- •2. Переведення на іншу роботу(ст.. 32 кЗпП)
- •1. Джерела трудового права
- •2. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •1. Основні принципи трудового права
- •3. Принцип заборони примусової праці.
- •5. Принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці
- •1. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •2. Працівники - суб'єкти трудового права
- •1. Трудова правосуб’єкність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
- •2. Охорона праці жінок
- •1.Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •1.Міжнародно-правове регулювання праці.
- •2. Охорона праці неповнолітніх
- •1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфер
- •1. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.
- •2. Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •Поняття трудового договору та його характеристика в сучасний період.
- •Трудові колективи та їх правовий статус
- •Строковий трудовий договір та його особливості.
- •1. Види трудового договору, порядок укладання трудового договору.
- •Зміна умов та припинення договору
- •Поняття і сторони колективного договору.
- •Правове регулювання скороченого робочого часу
- •Зміст колективного договору
- •Режим робочого часу. Чергування.
- •Облік робочого часу
- •Колективні переговори та укладання колективного договору, угоди.
- •1. Поняття та види часу відпочинку.
- •2.Поняття трудових спорів, види та причини виникнення.
- •Відпустки їх види та порядок надання.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •1.Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати.
- •Система оплати праці.
- •Преміювання працівників.
- •Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
- •Доплати і надбавки, передбачені законодавством.
- •Підстави виникнення та зміст трудових правовідносин.
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •2.Гарантійні виплати і доплати
- •1. Види матеріальної відповідальності працівників
- •2. Правовий режим вихідних та святкових днів
- •1. Право працівника на оплату праці та його захист
- •2. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •1. Внутрішній трудовий розпорядок
- •2. Поняття надурочних робіт та порядок їх проведення
- •1. Основні трудові обов’язки сторін трудового договору
- •2. Соціальні відпустки в трудовому законодавстві
- •Юридична відповідальність сторін трудового договору
- •2. Відпустки без збереження зарплати
- •1. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб. Які не є стороною трудового договору.
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •4. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу (ст. 45 кЗпП)
- •2. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу
- •1. Колективна (бригадна) відповідальність працівників
- •2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
- •1. Дисциплінарні звільнення в трудовому законодавстві
- •2. Оплата праці при відхиленні від умов передбачених тарифами
Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
Індивідуальні трудові спори - це неврегульовані розбіжності між працівником і роботодавцем щодо укладення, виконання та розірвання трудового договору, дотримання норм трудового законодавства, які стали предметом розгляду юрисдикційного органу. Індивідуальним спором визнається також спір між роботодавцем і особою, яка раніше перебувала у трудових відносинах із цим роботодавцем, а також особою, яка виявила бажання укласти трудовий договір із роботодавцем, у разі відмови роботодавця від укладення такого договору. Моментом виникнення спору є звернення сторони спору із заявою до юрисдикційного органу. Порядок розгляду трудового спору - законодавчо встановлена для компетентного юрисдикційного органу форма процесу розгляду трудового спору, починаючи з прийняття заяви з приводу спору і закінчуючи ухваленням рішення за нею. Виконання рішення є самостійною стадією провадження у трудових справах. За ознакою підвідомчості порядки розгляду трудових спорів поділяються на такі види:1) загальний порядок, тобто за участю комісії по трудових спорах та районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду;2) судовий порядок;3) особливий порядок. При ньому деякі категорії трудових спорів або спори певних категорій працівників вирішуються відповідно до спеціальних норм. Індивідуальні трудові спори розглядаються: 1) комісіями з трудових спорів; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду індивідуальних трудових спорів застосовується незалежно від форми та виду трудового договору. На підприємствах створюються і діють комісії з трудових спорів (КТС). Вони покликані примирити сторони, що сперечаються, до звернення до суду, а можливо, і запобігти такому зверненню. КТС-це виборний орган трудового колективу, який утворюється на підприємстві, в установі, організації для вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів. КТС обирається на всіх підприємствах із численністю 15 та більше чоловік, може бути створена як на певний строк, так і безстроково. КТС, як правило, розглядає спори про: а) переведення на іншу роботу та зміну умов трудового договору; б) використання належного працівникові часу відпочинку; в) накладення дисциплінарних стягнень; г) оплату праці; г) застосування до працівника норм і правил, установлених законодавством, колективними договорами та угодами, локальними актами підприємства тощо. Право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору.Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, в тому числі досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Задача 19
Ст.134 ч.1 п.7 КЗпП
Білет 20