Києво-Могилянська академія і її значення для української культури.

Митрополит Петро Могила - фундатор першого українського вищого навчального закладу. Чого і як навчали в академії. Періоди піднесення. Київська академія - центр становлення й розвитку української науки та культури.

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним вищим всестановим навчальним закладом України, Східної Європи та всього православного світу. Започаткувала її школа Київського братства, заснована 1615 р. Року 1632-го київський митрополит Петро Могила об'єднав її з Лаврською школою, заснованою ним 1631 р. Києво-Могилянська академія була всестановим закладом. За статутом, у ній мали право навчатись всі охочі. В академії навчалися діти української шляхти, козацької старшини, козаків, міщан, священиків і селян.

Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Одначе студенти мали право навчатися в ній стільки, скільки бажали. Всього в академії було вісім класів, а кількість предметів сягала 30 й більше.

В історії Києво-Могилянської академії було кілька періодів піднесення. Перший пов'язаний з діяльністю Петра Могили.

Розквітові Києво-Могилянської академії сприяла підтримка гетьмана Івана Мазепи. Близько 1709 р. у ній навчалося до 2 тис. студентів. Одначе після Полтавської битви Петро 1 наказав київському воєводі вислати за кордон усіх "польських" (тобто правобережних за походженням). Згідно з царським наказом над академією встановлювався недремний контроль.

Новий етап розвитку академії пов'язаний з діяльністю Р. Заборовського, який став київським митрополитом 1731 р. З його ініціативи розширила навчальну програму, ввели курс лінгвістики, збільшили кількість студентів.

У другій половині XVIII ст. Київську академію заходами імперського уряду було перетворено на становий духовний навчальний заклад, а 1817 р. взагалі закрито.

Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку української науки, культури й літературного процесу в ХVІІ-ХVІІІ ст. У ній сформувався один із центрів філософської думки слов'янського світу. Філософські праці Й. Кононовича-Горбацького, І. Гізеля, Й. Кроковського, Ф. Прокоповича, М. Коза-чинського, Г. Кониського залишили яскравий слід в українській культурі. Філософом світового рівня був вихованець академії Г. Сковорода.

Київська академія сприяла становленню української літературної мови. Професори академії написали десятки курсів поетики, в яких розробили теорію українського поетичного мистецтва.

У Київській академії виник і розвинувся український театр. Для нього писалися драми, діалоги й інтермедії. Так, у 1704-1705 рр., викладаючи в академії поетику, Ф. Прокопович створив першу історичну драму на теми рідної історії - трагікомедію "Володимир".

Прищеплена в академії любов до науки не згасала у вихованцях протягом життя. Роз'їжджаючись по всіх усюдах, вони закладали школи, обдаровували бібліотеки, створювали книжки, чим сприяли розвиткові літератури, малярського мистецтва, музики, театру, науки. У стінах академії виховувалася практично вся творча й наукова українська інтелігенція, а також видатні політики тих часів. Тож заснована на принципах гуманізму академія сприяла культурному поступові України.