1. Розкрийте особливості будови та розмноження вищих спорових рослин (на прикладі мохів та папоротей). Яке значення нижчих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля?
Значення мохоподібних. Мохи - невід’ємна складова рослинних угруповань тундри, болота, лісу тощо. Разом із лишайниками вони першими оселяються на безжиттєвих просторах і беруть участь у початкових стадіях заростання ґрунтів.
Мохи здатні швидко поглинати вологу і довго її утримувати, що приводить до поступового заболочування земель. Болота є регуляторами водного режиму місцевості. З них беруть початок і живляться їх вологою малі річки. Болото створює своєрідний мікроклімат, годує багатьох тварин та слугує притулком для деяких із них. Болота є джерелом торфу. Наростає торф досить повільно. За 10 років його утворюється лише 1 см. Торф широко використовують як паливо, теплоізоляційний матеріал, добриво, сировину для хімічної промисловості тощо. В Україні добувають мільйони тонн торфу за рік. Торфовища можуть іноді самозайматися та бути причиною пожеж у природі. Основними утворювачами торфу є сфагнові мохи.
Мохи - могутні поглиначі та накопичувачі не лише води, а й різних хімічних елементів. Аналізуючи хімічний склад мохів, біологи допомагають геологам виявляти корисні копалини. Надзвичайна чутливість мохоподібних до змін газового складу повітря використовується як покажчик забруднення навколишнього середовища. Мохи є цінним і зручним матеріалом для різноманітних наукових досліджень.
Мохоподібні мають застосування і у медицині. Сфагнум здавна використовувався як бактерицидний засіб та заміняв вату. Зозулин льон використовується в народній медицині як ліки проти легеневих захворювань, хвороб сечовидільної системи, шкіри, при опіках. В останні роки досліджуються протипухлинні властивості мохів.
Мохоподібні, здебільшого, не поїдаються тваринами і мало ушкоджуються бактеріями та грибами.
Значення плауноподібних. Завдяки великому вмісту жирів у спорах плаунів (близько 49 %) їх застосовують у медицині для лікування ран, як дитячу присипку, у фасонному литті для обсипання стінок моделей, а також у піротехніці. У листяних лісах України поширений плаун булавовидний. Він здавна використовувався у побуті. Гілочками цієї рослини на свята прикрашали помешкання та створювали квіткові композиції. І досі у народі полюбляють прикрашати плауном святкові кошики з крашанками на Великдень. Таке використання плаунів і їх повільне відтворення у природі призвело до того, що плаун булавовидний став рідкісною рослиною.
Значення хвощеподібних. Роль хвощів у сучасному рослинному покрові незначна. Проте вони, як і решта вимерлих вищих спорових, утворили кам’яне вугілля. Поява на городі чи полі хвоща свідчить про закисання ґрунту, що є небажаним для багатьох культур, наприклад, таких, як кукурудза та квасоля. Тварини майже не їдять деякі види хвощів, бо в них великий вміст кремнезему. Хвощ болотяний є отруйним для тварин. Хвощ польовий використовують у народній медицині як сечогінний та кровоспинний засіб.
Значення папоротеподібних. Папоротеподібні входять до складу природних угруповань, виконують значну роль у накопиченні органічної речовини ґрунту. Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини. Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневищі орляка. Масаї Нової Зеландії, аборигени Канарських островів, індійці Америки виготовляли з його кореневищ хліб або вживали їх у сирому вигляді. Зола цієї папороті містить велику кількість карбонату калію, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила. Мийні та вибілювальні властивості орляка були відомі задовго до появи мила. Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильнодіючий глистогінний засіб. Широко використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій.
Викопні папороті утворили поклади кам’яного вугілля, а вимерлі насінні папороті вважають еволюційними попередниками всіх насінних рослин.
Вищі спорові рослини, занесені в Червону книгу України: з відділу Мохоподібні - десматодон Ранда; з відділу Плауноподібні - дифізіаструм сплюснутий (мал. 72, 2), плаун колючий, лікоподієлла заплавна, баранець звичайний (мал. 72, 1); з відділу Папоротеподібні - гронянка півмісяцева, сальвінія плаваюча, вудсія альпійська, адіант венерин волос, марсилія чотирилиста (мал. 78).
Спорові рослини — невід’ємний компонент різних природних екосистем. Вимерлі деревоподібні спорові рослини (хвощі, плауни, папороті) утворили потужні поклади кам’яного вугілля, а насінні папороті були попередниками всіх насінних рослин. (синьою лінією - закономірність збереження, зеленою - закономірність спрямованості процесів до рівноважного стану, червоною - періодичність процесів).
Поширені вищі спорові рослини переважно у вологих регіонах нашої планети.