- •Поняття і специфіка предмету теорії держави і права. Зв’язок наукової теорії, об’єкту і предмету науки.
- •Поняття метода науки. Зв’язок теорії, предмета і метода теорії держави і права.
- •Поняття та структура методології юридичної науки.
- •Філософський рівень правової методології.
- •Загальнонаукові методи правового пізнання
- •Спеціально-науковий метод в праві.
- •Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •Основні типи і форми виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •Історія формування теоретичних уявлень про ознаки держави. Теорія трьох елементів
- •Основні типи і види ознак держави
- •Народ як субстанційна основа держави.
- •Територія як просторове буття держави
- •Поняття та види суверенітету
- •Сутність та соціальне призначення держави.
- •Соціологічне, легістське та юридичне поняття держави
- •Поняття та особливості функцій держави
- •Класифікація функцій держави.
- •Основні внутрішні функції сучасної української держави.
- •Основні зовнішні функції сучасної української держави.
- •Форми, методи та порядок реалізації функцій держави.
- •Поняття типу держави. Критерії типології.
- •Формаційний підхід в типології держав.
- •Цивілізаційний підхід в типології держав
- •Поняття та елементи форми держави
- •Форма державного правління: поняття та типи.
- •Монархія: поняття, ознаки та види.
- •Республіка: поняття, ознаки та види.
- •Форма державного устрою: поняття та типи.
- •Унітарна держава: поняття та види. Особливість України як унітарної держави.
- •Федеративна держава: поняття та види.
- •Конфедерація: поняття, особливості та сучасні форми.
- •Форма державного (політичного) режиму: поняття та типи
- •Демократичний режим: особливості та види.
- •Антидемократичний режим: особливості та види.
- •39. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •Апарат держави: поняття та структура.
- •Принципи організації та діяльності апарату держави.
- •Поняття та ознаки органу держави.
- •Класифікація органів держави.
- •Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
Держава як якісно нова організація влади суттєво відрізняється від організації первісної суспільної влади.
Первісний лад
1) наявність соціальне однорідного позакласового суспільства, що не має антагоністичних протиріч; 2) наявність кровноро-динного поділу населення; 3) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства; 4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада; 5) відсутність розподілу функцій у публічної влади; 6) відсутність збору податків із населення; 7) наявність неписаних правил поведінки -звичаїв.
Держава
1) поява соціальна неоднорідного, класова розшарованого суспільства, яке має антагоністичні протиріччя; 2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.); 3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування; 4) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., -- на який спирається державний апарат; 5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади; 6) поява офіційної системи оподаткування; 7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм.
Основні типи і форми виникнення держави
Держава виникла не спонтанно. Цей процес носив тривалий характер і містив у собі сукупність різних факторів і причин.
Загальноприйнятим вважається такі форми виникнення держави:
1) афінська - форма, якій був притаманний класичний шлях виникнення держави. Ця форма проявилася в наступних послідовних реформ:
а) реформу Тезея, що складалася в поділі населення на класи за родом трудової діяльності на осіб, що займалися землеробством (геоморов), осіб, які займалися будь-яким видом ремесла (деміургів), а також благородних осіб (евпатрідів);
б) реформи Солона, спрямованої на поділ суспільства за майновою ознакою на чотири класи: перші три класи могли займати управлінські посади в державному апараті. На відповідальні посади призначалися громадяни тільки з першого класу, а четвертий клас мав лише право виступати і голосувати на народних зборах;
в) реформи Клісфена, що складалася в поділі не населення, а території держави на 100 громад-округів («деми»), кожна з яких була побудована на принципі самоврядування й очолювалася старійшиною (демарх);
2) римська - форма виникнення держави, коли формування держави у римського народу було прискорене боротьбою між плебеями (безправними сторонніми людьми) і патриціями (корінної римської аристократією);
3) древнегерманская - форма виникнення держави, коли утворення державності у древнегерманского народу сприяло завоювання великих територій дикими німецькими племенами (варварами), 5
4) азіатська - форма виникнення держави, в якій формування держави сприяли кліматичні умови, що вплинули на виконання іригаційних і будівельних робіт.