1.3 Організація роботи та особливості формування самодіяльного хорового колективу

При створенні нового самодіяльного хорового колективу доцільно, наприклад, заручатися підтримкою громадських організацій, розгорнути широкою пропаганду самої ідеї створення хору. Для цього потрібно використати весь арсенал засобів агітації за хорове мистецтво, місцеву й стінну пресу, радіо, афіші, оголошення тощо. Надзвичайно ефективними можуть стати особисті бесіди з потенційними учасниками. У підсумку повинна виявитися й скластися група ентузіастів – ядро майбутнього колективу.

Первісне завдання, як правило, зводиться до того, щоб залучити до самодіяльності якнайбільше зацікавлених учасників. У цьому зв'язку корисно організувати конкретний захід, що допоможе викликати інтерес до хорового співу, наприклад, виступ будь-якого хору або співочого ансамблю. Після концерту бажано провести цілеспрямовану бесіду слухачів з учасниками того колективу, який виступив. Це може стати найдійовішою агітацією за хоровий спів. Словом, від керівника вимагається більша фантазія та ініціатива в справі організації колективу. Процес створення може тривати від одного-двох тижнів до року, залежно від реальних місцевих умов.

Звичайно, цей період бажано не затягувати, а залучити до створення самодіяльного хорового колективу громадськість і спромогтися мобілізувати її вплив на хорову справу.

1.3.1 Склад хорового колективу

Склад хорового колективу зазвичай не обмежується окремими рамками й вимогами до учасників. До нього практично входять всі бажаючі співати у хорі. Завдання керівника – зацікавити заняттями всіх. Ця справа не є легкою. Успіх її залежить від уміння керівника зацікавити людей, які скоріш за все не уявляють, наскільки цікавим й захоплюючим може виявитися спів у хорі. Мотиви участі можуть носити й не художній характер – багато хто приходять із-за звичайної людської цікавості, або за компанію з кимось.

Необхідно пам’ятати, що не слід затягувати майбутніх учасників у хор обіцянками успішної концертної діяльності, гастрольними поїздками тощо.

По-перше, немає гарантії, що колектив зможе зрости до високих творчих вершин і заслужить право на широку художню діяльність (хоча, як вважає Л. Шаміна, як надзадачу – можна, а іноді й необхідно, ставити її перед учасниками).

По-друге, необхідно враховувати місцеві умови й можливості роботи самодіяльного колективу. І нарешті, категорична установка на високий художній результат, що часто виявляється недосяжним, може розчарувати учасників, і колектив може розпастися.

Одним із дієвих методів організації роботи хорового колективу є метод переконання людей взяти участь у роботі самодіяльного хору. Треба роз'яснити й керівництву підприємства, на базі якого планується або організовується колектив, що участь у хорі займає в людей багато часу (щотижневі репетиції, концертні та згодом і конкурсні виступи) і по соціальній значимості участь у самодіяльності варто розглядати як важливу суспільну роботу, що заслуговує колективного заохочення й усілякої підтримки. Цей постулат став особливо актуальним у сьогодення.

Однак, якщо є хоча б невеликі передумови для створення стабільного хору (наприклад, гарні музичні здібності учасників, підтримка й зацікавленість місцевого керівництва, наявність приміщення для занять, музичний інструментарій тощо), хормейстерові необхідно їх використовувати, залучаючи до хорової роботи як усіх бажаючих, так і тих, хто має музичний слух та голос.

З маси учасників, які спочатку всі приймаються в хор, майже завжди можна виділити найбільш співочих і обдарованих особистостей. Вони й будуть визначати ядро початкового самодіяльного хору.

Якщо аматори ставлять своєю метою досягнення певних художніх результатів і мають можливості досягти їх, хоровий кружок, яким являється колектив на початковому етапі свого існування, може незабаром вирости в міцний хоровий колектив. Шлях від первинних форм хорового кружка до хорового колективу для багатьох самодіяльних хорів є закономірним.

Залежно від контингенту бажаючих співати створений хор може бути чоловічим, жіночим або мішаним. Оптимальне число учасників хору становить, як правило, 20-30 осіб. Але може виникнути й більший за складом хор із перспективним майбутнім. Такий колектив створюється зазвичай при серйозній моральній і матеріально-технічній підтримці адміністрації й громадських організацій зацікавлених підприємств, установ.

Відомі випадки, коли склади самодіяльних колективів комплектуються на конкурсній основі. До таких колективів приймаються особи з гарними музичними й вокальними даними, нерідко ті, що мають музичну освіту. Діяльність подібних колективів наближається до професійного рівня. Так у свій час був організований Житомирський народний хор «Льонок», ідейно-естетичні завдання якого збігаються із професійною формою діяльності. І хоча такі приклади не одиничні, у самодіяльності набагато більше поширені масові хорові колективи первинних форм роботи.

Керівникові важливо попередньо вивчити місцеві умови, особливо соціально демографічний склад того виробничого, навчального або якогось іншого колективу, на базі якого передбачається створити хор. Керівник заздалегідь, повинен знати на що розраховувати, скільки людей до нього може прийти, ким будуть ці люди, їхній вік, стать, характер, регламент їхньої виробничої праці тощо.

Таким чином, тільки ясно уявляючи собі об'єктивну картину місцевих умов, а також вивчивши місцеві співочі традиції, керівник може приступити до створення самодіяльного хорового колективу.