30. Концепція виховної роботи в зсу та інших військових формуваннях України. Сутність, мета.

З метою підвищення рівня виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, визначення напрямів і засад її перебудови відповідно до сучасних вимог 4 вересня 1998 р. була затверджена Концепція виховної роботи в ЗСУ та інших військових формуваннях України.

Концепція мала накреслити шляхи і засоби перебудови виховної роботи у військових формуваннях та привести її у відповідність із вимогами забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Метою Концепції є:

забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і психологічної підготовки військовослужбовців;

координація зусиль та вироблення однакових поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів виховної роботи, що створюються при військових управліннях військових формувань;

створення та вдосконалення педагогічних засобів, форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій державних та військових органів управління щодо цілеспрямованої підготовки молоді до військової служби.

Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України - система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з'єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Основними складовими виховної роботи є:

• морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань;

• морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;

• інформаційно-пропагандистське забезпечення;

• культурно-виховна і просвітницька робота;

• військово-соціальна робота.

Основними принципами виховної роботи є:

• державна і патріотична спрямованість виховного процесу;

• взаємозалежність змісту, форм і методів виховної роботи;

• повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовця, орієнтація на ідеали демократії та гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;

• безперервність та спадкоємність у виховній роботі,

• органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового;

• конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи;

• об'єктивно-науковий підхід до планування, здійснення та оцінки результатів виховної роботи.

32. Основні складові виховної роботи.

• морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань;

• морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;

• інформаційно-пропагандистське забезпечення;

• культурно-виховна і просвітницька робота;

• військово-соціальна робота.

Морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань включає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єднань, з'єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Основні напрямки МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань:

виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові до України, її народу, бойових якостей, духовної та психологічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу;

здійснення військово-професійної орієнтації та військово-патріотичного виховання військовослужбовців і призовників;

роз’яснення особовому складу внутрішньої та зовнішньої політики держави й необхідності підтримання органів управління, з’єднань і частин у постійній готовності до виконання завдань за призначенням, виховання високої пильності та дотримання військової таємниці;

вивчення, аналіз і прогнозування суспільно-політичної обстановки в регіонах, морально-психологічного і релігійного стану у військах, їх можливого впливу на виконання військовими формуваннями поставлених завдань;

організаційне і методичне забезпечення психологічної підготовки військовослужбовців для успішної військово-професійної діяльності у повсякденному житті та в екстремальних умовах;

навчання командного складу, офіцерів виховних структур методиці та методам МПЗ занять з бойової підготовки військ (сил), а саме – під час проведення стрільб (пусків), водіння бойових машин, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів, морських походів, польотів, технічної та спеціальної підготовки;

роз’яснення особовому складу навчально-бойових нормативів і заходів безпеки при організації бойової підготовки та службово-бойової діяльності;

надання допомоги командирам і штабам в організації змагань на визначення найкращого фахівця, передову частину, підрозділ;

створення та підтримання на належному рівні необхідної матеріально-технічної бази МПЗ, розробка і зберігання сучасних технічних засобів виховання й поліграфії та методик їх використання;

забезпечення зразковості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування, бойової та вартової служби, службово-бойової діяльності;

виховання у особового складу бережливого ставлення до навчально-матеріальної бази, бойової техніки, озброєння, їх майстерного застосування;

науковий аналіз та впровадження в практику передового досвіду МПЗ дій підрозділів і частин збройних сил інших держав у локальних війнах і воєнних конфліктах, а також миротворчих дій підрозділів Збройних сил України та Колективних сил по підтримці миру СНД;

організація взаємодії органів військового управління з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, рухами та партіями державницького спрямування з питань МПЗ життєдіяльності військ, військово-патріотичного виховання допризовної та армійської молоді;

вивчення і розповсюдження передового досвіду роботи командирів, штабів, органів виховної роботи з питань підтримання військових частин і підрозділів у постійній бойовій готовності, якісного вирішення завдань оперативної та бойової підготовки.

Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень - це система організаційних, соціально-правових та виховних заходів щодо формування і розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов'язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Основні напрямки МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень:

роз’яснення особовому складу сутності, значення військової дисципліни, вимог Конституції України, законів, загальновійськових статутів, наказів командирів (начальників) щодо її зміцнення, підтримання у військових частинах і підрозділах здорового морально-психологічного клімату;

виховання у військовослужбовців високих морально-бойових якостей на історичних традиціях українського народу, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку та слухняності перед командирами (начальниками);

формування в особового складу усвідомлення необхідності та постійної потреби підтримання у військових частинах і підрозділах статутного порядку, гордості за належність до Збройних сил України, вірності бойовим традиціям і Бойовому прапору військової частини, ефективне використання з цією метою військових ритуалів;

забезпечення зразковості офіцерів, прапорщиків (мічманів), молодших командирів у виконанні своїх службових обов’язків, бездоганної поведінки та справедливого ставлення до підлеглих;

вивчення та корегування соціально-психологічного клімату у військових підрозділах, їх згуртування, утвердження пріоритетності високоморальних, загальнолюдських гуманних норм у взаєминах військовослужбовців, формування високої культури поведінки та воїнського етикету;

