З Третього Універсалу Центральної Ради (1917 р.)

Народе український і всі народи України!

Тяжка і трудна година впала на землю Російської Республіки. На півночі в столицях іде межиусоб-на й кривава боротьба. Центрального правительства нема й по державі шириться безвластя, безлад і руїна.

Наш край так само в небезпеці. Без власти, дужої, єдиної, народньої, Україна також може впасти в безодню усобиці, різні, занепаду.

Народе український! Ти разом з братніми народами України поставив нас берегти права, здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми, Українська Центральна Рада, тво­єю волею, в ім'я творення ладу в нашій країні, в ім'я рятування всеї Росії, оповіщаємо:

Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рів­них і вільних народів.

До Установчих Зборів України вся вдасть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству — Генеральному Секретарі­атові України.

Маючи силу й вдасть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав революції не тільки нашої землі, але й усеї Росії.

Отож оповіщаємо:

До території Народньої Української Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсон­щина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народньої Республіки, як щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини, так і сумежних губерній і областей, де біль­шість населення українська, має бути встановлене по згоді зорганізованої волі народів.

Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на території Української Народньої Республіки існуюче право власності на землі помі­щицькі й инші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значіння, а також на удільні, ма-настирські, кабінетські та церковні землі — касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві земельних справ негайно виробити закони про те, як порядкувати земельним комітетом, обраним народом, тими землями до Українських Установчих Зборів.

Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо:

На території Народньої Республіки України від сього дня встановлюється по всіх підприємствах вісім годин праці....

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею й іменем Української Республіки ми, Українська Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир установ­лено як найшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Центральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпочати мирні переговори.

Так само будемо дбати, щоб на мирному конгресі права українського народу в Росії й поза Росією в замиренню не нарушено. Але до миру кожен громадянин Республіки України, разом з громадяна­ми всіх народів Російської Республіки, повинен стояти твердо на своїх позиціях, як на фронті, так і в тилу.

Останніми часами ясні здобутки революції затемнено відновленою карою на смерть. Оповіщаємо:

Віднині на землі Української Республіки смертна кара касується.

Всім ув'язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до сього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягнений, дається повна амністія. Про се негайно буде видано закон.

Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідальний духові народу.

Генеральному Секретарству внутрішніх справ приписуємо:

Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого самоврядування, що являються органами найвищої адміністративної влади на місцях. І до встановлення найтіснішого зв^язку й спів­робітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкращою основою вільного демократичного життя.

Так само в Українській Народній Республіці мають бути забезпеченими всі свободи, здобуті все­російською революцією: свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й мешкання, право й можливість уживання місцевих мов у зносинах з усіма установами.

Український народ, сам довгі літа боровшися за свою національну волю й нині її здобувши, буде твердо охороняти волю національного розвитку всіх народностей, на Україні сущих. ...

Справа харчова є корінь державної сили в сеєй тяжкий і відповідальний час. Українська Народня Республіка повинна напружити всі свої сили й рятувати як себе, так і фронт і ті частини Російської Республіки, які потрібують нашої допомоги.

Громадяне! Іменем Народньої Української Республіки в федеративній Росії ми, Українська Цен­тральна Рада, кличемо всіх до рішучої боротьби з усяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва нових державних форм, які дадуть великій і знеможеній Республіці Росії здоровля, силу й нову будучність. Вироблення тих форм має бути проведене на Українських і Всеросій­ських Установчих Зборах.

Днем виборів до Українських Установчих Зборів призначено 27 грудня 1917 (9 січня н. ст. 1918) року, а днем скликання їх — 9 (22 н. ст.) січня 1918 року.

Про порядок скликання Українських Установчих Зборів негайно видано буде закон.

Київ, 7 (20) листопада 1917 р.

1. За яких історичних обставин було прийнято документ? Як про них сказано в тексті універсалу?

2. Які положення універсалу є ключовими?

3. Які наслідки мало прийняття Третього Універсалу Української Центральної Ради?

ФАКТИ

Стислий довідник

Війна радянської Росії з УНР. Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР

У грудні 1917 р. почалася перша війна, радянської Росії проти УНР 4(17) грудня 1917 р. Раднарком Росії висунув ультиматум Генеральному секретаріату Центральної Ради з вимогою заборонити пе­реправляти з фронту козачі частини на Донбас і Дон для підтримки антибільшовицького повстання отамана Каледіна і допомогти переправляти туди, чорвоногвардійські частини для придушення по­встання. Генеральний секретаріат відмовився виконати ультитматум Раднаркому, визнавши його втру­чанням у внутрішні справи України.

8 грудня 1917р. війська Раднаркому під командуванням В. Антонова-Овсієнка захопили Харків. 11—12 грудня 1917р. у Харкові відбувся І Всеукраїнський з'їзд Рад, який проголосив установлення радянської влади в Україні й утворення радянської Української Народної Республіки. Вищими ^орга­нами влади оголошувалися Центральний Виконавчий комітет рад України (ВУЦВК) і Народний секретаріат. ■.

У грудні 1917 р. — січні 1918 р. більшовицькі війська захопили Лозову, Павлоград, Синельникове, Катеринослав, Олександрівськ, Миколаїв, Одесу, Херсон і встановили там радянську владу.

6 січня 1917р. більшовицькі війська почали наступ із Харкова на Полтаву і Київ.

9(22) січня 1918 р., коли більшовицькі війська під командуванням М. Муравйова вже знаходилися на підступах до Києва, УЦР прийняла Четвертий Універсал.

• УЦР проголосила незалежність Української Народної Республіки та розрив усіх зв'язків із радянською Росією.

• Центральна Рада визнавалася вищим органом законодавчої влади, а Рада народних міністрів — вищим органом виконавчої влади в УНР до скликання Всеукраїнських установчих зборів.

• Проголошувалася програма соціально-економічних реформ: націоналізація всіх природних ре­сурсів, ліквідація права приватної власності на землю, передача землі селянам без викупу, установлен­ня державного контролю над банками, переведення підприємств на випуск мирної продукції (демілі­таризація), соціальна допомога безробітним і потерпілим від війни.

• УЦР повідомила про необхідність виходу України з Першої світової війни й початок негайних мирних переговорів із країнами Четверного союзу.

Прийняття Четвертого Універсалу стало важливим кроком у державотворчому процесі. Уперше у новітній історії український народ проголосив створення незалежної суверенної Української держа­ви. УЦР підтвердила прагнення перебудови українського суспільства на демократичних засадах.

Проте УЦР не вдалося відстояти державність України. 16(29) січня 1918 р. більшовицькі війська розгромили загін студентів, гімназистів і військових курсантів на чолі із сотником В. Омельченком у бою під Крутами. 26 січня (7 лютого) 1918 р. більшовицькі війська під командуванням М. Мурав­йова зайняли Київ. Установивши владу в Києві, більшовики розпочали «червоний терор», жертвами якого стали близько 5 тисяч «ворогів революції».

В умовах війни з радянською Росією Центральна Рада почала пошуки союзників і звернулася до країн Четверного союзу. Коли УЦР покидала Київ, евакуюючись до Житомира, делегація УНР під­писувала Брестський мирний договір. У грудні 1917 — лютому 1918 р. УЦР утратила контроль над більшою частиною території України.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом