2.6.3. Охолоджувальна система з відкритим випарником і охолоджувальними приладами закритого типу (рис. 16).

Особливості охолоджувальної системи:

• у верхній частині охолоджувальних приладів і стояків установлені крани для випуску повітря;

• зливальний трубопровід опущений під рівень холодоносія у випарнику;

• засувка 'а' небагато прикрита для запобігання розриву струменя;

• при зупинці насоса в охолоджувальних приладах залишається холодоносій тобто рівень у випарнику постійний.

[Пояснити роботу схеми]

Штриховими лініями в лівій частині рис. 16 показаний 3^х трубний варіант схеми (по кількості магістральних трубопроводів), що забезпечує рівномірний розподіл холодоносія між споживачами.

У залежності від варіанта схеми магістральні трубопроводи мають наступні назви:

Трубопроводи	2х трубна схема	3х трубна схема
1	подавальний	подавальний
2	зворотний	компенсаційний
3	—	зворотний

Достоїнства охолоджувальної системи (у порівнянні з попередньою):

• не потрібний бак додаткової ємності;

• не обов'язково установлювати випарник нижче зливу з

охолоджувальних приладів;

• значно менша деконцентрація холодоносія;

• менше корозія устаткування і трубопроводів;

• простіша експлуатація;

• кращі умови збереження продуктів (немає віднесення холодоносія в камеру, менша усушка);

• менше витрата енергії на привод насосів, тому що .

Застосування:

• у невеликих холодильниках;

• для кондиціонування повітря;

• для одержання «крижаної води»;

• для акумуляції холоду.

2.6.4. Закрита охолоджувальна система з проміжним холодоносієм (рис.17)

Достоїнства (у порівнянні з попередніми схемами):

• значно менше корозія устаткування, тому що немає контакту холодоносія з повітрям;

• значно менше деконцентрація холодоносія;

• менше витрата енергії на привод насосів ( );

• гарне видалення повітря з трубопроводів і апаратів.

Недолік:

• можливість замерзання холодоносія у випарнику.

[розповісти як запобігають це].

Розширювальний бак служить для компенсації зміни обсягу холодоносія при зміні його температури.

Мінімальна ємність розширювального бака:

де — загальний обсяг холодоносія в системі;

— температурний коефіцієнт зміни обсягу холодоносія;

— різниця між літньою температурою зовнішнього повітря і найнижчою температурою холодоносія.

Застосування – повсюдне.

[Пояснити схему]

2.7. Видалення снігової шуби з поверхні охолоджувальних приладів із проміжним холодоносієм

Для цієї мети використовують холодоносій, підігрітий до температури +(35...40^оС.).

Розглянемо сучасний спосіб відтавання батарей.

У схемі відтавання (рис. 18) мається 2 баки: холодний (Х), призначений для збереження холодного холодоносія, що зливається з відтаваємої батареї, і теплий (Т) — для підігрітого холодоносія, призначеного для відтавання батареї (Б), що відключається попередньо від охолоджувальної системи засувками 1 і 2.

Для підігріву холодоносія призначений нагрівач (Н), що використовує пару з котельні, чи інші джерела теплоти. Циркуляція холодоносія в схемі здійснюється за допомогою відтаювального насоса (ВН).

Послідовність операцій при проведенні відтавання (включений ВН):

1 — нагрів холодоносія в баці Т (відкриті засувки 1, 2, 8, 9, 10) контроль t₂;

2 — заповнення теплим холодоносієм (відкриті 3, 4, 5, 8, 10) контроль t₁;

3 — відтавання снігової шуби (відкриті 3, 4, 7, 8, 10) контроль візуально;

4 — заповнення холодним холодоносієм (відкриті 3, 4, 6, 7) контроль t₁;

5 — включення в нормальний режим (відкриті 1, 2), виключений ВН.

Достоїнства (перед схемами відтавання з одним баком):

• не потрібно підігрівати холодний холодоносій у батареї;

• не потрібно охолоджувати теплий холодоносій у батареї після закінчення відтавання;

• менша потужність нагрівача дозволяє зменшити додаткові енерговитрати на виробництво холоду, зв'язані з видаленням снігової шуби.