Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
006. Конспект лекцій 1, 2 семестри.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆

6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах

У радіовимірювальних пристроях, апаратурі обробки сигналів час­то необхідно виконувати різні функції при замиканні виходу ОП на інвертуючий вхід з допомогою пасивних ланцюжків негативного зворотно­го зв'язку. Проводячи аналіз ОП, впливом власних параметрів підсилю­вача (з врахуванням того, що КпU та Rвх достатньо великі, а Rвих до­статньо мале) можемо знехтувати. Вважаємо також, що ланцюжки корекції забезпечують необхідне підсилення і смугу пропускання в замкнуто­му контурі підсилювача.

Суматор з багатьма входами. На вхід суматора (рис. 6.15, а) від де­кількох джерел з вихідними опорами R1, R2, R3... надходять вхідні сигнали UД1,UД2,UД3 ... Крім того, на вхід підсилювача (точка А) че­рез опір зворотного зв'язку Rзз підводиться частина вихідної напруги Uвих. При цьому необхідно враховувати, що невеликий вихідний опір підсилювача є складовою частиною опору Rзз. Напруги на вході підси­лювача під дією вхідних сигналів UД1,UД2,UД3,Uвих визначаються відповідно виразами

Uвх1 = UД1(RΣ /R1); Uвх2 = UД2(RΣ /R2);

Uвх3 = UД3(RΣ /R3); Uвх.зз = Uвих(RΣ /Rзз);

де RΣ = R1||R2 ||R3 ||Rзз.

Сумарна напруга на вході підсилювача (точка А)

Uвх = RΣ (UД1 /R1+ UД2 /R2+ UД3 /R3+ Uвих /Rзз. (6.12)

З урахуванням того, що для інвертуючого підсилювача справе­дливе співвідношення Uвх = –(Uвих/ КпU) і КпU → ∞, з рівняння (6.12) після невеликих перетворень одержимо

Uвих = (– Rзз /R) (UД1 + UД2 + UД3 ). (6.13)

де R1 = R2 = R3 = R; Rзз /R – ваговий коефіцієнт.

Коли схема на рис. 6:15, а має п ідентичних входів, рівняння (6.13)

можна записати у вигляді

Рис. 6.15

Таким чином, вихідна напруга в розглянутій схемі пропорційна сумі вхі­дних напруг.

Масштабний підсилювач застосовують для зміни масштабу електричної величини множенням вхідного сигналу на деякий сталий коефіцієнт. Якщо в схемі на рис. 6.15, а R2 = R3 = ∞ (підсилювач а одним входом), то одержимо схему (рис. 6.15, 6), для якої рівняння (6.13) набуває вигляду

Uвих = – (Rзз /R1)Uд,

що відповідає призначенню підсилювача. Рівень вихідної напруги (масш­таб) установлюється співвідношенням опорів R1 і Rзз, тобто ваговим коефіцієнтом.

Логарифмуючий підсилювач. Щоб одержати логарифмічну передавальну характеристику, в коло негативного зворотного зв'язку ОП вмикають p–n–перехід (рис. 6.16, а), вольт–амперна характеристика якого описується рівнянням

(6.14)

Для ідеального ОП ІR = Ід (Rвх → ∞ і струму на вході ОП немає), а Uвх = 0 (КпU → ∞ і в схемі існує повний негативний зворотний зв’язок). Враховуючи це, при >>1 маємо

звідки

Uвих /φт = ln(Uд /І0R). (6.15)

Переходимо до десяткового логарифма відносно Uвих :

Uвих = klg(Uд /І0R ), (6.16)

Таким чином, схему, подану на рис. 6.16, а, можна використати для виконання операції логарифмування напруги джерела вхідного сигналу.

Диференціюючий підсилювач. Для виконання операції диференціювання напруги джерела вхідного сигналу застосовують диференціюючий підсилювач (рис. 6.16, б). В цій схемі практично вся напруга Uд дже­рела вхідного сигналу прикладена до конденсатора С, оскільки, як і для попередньої схеми, UвхΣ = 0. Тому струм, що протікає через конденсатор,

іС = С(dUд /dt). (6.17)

­

Рис. 6.16

Через те, що струму на вході ідеального ОП немає, то іС = іR і

Uвих = іR R = –RС(dUд /dt). (6.18)

де RС – стала часу.

Інтегруючий підсилювач. (рис. 6.16, в), вихідна напруга якого пропорційна інтегралу від вхідної напруги, можна створити замінивши актив­ний опір R зворотного зв'язку (рис. 6.16, б) реактивним елементом (конденсатором С). Під час перехідного процесу в колі RС, що відбувається після подачі на вхід схеми сигналу Uд (наприклад, у вигляді стрибка на­пруги), підсилювач працює в лінійному режимі. Цьому режимові відповідає процес інтегрування. Оскільки для ідеального ОП КпU → ∞, то в схемі існує повний негативний зворотний зв'язок (UвхΣ = 0) і струм, що протікає через ре­зистор R,

іR = Uд / R. (6.19)

З тієї самої причини, що і в диференціаторі, іС = –іR і напруга на конденсаторі, або, що те саме, на виході підсилювача (UвхΣ = 0) визначається формулою

(6.20)