- •36. Предмет теорії ймовірностей. Види випадкових подій. Операції над подіями.
- •37. Частота і ймовірність події. Статист. І класичне означ. Ймовірності. Геом.. Ймовірність.
- •38. Елементи комбінаторики. Перестановки. Розміщення і сполуки з n елементів по m.
- •39.Сума подій. Теорема про ймовірність суми несумісних подій. Теорема про ймовірність суми двох сумісних подій
- •40.Добуток подій. Залежні і незалежні події. Умовна ймов. Теореми множення ймовірностей
- •41.Формула повної ймовірності.
- •42. Формула Байеса.
- •44. Наймовірніше число появи події в незалежних випробуваннях.
- •45. Локальна теорема Муавра-Лапласа.
- •46. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа.
- •48. Поняття випадкової величини.Дискретні і неперервні в.В. Закон розподілу. Функція розподілу в.В.Ймовірність попадання в.В. В заданий проміжок.
- •49. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу н.В.В., їх властивості .Ймовірність попадання в.В. В заданий інтервал.
- •50.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
- •51. Числові характеристики неперервної випадкової величини, їх властивості.
- •52.Біноміальний розподіл дискретної випадкової величини і його числові характеристики.
- •53. Розподіл Пуассона дискретної випадкової величини і його числові характеристики .
- •54.Рівномірний розподіл неперервної випадкової величини і його числові характеристики m(X), d(X), σ(X).
- •55. Показниковий розподіл неперервної випадкової величини і його числові характеристики.
- •61.Дискретні двовимірні випадкові величини. Закон розподілу. Основні властивості. Закони розподілу компонент.
- •66.Закон великих чисел Лема і нерівність Чебишева.
- •67. Закон великих чисел. Теорема Чебишева.
- •68. Теорема Бернуллі.
- •69. Теорема Ляпунова.
- •70.Завдання математичної статистики.Генеральна ті вибіркова сукупності.ВВибірка.Способи відбору.
- •71.Генеральна та вибіркова сукупності.Вибірка. Способи відбору
- •72. Статистичний розподіл вибірки,дискретний варіаційний ряд,полігон частот
- •73. Статистичний розподіл вибірки,інтервальний варіаційний ряд,полігон частот
- •74.Емпірична с ф-ція розподілу і її властивостей. Кумулята
49. Неперервна випадкова величина .Функція розподілу і щільність розподілу н.В.В., їх властивості .Ймовірність попадання в.В. В заданий інтервал.
Неперервною в.в. назив в.в. , яка приймає всі значення з деякого скінченного або нескінченного інтервалу. До неперервних в.в. можно віднести помилки обчислень , температуру тіла людини та ін.
Н.в.в. можно задати 2-ма способами :
1) функцією розподілу F(x)
2)щільністю розподілу імовірностей f(x)
Нехай ч- неперервно в.в. , що задана функ.розподілу .Ф f(x)- неперервна і диф. Розглянемо дуже малий проміжок (x ,∆x),∆x>0 ы зн. P(x<x<x+∆x).Відомо ,що P(<x<) =F()- F(). P(x < x<x+∆x)=F(x +∆x) –F(x) Розглянемо lim∆x→0 P (x< x <x+∆x)/∆x=lim∆x→0F(x+∆x)- F(x ) /∆x=lim∆x→0∆F(x)/∆x=F’(x) =f(x)
Щільністю розподілу імовірностей Н.в.в. Х назив .функ.F(x)першу похідну від функції розподілу , тобто f(x)=F’(x).Із цього випливає , що функ.розподілуF(x)є первісною для щільності розподілу.Щільністьрозподілу має такі властивості :
щільністьрозподілу невід’ємна функція
Невласний інтеграл від щільності розподілу в межах (- ∞ ,+∞) = 1 , тобто -∞∞∫ f(x)dx=1
Імовірність того,що Н.в.в. Х прийме значення , що належить інтервалу [a,b]дорівнює визначеному інтервалу від щільності розподілу взятого в межах [a,b].
