- •Вокальне навчання у самодіяльних хорових колективах вступ
- •Розділ і теоретичні основи дослідження
- •Історія виникнення та розвитку самодіяльних хорових колективів (xх –ххі ст)
- •1.2 Завдання та функції самодіяльного хорового колективу
- •1.3 Організація роботи та особливості формування самодіяльного хорового колективу
- •1.3.1 Склад хорового колективу
- •1.3.2 Початок роботи та організація перших репетицій
- •2.1 Методика роботи над хоровим твором у самодіяльному хоровому колективі
- •1.3.3 Обов’язки керівника самодіяльного хору
- •Розділ іі методика вокального навчання у самодіяльному хоровому колективі
- •2.2 Методика постановки співацького дихання
- •Розділ ііі. Концертно-виконавська діяльність самодіяльного хорового колективу
- •3.1 Репертуар як фактор успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльного хорового колективу
- •3.2 Критерії формування музично-образного мислення та створення художнього образу
- •3.3 Володіння художньо-виразними засобами хорового звучання як запорука успішного вокального навчання у самодіяльному хоровому колективі
- •Legato, що означає "плавно, складно" .Це найбільш важкий для оволодіння прийом звуковедення. Разом з тим саме навички співу без поштовхів є для співаків основними.
- •3.3.1 Концертно-виконавська діяльність хорового колективу
- •Висновки
- •Список використаних джерел та літератури
- •Imitez (іміте) – імітуючи
Висновки
Хорова самодіяльна творчість має давні традиції. Демократичні форми колективної аматорської творчості, які можна вважати прообразом сучасних форм художньої самодіяльності, складалися у різних прогресивних колах у дореволюційній Росії (1917 р.). Відчутний внесок у народну музично-хорову освіту внесли різноманітні безкоштовні народно-співочі й музично-хорові класи, курси співочої грамоти, хорові суспільства, народні консерваторії. Особливу роль у цьому культурно-мистецькому русі другої половини XХ століття зіграла Безкоштовна музична школа в Петербурзі – перший загальнодоступний музичний навчальний заклад, ціль якого полягала в прилученні до музичної культури демократичних кіл населення.
Особливістю організації роботи та формування самодіяльних хорових колективів є вокальне навчання. Як складова частина й неодмінна умова творчої діяльності непрофесійного хорового колективу навчально-виховних занять у самодіяльних хорових колективах є запорукою якісного виконавського рівня, життєздатності, стабільності, перспективи творчого росту.
Успіх і ефективність роботи в самодіяльному хорі значною мірою залежить від володіння керівником методикою роботи над хоровим твором у самодіяльних хорових колективах, а також методикою вокально-хорового й музично-освітнього навчання. Особливістю методики роботи над хоровим твором у самодіяльних хорових колективах є правильна вокально-технічна культура виконання. Саме робота над вокальними навичками є стрижнем, навколо якого розгортаються всі інші елементи навчально-хорової роботи. Педагогічні завдання керівника самодіяльного хору багато в чому подібні з роботою педагога сольного співу і ускладнюються тим, що хормейстер має справу з колективом співаків-аматорів. Щоб навчати співу інших, необхідно самому володіти співочим голосом, постійно вдосконалювати свою майстерність, бути в співочій формі, уміти в будь-який момент показати голосом той або інший штрих, нюанс, прийом. У якій би манері, яким би голосом не співав вокаліст, фізіологічна основа звукоутворення є єдиною для всіх.
Робота над репертуаром є основною стороною діяльності самодіяльного хорового колективу. Вироблення навичок вокально-хорової техніки, вивчення співаками-аматорами музичної грамоти й сольфеджіо, розширення їхніх знань з історії та теорії музики мають бути спрямованими на кінцевий результат – пошук і освоєння нових сучасних засобів виразності, елементів алеаторики та сонористики, лінеарної поліфонії та поліритміки, складних гармонічних комплексів тощо, щоби не опинитися в ізоляції від естетики новітнього хорового мистецтва, що і становить особливості добору репертуару для успішної концертно-виконавської діяльності самодіяльних хорових колективів.
Роль хорової самодіяльності є особливо відповідальною, як такої, яка ідейно й художньо впливає на мільйонну аудиторію, яка щодня слухає й дивиться виступи аматорських колективів по радіо, телебаченню, у різних концертних залах і клубах як у себе на батьківщині, так і за кордоном. Культурно-просвітнє значення хорової самодіяльності в сучасних умовах полягає у різнобічному характері і великому діапазоні виховних засобів, які вона несе у виховній, пізнавальній, художньо-естетичній, комунікативній функціях та функції розваги.
