- •Поняття і специфіка предмету теорії держави і права. Зв’язок наукової теорії, об’єкту і предмету науки.
- •Поняття метода науки. Зв’язок теорії, предмета і метода теорії держави і права.
- •Поняття та структура методології юридичної науки.
- •Філософський рівень правової методології.
- •Загальнонаукові методи правового пізнання
- •Спеціально-науковий метод в праві.
- •Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •Основні типи і форми виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •Історія формування теоретичних уявлень про ознаки держави. Теорія трьох елементів
- •Основні типи і види ознак держави
- •Народ як субстанційна основа держави.
- •Територія як просторове буття держави
- •Поняття та види суверенітету
- •Сутність та соціальне призначення держави.
- •Соціологічне, легістське та юридичне поняття держави
- •Поняття та особливості функцій держави
- •Класифікація функцій держави.
- •Основні внутрішні функції сучасної української держави.
- •Основні зовнішні функції сучасної української держави.
- •Форми, методи та порядок реалізації функцій держави.
- •Поняття типу держави. Критерії типології.
- •Формаційний підхід в типології держав.
- •Цивілізаційний підхід в типології держав
- •Поняття та елементи форми держави
- •Форма державного правління: поняття та типи.
- •Монархія: поняття, ознаки та види.
- •Республіка: поняття, ознаки та види.
- •Форма державного устрою: поняття та типи.
- •Унітарна держава: поняття та види. Особливість України як унітарної держави.
- •Федеративна держава: поняття та види.
- •Конфедерація: поняття, особливості та сучасні форми.
- •Форма державного (політичного) режиму: поняття та типи
- •Демократичний режим: особливості та види.
- •Антидемократичний режим: особливості та види.
- •39. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •Апарат держави: поняття та структура.
- •Принципи організації та діяльності апарату держави.
- •Поняття та ознаки органу держави.
- •Класифікація органів держави.
- •Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.
Базовим, визначальним елементом політичного життя є політична система.
Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм.
Як бачимо, політична система має досить складну структуру. Остання, як правило, піддається змінам залежно від етапів розвитку суспільства. Але водночас, вона є явищем відносно самостійним і суттєво та безпосередньо впливає на всі інші сфери життєдіяльності суспільства – економіку, науку, освіту, мораль тощо. Разом з тим, вона зазнає суттєвого впливу цих сфер.
До основних елементів структури політичної системи належать:
– держава. Це ядро політичної системи. Вона становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством. Основні ознаки держави: система органів та установ, які виконують функції державної влади, наявність певної території, права, яке закріплює систему державних норм;
– партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування. Визначальними рисами партій є їх місце і роль в політичній системі, внутрішня структура та методи діяльності, соціальна база, ідеологія.
– громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Але вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо;
– політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації; – засоби масової інформації
Типологія політичних систем.
В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від числа учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей. Політичні системи поділяються на тоталітарні і ліберально-демократичні, тоталітарні та авторитарні і демократичні; конституційні та тоталітарні, традиційні та сучасні. В сучасному світі виділяється чотири основні типи політичних систем: англо-американська, конминентально-європейська, доіндустріальна та частково індустріальна політична система, тоталітарна політична система.
Англо-американська політична система діє в Англії, США, Австралії, Канаді, характеризується гомогенністю культури: політична мета і засоби її досягнення поділяють всі. Свободу особистості, масовий добробут та безпека більшості населення ставляться над усе. Глибоко диференційовані в політичній системі та структура політичних інститутів і ланок: кожна політична партія, соціальна спільність, прошарок мають конкретні мету і здійснюють свої функції. Для англо-американської політичної системи характерна висока стабільність, розподіл властей та ін.
Континентально-європейська політична система властива Німеччині, Італії, Франції, характеризується змішаною політичною культурою, співіснуванням нових та старих політичних культур. У Франції поруч з традицією представницької власті властиві плебісцитарна традиція, схильність до популізму та ін., а також введення форм прямої демократії (в періоди Наполеона, де Голля). Характерна для континентально-європейського типу політичної системи і багатопартійність: політичні партії виступаюті з різною ідеологією і стійкими національними традиціями, ще мають значний вплив в суспільстві. Багато елементів в структурі і змісті континентально-європейської політичної системи властиві і політичній системі сучасної України.
В багатьох доіндустріальних або частково індустріальних країнах Азії, Африки та Латинської Америки існують і функціонують різні політичні системи з властивою змішаною політичною кулЬтурою: сумішей західних цінностей, етнічних традицій, релігійних. Суміш політичної культури в політичних системах доіндустріальних і окремо індустріальних країнах дуже відрізняється від змішаної політичної культури політичних систем країн Західної Європи, поєднуючи самі несподівані протилежності. Тут же нечітко поділяються влади. Часто законодавчі функції використовують управлінські, владні структури і армія. Законодавчі органи втручаються в судові процеси та ін. Тут сильний і особистий авторитет, панування однієї якоїсь політичної партії, що узурпують владу. Широко використовується насилля. Обмежена участь населення в політичному житті країни.
Тип тоталітарних політичних систем властивий фашистській Італії, нацистській Німеччині, франкістській Іспанії, а також до початку 90-хроків XX cm. народно-демократичним країнам Східноїі і Центральної Європи (Албанія, Румунія, Болгарія, Польща тя ін.). В тоталітарних суспільствах будуть відсутні незалежні соціальні ні спільності, верстви, що прагнуть різними засобами впливати! на владні структури з метою задоволення їх вимог та інтересів економічних, соціальних, культурних, етнічних, територіальних, галузевих, релігійних та ін. Політичні комунікації суворо контролюються центром. Характерна і надзвичайна централізація влади і висока ступінь насилля В сучасному світі найбільш поширенішими виділяються серед політичних систем - демократичні тоталітарні, авторитарні. За характером політичного режими виділяють традиційні і модернізовані, консервативні.