вивчення і прогнозування соціально-психологічних процесів у військових і трудових колективах, профілактика негативних проявів у поведінці особового складу, зняття психологічних і психофізіологічних навантажень;

оцінка соціально-побутових умов служби, їх впливу на стан військової дисципліни, проведення відповідних заходів щодо її покрашення;

забезпечення соціально-психологічної та психофізіологічної адаптації молодого поповнення та соціально-психологічного супроводу військово-професійної діяльності особового складу;

організація та проведення правової підготовки військовослужбовців усіх категорій, співпраця з військовими юристами, правоохоронними органами з питань профілактики правопорушень;

розробка методик та участь у проведенні військово-професійного добору та комплектуванню військових частин і підрозділів;

роз’яснення військовослужбовцям особливостей виконання навчально-бойових завдань, інших військових обов’язків та заходів безпеки з метою збереження їх життя та здоров’я і запобігання випадкам травмування;

вивчення й аналіз морально-психологічного стану особового складу та військової дисципліни у військових частинах і підрозділах, надання методичної допомоги посадовим особам з питань удосконалення системи, стилю, форм і методів роботи з підлеглими;

систематичне проведення заходів з особовим складом, спрямованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служб;

навчання офіцерів, прапорщиків і сержантів системному підходу до зміцнення військової дисципліни, формам і методам роботи з підлеглими, впровадження передового досвіду роботи командирів, штабів, органів виховної роботи всіх рівнів щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у військах.

Інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає у здійсненні державними органами, органами військового управління, командувачами, командирами (начальниками), штабами, органами виховної роботи, засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах та інших військових формуваннях України через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у військовослужбовців громадянської свідомості та відповідальності.

Основні напрямки інформаційно-пропагандистського забезпечення:

доведення та роз’яснення особовому складу державної політики, вимог Конституції України, військового законодавства, наказів керівників військових формувань і мобілізації його на виконання поставлених завдань;

формування переконань військовослужбовців на основі ідеології державного будівництва, виховання їх на національно-історичних традиціях українського народу, вивчення історії України та її Збройних сил, забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови у військах (силах), оволодіння військовослужбовцями українською військовою термінологією;

організація гуманітарної підготовки та інформування всіх категорій військовослужбовців, службовців і робітників та членів їхніх сімей;

системне військово-політичне інформування особового складу;

проведення інформаційно-пропагандистських акцій і роз’яснювальної роботи на підтримку державної воєнної політики, формування суспільної думки в інтересах оборони держави, підняття авторитету та престижу військової служби;

організація та здійснення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу негативної інформації на особовий склад військових формувань, вивчення, аналіз і прогнозування соціально-психологічного та релігійного стану у військах (силах), суспільно-політичної обстановки в районах їх дислокації;

налагодження та підтримка взаємодії з центральними та місцевими засобами масової інформації;

ефективне використання у виховній роботі технічних засобів виховання і поліграфії, забезпечення військ (сил) культурно-просвітницьким майном, задоволення потреб особового складу в кіно-радіообслуговуванні, забезпечення друкованими засобами масової інформації та методичними матеріалами з питань МПЗ.

Культурно-виховна і просвітницька робота забезпечує формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу і задоволення їх естетичних потреб через впровадження культурно-просвітницьких заходів та організацію дозвілля особового складу.

Основні напрямки культурно-виховної та просвітницької роботи, організації дозвілля:

упровадження комплексу культурно-просвітницьких заходів у систему військового виховання, а саме керівництва діяльністю військових закладів культури;

виховання військовослужбовців і молоді на національно-історичних і патріотичних традиціях українського народу, формування у них позитивного ставлення до військової служби;

організація дозвілля особового складу, створення та розвиток самодіяльної художньої творчості у військових частинах і підрозділах, сприяння подальшому розвитку української культури, культур національних і етнічних груп України;

поширення передового досвіду культурно-виховної та просвітницької роботи;

організація та розвиток шефських відносин видів Збройних сил, об’єднань, частин з регіонами України, колективами громадських і професійних об’єднань, навчальних закладів, творчими просвітницькими та ветеранськими організаціями.

Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо сприяння військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил та інших військових формувань України, членам їх сімей у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержанні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання покладених на них функціональних та службових обов'язків.

Основні напрямки військово-соціальної роботи:

участь у розробці проектів цільових комплексних програм соціального розвитку Збройних сил України;

забезпечення в межах компетентності правового й соціального захисту військовослужбовців, працівників Збройних сил України, членів їх сімей, ветеранів силових міністерств і відомств, дотримання соціальної справедливості у вирішенні соціально-побутових проблем, співпраця з цих питань з відповідними державними та громадськими організаціями;

розгляд відповідних пропозицій, скарг і заяв військовослужбовців, працівників Збройних сил України, членів їх сімей, здійснення прийому з особистих питань і вживання заходів щодо усунення причин, які викликають скарги, участь в їх усуненні в межах компетенції;

соціально-професійна адаптація військовослужбовців до умов військової служби на етапі підготовки до неї, під час служби та після звільнення в запас;

співпраця у визначених межах із закордонними державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення проблем військово-соціальної роботи та вивчення міжнародного досвіду.