- •Методика художнього навчання (методика трудового навчання)
- •Поясніть суть частково-пошукового методу навчання.
- •Дайте характеристику моральному вихованню в процесі трудового навчання.
- •Дайте характеристику естетичному вихованню в процесі трудового навчання.
- •Назвіть основні етапи комбінованого заняття з трудового навчання.
- •Сформулюйте вимоги до занять з трудового навчання.
- •Охарактеризуйте екскурсії та їх значення для ознайомлення дітей з основами сучасного виробництва і працею дорослих.
- •Зробіть аналіз вступної бесіди на заняття трудового навчання.
- •Дайте характеристику робочого місця вчителя трудового навчання.
- •Дайте характеристику словесним методам навчання на заняттях трудового навчання.
- •Обґрунтуйте необхідність озеленення робочої кімнати з трудового навчання.
- •Дайте аналіз практичним методам навчання з трудового навчання.
- •Поясніть значення інструктажів на заняттях трудового навчання.
- •Поясніть які санітарно-гігієнічні вимоги ставляться до робочої кімнати з трудового навчання для учнів молодших класів.
- •Методика навчання учнів молодших класів виготовленню аплікації з кольорового паперу.
- •Поясніть організацію позакласної роботи з трудового навчання.
- •Визначте особливості занять з трудового навчання.
- •Визначте різницю між проблемним і дослідницьким методами навчання на заняттях трудового навчання.
- •Визначте основні форми позакласної роботи з трудового навчання.
- •Дайте характеристику методам навчання і виховння на заняттях трудового навчання.
- •Розкрийте зміст вступного інструктажу до практичної роботи.
- •Дайте визначення методам трудового навчання.
- •Охарактеризуйте суть дослідницького методу навчання на заняттях трудового навчання.
- •Розкрийте сутність проблемного методу навчання на заняттях трудового навчання.
- •Охарактеризуйте наочні методи навчання на заняттях трудового навчання.
- •Дайте характеристику груповим формам організації позакласної роботи з трудового навчання.
- •Образотворче мистецтво у загальній системі навчальних предметів загальноосвітньої школи.
- •Дайте характеристику видам та жанрам образотворчого мистецтва.
- •Розкрийте сутність декоративно-прикладної діяльності у школі, її мету і завдання.
- •Дайте характеристику графічним матеріалам, що використовуються на уроках образотворчого мистецтва.
- •Проаналізуйте структуру програм з образотворчого мистецтва.
- •Дайте характеристику позакласної та позашкільної освіти з образотворчого мистецтва.
- •Обгрунтуйте виховне і освітнє значення бесід із образотворчого мистецтва на уроках малювання у 1-4 класах.
- •Визначте явища лінійної перспективи для передачі об’єктів у просторі на уроках малювання з натури.
- •Визначте явище повітряної перспективи для передачі простору при малюванні пейзажу.
- •Визначте основні етапи підготовки вчителя до уроку.
- •Дайте визначення образотворчому мистецтву, назвіть його види.
- •Дайте характеристику скульптурі як одному із видів образотворчого мистецтва.
- •Визначте види педагогічного малюнка, дати коротку характеристику. Педагогічний малюнок - один з видів наочності на уроках з
- •Визначте способи і прийоми ліпки в початкових класах.
- •Дайте характеристику усно-словесним методам навчання на уроках образотворчого мистецтва.
- •Визначте структуру написання план-конспекту уроку з образотворчого мистецтва.
- •III. Робота над темою уроку.
- •1. Вступна бесіда.
- •2.Ознайомлення з новою технікою.
- •3. Робота з підручником (с. 20-21)
- •4.Поетапне пояснення виконаннямалюнка.
- •5. Практична робота дітей.
- •IV. Підсумок уроку.
- •Дайте характеристику гуашевим фарбам і визначити в якому виді зображувальної діяльності їх найраціональніше використовувати.
- •Обгрунтуйте роль засобів навчання та наочних посібників в естетичному розвитку школярів.
- •Обгрунтуйте значення міжпредметних зв’язків образотворчого мистецтва з іншими предметами загальноосвітнього циклу.
- •Визначте послідовність виконання натюрморту в техніці акварельного живопису.
- •Визначте умови поділу образотворчого мистецтва на види. Їх коротка характеристика.
- •Визначте завдання методики образотворчого мистецтва.
- •Обгрунтуйте етапи малювання умовно-плоских предметів на уроках з образотворчого мистецтва.
- •Проаналізуйте структуру уроку з образотворчого мистецтва.
- •III. Робота над темою уроку.
- •1. Вступна бесіда.
- •2.Ознайомлення з новою технікою.
- •3. Робота з підручником (с. 20-21)
- •4.Поетапне пояснення виконаннямалюнка.
- •5. Практична робота дітей.
- •IV. Підсумок уроку.
- •Дайте характеристику урокам малювання з натури, за уявою та по пам'яті.
- •Визначте особливості зображення оточуючого життя та ілюстрування літературних творів.
- •Дайте характеристику методиці проведення уроків декоративного малювання.
- •Проаналізуйте колективну дитячу творчість на уроках образотворчого мистецтва.
- •Поясніть методику проведення підсумку уроку з образотворчого мистецтва, оцінювання дитячих робіт.
- •30. Дайте визначення методам навчання і виховання образотворчому мистецтву.
4.Поетапне пояснення виконаннямалюнка.
Використання альбому-посібника «Чарівний пензлик» с.12
1). Визначення розміщення квітів на аркуші.
