- •2. Переведення на іншу роботу(ст.. 32 кЗпП)
- •1. Джерела трудового права
- •2. Матеріальна відповідальність власника за шкоду, заподіяну працівникові
- •1. Основні принципи трудового права
- •3. Принцип заборони примусової праці.
- •5. Принцип рівності у трудових правах та заборони дискримінації у сфері праці
- •1. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •2. Працівники - суб'єкти трудового права
- •1. Трудова правосуб’єкність власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.
- •2. Охорона праці жінок
- •1.Трудова правосуб'єктність підприємства, установи, організації
- •1.Міжнародно-правове регулювання праці.
- •2. Охорона праці неповнолітніх
- •1. Поняття, форми зайнятості та державна політика в цій сфер
- •1. Поняття безробітного. Правовий статус безробітного.
- •2. Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням
- •Поняття трудового договору та його характеристика в сучасний період.
- •Трудові колективи та їх правовий статус
- •Строковий трудовий договір та його особливості.
- •1. Види трудового договору, порядок укладання трудового договору.
- •Зміна умов та припинення договору
- •Поняття і сторони колективного договору.
- •Правове регулювання скороченого робочого часу
- •Зміст колективного договору
- •Режим робочого часу. Чергування.
- •Облік робочого часу
- •Колективні переговори та укладання колективного договору, угоди.
- •1. Поняття та види часу відпочинку.
- •2.Поняття трудових спорів, види та причини виникнення.
- •Відпустки їх види та порядок надання.
- •Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •1.Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати.
- •Система оплати праці.
- •Преміювання працівників.
- •Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
- •Доплати і надбавки, передбачені законодавством.
- •Підстави виникнення та зміст трудових правовідносин.
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •2.Гарантійні виплати і доплати
- •1. Види матеріальної відповідальності працівників
- •2. Правовий режим вихідних та святкових днів
- •1. Право працівника на оплату праці та його захист
- •2. Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •1. Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення
- •1. Внутрішній трудовий розпорядок
- •2. Поняття надурочних робіт та порядок їх проведення
- •1. Основні трудові обов’язки сторін трудового договору
- •2. Соціальні відпустки в трудовому законодавстві
- •Юридична відповідальність сторін трудового договору
- •2. Відпустки без збереження зарплати
- •1. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
- •1. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб. Які не є стороною трудового договору.
- •3. Призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36 кЗпП)
- •4. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу (ст. 45 кЗпП)
- •2. Правове регулювання випробування при прийнятті на роботу
- •1. Колективна (бригадна) відповідальність працівників
- •2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •1. Поняття, значення та методи забезпечення дисципліни праці.
- •1. Дисциплінарні звільнення в трудовому законодавстві
- •2. Оплата праці при відхиленні від умов передбачених тарифами
Преміювання працівників.
Під преміюванням розуміється виплата працівникам грошових сум понад основний заробіток з метою стимулювання результатів праці та їх заохочення.
Преміювання здійснюється в двох формах:
- преміювання, передбачене системою оплати праці;
- преміювання як вид заохочення (поза системою оплати праці).
У тих випадках, коли для працівників передбачена виплата премії за досягнення заздалегідь встановлених виробничих показників, що входять до системи оплати праці, має місце почасово-преміальна або відрядно-преміальна система.При введенні таких систем на підприємстві приймаються локальні положення про преміювання, які затверджуються власником за погодженням з профкомом. У положеннях встановлюються конкретні показники, умови преміювання, коло працівників, що мають отримати премію, розмір премії (звичайно конкретний відсоток до посадового окладу), підстави для зниження і позбавлення премії. За цільовим призначенням премії в рамках системи оплати праці поділяються на два види: премії за основні результати господарської діяльності і премії за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності (спеціальні системи преміювання - за впровадження нової техніки, технології; за економію енергоресурсів і т. ін.).Зниження (позбавлення) премії проводиться за спеціальними підставами, а саме: за порушення виробничої, технологічної дисципліни; повернення продукції внаслідок незадовільної якості; прогул; появу на роботі в нетверезому стані; розкрадання на роботі. При преміальній системі оплати праці працівник має суб'єктивне право вимагати виплати премії при досягненні запланованих показників, а власник зобов'язаний виплатити суму премії. Одноразове заохочення здійснюється без встановлення показників. Воно повністю залежить від суб'єктивного волевиявлення власника або уповноваженого ним органу. У працівника немає суб'єктивного права на таке заохочення.
