2. Поясніть взаємозалежність будови та функцій органів слуху людини.

Слух — це вид чутливості, забезпечуючи сприйняття зву­кових коливань. Користуючись слухом, люди можуть визначати напрям звуку і за ним — джерело звуку; без нього неможливо звукове і мовне спілкування між людьми. Значення слуху велике також для розвитку мови і психічного розвитку людини. Людина сприймає звуки з частотою від 16 до 20 000 коливань за секунду. Слуховий аналізатор складається з периферичної частини — орга­ну слуху, провідної частини — слухового нерва і центральної час­тини — слухової зони в скроневій частині кори головного мозку.

  Вухо (auris) — орган слуху складається з трьох час­тин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

 Зовнішнє вухо (auris externa) представлено вушною ракови­ною, зовнішнім слуховим проходом, барабанною перетинкою.

Вушна раковина (auricula) складається з хряща, покритого шкірою. У зовнішньому слуховому проході (трубка завдовжки до 30 мм) є особливі залози, які виділяють сірку. Ця липка речовина затримує пил і мікроорганізми, які потрапляють у зовнішній слуховий прохід. Пружна, тонка барабанна перетинка (membrana tympani) відділяє зовнішнє вухо від середнього. Функція зовнішнього вуха — уловлювати звукові коливання і передавати їх у середнє вухо.

 

Рис. 114. Схема будови вуха: 1 — зовнішній слуховий прохід; 2 — барабанна перетинка; 3 — порожнина середнього вуха; 4 — молоточок; 5 — коваделко; 6 — стремінце; 7 — півкруглі канали; 8 — завитка; 9 — євстахієва (слухова) труба.

 

  Середнє вухо (auris media) починається за барабанною перетинкою. Воно складається з барабанної порожнини (cavum tympani) об'ємом близько 1 см3 і розташованих у порожнині слухових кісточок. Барабанна порожнина через слухову (Євстахієву ) трубу (tuba audita) сполучається з носоглоткою. Слухова тру­ба служить для вирівнювання тиску по обидва боки барабанної перетинки. Три слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) сполучені між собою. Коливання барабанної перетинки передаються молоточку, від нього через коваделко — стремінцю, від стремінця — у внутрішнє вухо. Ці кісточки зменшують амплі­туду і збільшують силу звуку. На внутрішній стінці барабанної порожнини, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, є два отвори: круглий і овальний, затягнуті перетинкою. Стремінце закриває овальний отвір, який веде у внутрішнє вухо.

Внутрішнє вухо (auris intera) розташовано в піраміді скроневої кістки. Функцію слуху виконує завитка (cochlea) — спіральний за­кручений в 2,75 обороту кістковий канал. У каналі завитка розта­шований перетинчастий лабіринт, заповнений ендолімфою. Простір між кістковим і перетинковим каналами заповнений перилімфою.

У перетинковому каналі знаходиться звукосприймаючий апарат — спіральний орган. Він складається з основної мембрани з рецепторними клітинами і покривної мембрани.

 Основна мем­брана розділяє перетинковий лабіринт і складається з волокон різної довжини, розташованих упоперек ходу завитка. У вершини завитка знаходяться найдовші волокна, а біля основи — найкоротші. На мембрані розташовані звукові рецепторні клітини подов­женої форми. Один кінець клітини фіксований на мембрані, а ін­ший закінчується декількома волосками. Від фіксованого кінця рецепторних (волоскових) клітин відходять волокна слухового нерва. Волоски омиваються ендолімфою і можуть стикатися з на­висаючою над ними покривною мембраною.

Внутрішнє вухо виконує також функцію регуляції положен­ня тіла в просторі, що забезпечується вестибулярним апаратом.