, виховання, підтримкою й розвитком науки, культури.

5. Екологічна -і держава забезпечує екологічну безпеку особистості, видає й проводить у життя відповідні природоохоронні закони

6. Охорони правопорядку - держава забезпечує охорону й відновлення порушеного правопорядку як результату державно-правового регулювання суспільних відносин (діяльність органів внутрішніх справ, прокуратури, правосуддя й ін.)

7. Фінансового контролю- держава контролює легальність доходів фізичних і юридичних осіб, частина яких у вигляді податків підлягає вилученню й напрямку в бюджет (місцевий, загальнодержавний) для задоволення загальсоціальних інтересів, утримування державного апарата; витрата податків також є об'єктом контролю відповідних державних органів.