Винагорода за підсумками роботи за рік - особливий вид преміювання, з метою поліпшити матеріальну зацікавленість працівників у підвищенні ефективності виробництва і поліпшенні якості продукції, а також закріпити кадри на виробництві. У розмірі премії враховується стаж роботи на даному підприємстві. У повному розмірі така премія виплачується працівникам, котрі працювали весь календарний рік. Винагорода виплачується після підведення підсумків господарської діяльності підприємства за рік на зборах трудового колективу. Позбавлення премії проводиться за конкретні упущення в роботі, перелік яких встановлюється в локальному положенні .
Поняття та умови виникнення трудових правовідносин.
Основним видом відносин, що регулюються трудовим правом, є трудові правовідносини. Перш за все вони характеризуються безпосереднім виконанням роботи і суб'єктним складом (працівник і роботодавець).Різниця між трудовими правовідносинами і іншими відносинами, що діють у процесі праці, полягає у тому, що: а) трудові правовідносини обов'язково настають із фактом початку роботи, тоді як інші правовідносини (наприклад, із притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, з розгляду трудових спорів) можуть для працівника не виникнути зовсім; б) суб'єкти трудового правовідношення завжди є суб'єктами трудового права, тоді як не всі суб'єкти трудового права є суб'єктами трудових правовідносин. Наприклад, ними не є трудові колективи, профспілкові органи, органи влади та місцевого самоврядування, органи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, органи із розгляду трудових спорів. Трудовому правовідношенню притаманні загальні ознаки право-відношення:- сторони правовідношення завжди мають суб'єктивні права і несуть юридичні обов'язки;- правовідношення завжди являє собою двосторонній зв'язок;- правовідношення є суспільним відношенням, де права та обов'язки сторін забезпечені можливостями державного примусу;- правовідношення виступає як конкретний правовий зв'язок. Крім загальних ознак, специфічними ознаками трудового правовідношення є те, що:- воно виникає тільки з початком роботи за трудовим договором;- трудове правовідношення є індивідуальним; його суб'єктами є працівник і роботодавець;- юридичним змістом його є сукупність прав та обов'язків суб'єктів;- робота за трудовим правовідношенням виконується працівником особисто, і він не вправі передоручити її нікому іншому;- робота виконується за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою;- працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку;- працівник виконує міру праці;- оплата праці провадиться на підставах, визначених законодавством, локальним регулюванням і договором сторін.Трудове правовідношення - це двосторонній правовий зв'язок між працівником і роботодавцем, що виникає на підставі трудового договору, і зміст якого полягає у сукупності суб'єктивних прав і обов'язків з виконання працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, та зі створення належних умов для її виконання й оплати праці роботодавцем.У трудових правовідносинах умовно виділяють організаційно-трудовий, майновий (відплатний) і особистісний елементи.Організаційно-трудовий елемент у трудовому правовідношенні проявляється у включенні фізичної особи до складу працівників організації, у підпорядкуванні його внутрішньому трудовому розпорядку як необхідної складової організації праці.Правова сутність організації праці базується не на тому, що роботодавець використовує найману працю, а у застосуванні працівником здібностей до пращ-трудових навичок, знань, умінь. У процесі роботи працівник підкорюється не волі роботодавця, а порядку на виробництві, встановленому нормативними актами. Право організаторів і керівників процесу праці давати працівнику обов'язкові для виконання доручення і вказівки теж засноване на організації праці та розподілі функцій.Працівник виконує роботу, що обумовлена при укладенні сторонами трудового договору, за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою. Робота протікає в умовах певного режиму, регульованого за допомогою різних інститутів трудового права - робочого часу, часу відпочинку, дисципліни праці. Працівник виконує міру праці, він дотримується вимог організації праці та її технології.
Задача ст. 25 ЗУ «Про відпустки»
Білет 23