Візьми пальцем покажи собі розміщення квітів на папері. Рідко розведеною фарбою кінчиком пензля познач лінії стебел, крапкою - серединки айстр (або легко наміть загальний контур квітки простим олівцем).
2). Робота з фарбами.
З різною силою натискаючи на кінчик пензля, вимальовуй квіти, стебла, листочки. Щоб мазки були соковитими, набирай на пензель більше води і завчасно міняй воду.
5. Практична робота дітей.
IV. Підсумок уроку.
1.Оцінювання робіт.
2.Демонстрування композицій.
Дайте характеристику гуашевим фарбам і визначити в якому виді зображувальної діяльності їх найраціональніше використовувати.
Назва «гуаш» означає водяна фарба. Гуашшю малюють на папері, картоні, дереві, тканинах, її можна змішувати, і таким чином отримувати нові кольори та відтінки. Щоб отримати світліші кольори, використовують білила. Гуаш розводимо водою. Мазки наносимо на папір корпусно і тонким шаром. Гуаш можна наносити один шар на одний для виправлення помилок. Дуже густих і товстих мазків не слід використовувати, бо вони легко розтріскуються і відпадають. Після висихання гуаш трохи світліє, і про це треба пам’ятати. Ці фарби доцільно використовувати при малюванні пейзажу, рельєфних поверхонь.
Обгрунтуйте роль засобів навчання та наочних посібників в естетичному розвитку школярів.
Наочні посібники мають першочергове значення для створення у розумово відсталих учнів чітких і правильних уявлень про об'єкти і явища реальної дійсності, на основі яких формуються поняття, здійснюються розумові операції. Наочні посібники важливі також і як допоміжні засоби, певні опори, які покращують запам'ятовування словесних відомостей. Використання наочності активізує мовленнєву діяльність розумово відсталих учнів, відіграючи роль стимулу до висловлювання. Особливо велике
значення має наочність під час пояснення нового матеріалу, коли в учнів немає чітких і правильних уявлень про виучувані об'єкти і явища.
Серед наочних методів навчання поширеним є метод демонстрації, тобто показ конкретних об'єктів, явищ, процесів у їх натуральному вигляді або в зображенні. Демонстрація застосовується на уроках з усіх предметів в усіх класах. Демонструватися можуть різні види наочних посібників: реальні об'єкти на уроці (наприклад, зразки корисних копалин, рослин та ін.), а також в навколишній дійсності (під час екскурсій), умовно-об'ємні посібники (муляжі, моделі, макети, опудала); об'єкти в їх плоскому зображенні (картини, малюнки, фотографії); екранні засоби (діапозитиви, діафільми, кінофільми); символічні (плани місцевості, карти, схеми, креслення тощо); наочно-словесні посібники (таблиці нових слів, назв тощо).
Наочні посібники можуть показувати навчальний матеріал у статичному положенні (нерухомі натуральні об'єкти, картини, малюнки, діафільми та ін.), або в динаміці (показ натуральних об'єктів у русі, демонстрація явищ за допомогою дослідів, кінофільми).
Учням можуть бути запропоновані різні завдання під час демонстрації наочних посібників:
а) аналіз змісту ілюстрації;
б) порівняння ілюстрацій, коли порівнюються різні об'єкти на одній ілюстрації (наприклад, дійові особи сюжетної картини) або встановлюється схожість і розбіжність у зображеннях (наприклад, порівняння ландшафтних картин тундри і лісу; порівняння кореневої системи різних рослин на схематичних малюнках тощо);
в) порівняння демонстрованих об'єктів, явищ з тими, які відтворюються Уявою учнів;
г) встановлення просторових, часових, причинно-наслідкових зв'язків між різними об'єктами ілюстрації;
д) пояснення учнями демонстрованого явища, оцінка його, висновки тощо.
З молодших класів необхідно систематично привчати учнів послідовно розповідати, про що вони дізнаються, сприймаючи наочний посібник. Для цього доцільно активізувати монологічні висловлювання учнів з використанням плану. Відповіді або розповіді учнів за безпосереднього сприймання ними наочного посібника переважно використовуються на перших етапах вивчення теми; на етапах закріплення та узагальнення знань потрібно вимагати від учнів словесних відповідей та розповідей про виучувані об'єкти без сприймання ними відповідних ілюстрацій. Лише так можна забезпечити поступовий перехід від конкретно-наочних до узагальнено-словесних форм відображення дійсності розумово відсталими учнями. Але, якщо вчитель переконався, що в результаті роботи з наочними посібниками уявлення в учнів сформувалися неправильно, варто повернути їх до сприймання наочного матеріалу, знову демонструючи його.
У допоміжній школі, використовуючи наочність для формування в учнів уявлень про об'єкти та явища, важливо забезпечити зв'язок між тим, що демонструється, і наявними в учнів уявленнями, сформованими життєвою практикою. Це забезпечується використанням прийомів порівнянь за схожістю і відмінністю, завданнями на пригадування. Учитель враховує, що на підставі особистого життєвого досвіду, шляхом не організованих педагогом сприймань об'єктів реальної дійсності у розумово відсталих учнів часто складаються уявлення, які неправильно відображують дійсність. Якщо вчитель заздалегідь не перевірить і не виправить цих помилкових життєвих уявлень, залучення їх може відіграти негативну роль. Якщо ж під час застосування методу демонстрації вміло залучаються виправлені попередні уявлення учнів про виучувані об'єкти і явища, це дає змогу коригувати недоліки аперцептивної діяльності учнів, сприяє формуванню більш чітких і правильних уявлень, більш міцному засвоєнню звань.