- •Тема 1. Напiвпровiдниковi прилади
- •1.2. Провiднiсть напiвпровiдникiв
- •1.3. Електронно-дірковий перехід
- •1.4. Напівпровідникові діоди
- •1.5. Біполярні транзнстори
- •Між характеристичними та внутрішніми параметрами транзистора для кожної схеми вмикання існує певний зв’язок.
- •1.6. Польові транзнстори
- •Тема 2. Інтегральні мікросхеми
- •1.1. Планарна технологія
- •2.2. Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •2.4. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •2.5. Тонкоплівкові гібридні інтегральні мікросхеми
- •Тепер можна оцінити питому ємність діелектрика із виразів
- •Тема з. Оптоелектронні елементи tа системи
- •3.1. Особливості оптоелектроніки
- •3.2. Джерела (випромінювачі) світла
- •3.3. Фотоприймачі
- •Загальний колекторний струм фототранзистора
- •3.4. Оптичні лінії зв'язку
- •3.5. Оптоелектронні індикатори
- •3.6. Оптрони
- •Mіkросхеmоtехhіка
- •Тема 4. Електронні підсилювачі
- •4.1. Класифікація та структурні схеми підсилювачів
- •Розглядаючи вхідне коло підсилювача з джерелом напруги (рис. 4.1, а), можемо записати
- •4.2. Осhоbhі характеристики підсилювачів
- •Для багатокаскадного підсилювача
- •4.3. Режим роботи підсилювального каскаду
- •4.4. Зворотний зв'язок у підсилювачах
- •Тема 5. Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів.
- •5.1. Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
- •5.2. Методи забезпечення і стабілізація режиму роботи транзисторного каскаду підсилення
- •5.3. Елементарні каскади підсилення
- •5.4. Складений транзистор
- •5.5 Диференційні каскади підсилення
- •5.6. Вибіркові каскади підсилення
- •Тема 6. Операційні підсилювачі
- •6.1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •6.2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •6.3. Сtруktурhі схеми операційних підсилювачів
- •6.4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •6.5. Операційні підсилювачі окремого застосування
- •6.6. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6.7. Інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення операційних підсилювачів
- •Вхідний і вихідний опори такої моделі в першому на6лиженні визначаються рівняннями
- •6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах
- •Якщо до входу оп прикласти напругу в вигляді стрибка із сталою амплітудою Uд, то
- •Тема 7. Генератори гармонічних kоливань
- •7.1. Класифікація та ііризначення генераторів гармонічних коливань
- •7.2. Умови самозбудження автогенераtорів
- •Таким чином, щоб одержати стійкий автоколивальний процес з частотою коливань
- •7.5. Стабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •Тема 8. Імпульсні пристрої на інтегральних mікросхеmах
- •8.1. Особливості імпульсного режиму електронних пристроїв
- •8.2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •При цьому струм колектора в режимі насичення
- •8.3. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Скориставшись рівністю (8.11) та (8.12) для напруги гістерезисну, отримаємо
- •8.4. Диференціюючі та інтегруючі ланцюжки
- •8.1. Електронні ключі
- •8.6. Автоколивні мультивібратори
- •Період коливань мультивібратора симетричної схеми
- •Тривалість зрізу залежить від часу заряджання конденсатора
- •Частота слідування імпульсів
- •8.7. Загальмовані мультивібратори
- •Має низький негативний рівень, а напруга , що збігається з напругою на відкритому діоді vd1, майже дорівнює нулю.
- •8.8. Генератори лінійно–змінної напруги
- •Тема. 9. Цифрові елементи та пристрої
- •9.1. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхеm
- •9.2. Схеми цифрових логічних елементів
- •9.3. Тригери
6.6. Найважливіші показники операційних підсилювачів
Для оцінки розмірів, об'єму і маси інтегральних ОП використовують такий показник, як щільність пакування елементів у заданому об'ємі і на заданій площі. Основні параметри, які характеризують якість ОП, діляться на відносні і такі, які мають розмірність напруги, струму, потужності та частоти.
Важливі відносні параметри такі: коефіцієнт підсилення напруги КпU (відношення вихідної напруги ОП до вхідної напруги); коефіцієнт підсилення потужності КпР (відношення вихідної потужності ОП до вхідної потужності); коефіцієнт ослаблення синфазних вхідних напруг Кос.сф (відношення коефіцієнта підсилення напруги ОП до коефіцієнта підсилення синфазних вхідних напруг за формулою (5.46)).
Параметри, що мають розмірність напруги, струму або потужності, такі: максимальна вхідна напруга Uвх mах (найбільша вхідна напруга, за якої вихідна напруга відповідає заданій); мінімальна вхідна напруга Uвх mіn (найменша вхідна напруга, при якій вихідна напруга відповідає заданій); максимальна вихідна напруга Uвих mах (найбільша вихідна напруга, при якій зміни параметрів ОП відповідають заданим); напруга джерела живлення ОП ЕС; струм споживання Ісп, (струм, що споживає ОП від джерел живлення у заданому режимі); потужність споживання Рсп (потужність, що її споживає ОП від джерел живлення в заданому режимі).
Параметри, що характеризують частотні властивості ОП, такі: нижня гранична частота ƒн (верхня гранична частота ƒв) смуги пропускання - найменша(найбільша) частота, на якій коефіцієнт підсилення зменшується на 3 дБ від значення на заданій частоті; смуга пропускання Δƒ (діапазон частот між верхньою і нижньою граничними частотами ОП).
Для узгодження ОП з джерелом підсилюваного сигналу і навантаженням велике значення мають такі параметри підсилювача, як вхідний опір Rвх (вихідний опір Rвих ) - опір з боку входу (виходу) ОП відносно загального виводу .
6.7. Інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення операційних підсилювачів
В залежності від підсилюваного сигналу, що подається на вхід ОП, а також від зовнішніх компонентів, що під'єднуються до нього, може бути інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення підсилювача.
Схема інвертуючого ввімкнення ОП показана на рис. 6.12, а, Через те, що підсилення ОП дуже велике, то з невеликою помилкою можна вважати таку модель ідеальною, що відповідає виконанню умов КпU → ∞ та КпІ → ∞, де КпU та КпІ - коефіцієнти підсилення за напругою і струмом без зворотного зв'язку. Якщо при цьому охопити підсилювач паралельним зворотним зв'язком за напругою через резистор R2, то будь-який незначний сигнал на вході підсилюється і передається по колу зворотного зв'язку У вхідне коло ОП, компенсуючи вхідний сигнал таким чином, що в стані рівноваги (в стаціонарному режимі) Uвх = 0. Оскільки вхідний опір підсилювача також великий, то можна вважати, що струм джерела сигналу Ід протікає лише через резистор R2, спад напруги на якому за рахунок цього струму
UR2 = I2R2 = - IдR2 = - Eд(R2/R1). (6.3)
Оскільки потенціал у точці А, де додаються струми, практично дорівнює нулю, то
Uвих = UR2 = - Eд(R2/R1), (6.4)
звідки одержимо коефіцієнт підсилення ОП з врахуванням того, що коефіцієнт передачі напруги зворотного зв'язку βU = R1/R2 .
КпUзз = Uвих/Eд = - R2/R1= - (1/βU). (6.5)
Знак "-" у рівнянні (6.5) вказує на інвертування фази (полярності) вхідного сигналу.
Рис. 6.12