Доведення Відомо ,що P(a<x<b)=F(b)-F(a)=F(x)/ab =ab∫f(x)dx
Таким чином , імовірність попадання P(a<x<b)= ab∫f(x)dx. Знаходження функції розподілу по вівдомій щільності розподілу задача набагато складніша чим знаходження щільності розподілу за функцією розподілу.Щільність розпод.імов.є диферен. Функ.розподілу f(x)=F’(x),а функція розподілу є інтегральною функцією F(x) = -∞ x∫ f(x)dx
Дійсно , за означенням F(x)=P(x<x)=P(-∞<x<x)= -∞x∫f(x)dx =F(x); F(x)= -∞x∫f(x)dx
50.Числові характеристики дискретної випадкової величини m(X),d(X), ∂(X) та їх властивості .
Математичним сподіванням дискретної в.в. х назив. суму добутків всіх її можливих значень х1, х2, х3, …, хn на відповідні імовірності p1, p2, p3, …,pn , тобто M(x)=x1p1+ x2p2+x3p3+…+ xnpn= n i=1∑xipi. Якщо дискретна в.в. Х приймає нескінченну зліченну множину значень , то її иатем. Сподівання знаходиться за формулою M(x)=ni=1∑xipi.Матем.спод. існує , якщо даний ряд є абсолютно збіжним .
Властивості :
1.матем.спод. константи = константі M( c ) =c ,c= constдоведення Будемо розглядати сталу величину с як д.в.в. , яка приймає тільки одне значення сімовірністю 1.Тоді M(c ) =ni=1∑xipi= ni=1∑c*1=c , M ( c) =c
2.Сталий множник можно винести за знак матем.спод. M( Cx)= CM(x)
Доведення : M( Cx ) = n i=1∑cxipi = c ni=1∑xipi= cM(x)
3.Матем.спод. добутку 2-ох їх матем.сподівань M(xy)=M(x)*M(y)
Наслідок: Матем.спод. добутку декількох взаємонезалежних в.в. =добутку їх матем. cподівань.M(xyz)=M(xy)*M(z)= M(x)*M(y)*M(z)
4.Матем .спод.суми двох в.в. = сумі матем . сподіваньцих велечин M(x+y) =M(x) + M(y).Наслідок :Матем.спод. суми декількох в.в. = сумі матем. спод. Цих в.в.
Для того , щоб оцінити як розсіяні можливі значення в.в. навколо матем . спод. вводять в розгляд числову характеристику , яку назив . дисперсією , і позначають D(X)
Дисперсією в.в. х назив. матем . спод. квадрата відхилення в.в. від її матем. спод.
D(x)= M(x- M(x))2.
Для дискретноїв.в. дисперсія = сумі добутків квадратів відхиленнь значень в.в. від матем. спод. на відповідній імовірності .D(x)= n i=1∑ (xi- M(x))2pi
Властивості дисперсії:
1.дисперсія константи = 0 , D( c) =0 , c= const Дійсно D( c) = M( c – M ( c) )2= M ( c-c)2 =M(0) =0
2.Сталий множник можно винести за знак дисперсії підносячи його до квадрату
D(cx) = C2D(x) , с =const
D (cx )= M(cx –M(cx) )2= M( Cx- CM(x))2= M [C2(x-M(x))2]=c2M(x-M(x))2= C2D(x)
3) Дисперсія суми двох незалежних випадкових велечин дорівнює сумі дис. Цих велечин.D( x+y) = D(x) + D(y). Наслідок 1 : Дисперсія суми декількох взаэмонезалежних випадкових велиин = сумі дисперсій цих величин .Наслідок 2 :Дисперсія суми сталої велечини і випадкової = дисперсії в . велечини.
4) Дисперсія різниці двох незалежних випдкових велечин = сумиі їх дисперсії
D( x-y) = D(x) – D(y).
D(x) =npq.
Невід’ємне число ∂(х) =√D(x) назив . середнім квадратним відхиленням в.в.х- ∂(х) – має розмірність в.в. і виз. Деякий стандартний середньо-квадратичний інтервал розсіювання симетричний відносно матем . спод.
Дисперсія і середне квад. відхилення є мірою розсіювання значень випадкової велечини навколо матем . сподівання.
