- •Тема 1. Напiвпровiдниковi прилади
- •1.2. Провiднiсть напiвпровiдникiв
- •1.3. Електронно-дірковий перехід
- •1.4. Напівпровідникові діоди
- •1.5. Біполярні транзнстори
- •Між характеристичними та внутрішніми параметрами транзистора для кожної схеми вмикання існує певний зв’язок.
- •1.6. Польові транзнстори
- •Тема 2. Інтегральні мікросхеми
- •1.1. Планарна технологія
- •2.2. Основні терміни і визначення в мікроелектроніці
- •2.4. Напівпровідникові інтегральні мікросхеми
- •2.5. Тонкоплівкові гібридні інтегральні мікросхеми
- •Тепер можна оцінити питому ємність діелектрика із виразів
- •Тема з. Оптоелектронні елементи tа системи
- •3.1. Особливості оптоелектроніки
- •3.2. Джерела (випромінювачі) світла
- •3.3. Фотоприймачі
- •Загальний колекторний струм фототранзистора
- •3.4. Оптичні лінії зв'язку
- •3.5. Оптоелектронні індикатори
- •3.6. Оптрони
- •Mіkросхеmоtехhіка
- •Тема 4. Електронні підсилювачі
- •4.1. Класифікація та структурні схеми підсилювачів
- •Розглядаючи вхідне коло підсилювача з джерелом напруги (рис. 4.1, а), можемо записати
- •4.2. Осhоbhі характеристики підсилювачів
- •Для багатокаскадного підсилювача
- •4.3. Режим роботи підсилювального каскаду
- •4.4. Зворотний зв'язок у підсилювачах
- •Тема 5. Базові елементи лінійних інтегральних підсилювачів.
- •5.1. Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
- •5.2. Методи забезпечення і стабілізація режиму роботи транзисторного каскаду підсилення
- •5.3. Елементарні каскади підсилення
- •5.4. Складений транзистор
- •5.5 Диференційні каскади підсилення
- •5.6. Вибіркові каскади підсилення
- •Тема 6. Операційні підсилювачі
- •6.1. Призначення та основні властивості операційних підсилювачів
- •6.2. Передавальні характеристики операційних підсилювачів
- •6.3. Сtруktурhі схеми операційних підсилювачів
- •6.4. Операційні підсилювачі загального призначення
- •6.5. Операційні підсилювачі окремого застосування
- •6.6. Найважливіші показники операційних підсилювачів
- •6.7. Інвертуюче, неінвертуюче та диференційне ввімкнення операційних підсилювачів
- •Вхідний і вихідний опори такої моделі в першому на6лиженні визначаються рівняннями
- •6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах
- •Якщо до входу оп прикласти напругу в вигляді стрибка із сталою амплітудою Uд, то
- •Тема 7. Генератори гармонічних kоливань
- •7.1. Класифікація та ііризначення генераторів гармонічних коливань
- •7.2. Умови самозбудження автогенераtорів
- •Таким чином, щоб одержати стійкий автоколивальний процес з частотою коливань
- •7.5. Стабілізація частоти вихідних коливань в автогенераторах
- •Тема 8. Імпульсні пристрої на інтегральних mікросхеmах
- •8.1. Особливості імпульсного режиму електронних пристроїв
- •8.2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •При цьому струм колектора в режимі насичення
- •8.3. Імпульсний режим роботи операційних підсилювачів. Компаратори
- •Скориставшись рівністю (8.11) та (8.12) для напруги гістерезисну, отримаємо
- •8.4. Диференціюючі та інтегруючі ланцюжки
- •8.1. Електронні ключі
- •8.6. Автоколивні мультивібратори
- •Період коливань мультивібратора симетричної схеми
- •Тривалість зрізу залежить від часу заряджання конденсатора
- •Частота слідування імпульсів
- •8.7. Загальмовані мультивібратори
- •Має низький негативний рівень, а напруга , що збігається з напругою на відкритому діоді vd1, майже дорівнює нулю.
- •8.8. Генератори лінійно–змінної напруги
- •Тема. 9. Цифрові елементи та пристрої
- •9.1. Загальна характеристика цифрових логічних інтегральних мікросхеm
- •9.2. Схеми цифрових логічних елементів
- •9.3. Тригери
6.8. Розв'язуючі пристрої на стандартних операційних підсилювачах
У радіовимірювальних пристроях, апаратурі обробки сигналів часто необхідно виконувати різні функції при замиканні виходу ОП на інвертуючий вхід з допомогою пасивних ланцюжків негативного зворотного зв'язку. Проводячи аналіз ОП, впливом власних параметрів підсилювача (з врахуванням того, що КпU та Rвх достатньо великі, а Rвих достатньо мале) можемо знехтувати. Вважаємо також, що ланцюжки корекції забезпечують необхідне підсилення і смугу пропускання в замкнутому контурі підсилювача.
Суматор з багатьма входами. На вхід суматора (рис. 6.15, а) від декількох джерел з вихідними опорами R1, R2, R3... надходять вхідні сигнали UД1,UД2,UД3 ... Крім того, на вхід підсилювача (точка А) через опір зворотного зв'язку Rзз підводиться частина вихідної напруги Uвих. При цьому необхідно враховувати, що невеликий вихідний опір підсилювача є складовою частиною опору Rзз. Напруги на вході підсилювача під дією вхідних сигналів UД1,UД2,UД3,Uвих визначаються відповідно виразами
Uвх1 = UД1(RΣ /R1); Uвх2 = UД2(RΣ /R2);
Uвх3 = UД3(RΣ /R3); Uвх.зз = Uвих(RΣ /Rзз);
де RΣ = R1||R2 ||R3 ||Rзз.
Сумарна напруга на вході підсилювача (точка А)
Uвх = RΣ (UД1 /R1+ UД2 /R2+ UД3 /R3+ Uвих /Rзз. (6.12)
З урахуванням того, що для інвертуючого підсилювача справедливе співвідношення Uвх = –(Uвих/ КпU) і КпU → ∞, з рівняння (6.12) після невеликих перетворень одержимо
Uвих = (– Rзз /R) (UД1 + UД2 + UД3 ). (6.13)
де R1 = R2 = R3 = R; Rзз /R – ваговий коефіцієнт.
Коли схема на рис. 6:15, а має п ідентичних входів, рівняння (6.13)
можна записати у вигляді
Рис. 6.15
Таким чином, вихідна напруга в розглянутій схемі пропорційна сумі вхідних напруг.
Масштабний підсилювач застосовують для зміни масштабу електричної величини множенням вхідного сигналу на деякий сталий коефіцієнт. Якщо в схемі на рис. 6.15, а R2 = R3 = ∞ (підсилювач а одним входом), то одержимо схему (рис. 6.15, 6), для якої рівняння (6.13) набуває вигляду
Uвих = – (Rзз /R1)Uд,
що відповідає призначенню підсилювача. Рівень вихідної напруги (масштаб) установлюється співвідношенням опорів R1 і Rзз, тобто ваговим коефіцієнтом.
Логарифмуючий підсилювач. Щоб одержати логарифмічну передавальну характеристику, в коло негативного зворотного зв'язку ОП вмикають p–n–перехід (рис. 6.16, а), вольт–амперна характеристика якого описується рівнянням
(6.14)
Для
ідеального ОП ІR
=
Ід
(Rвх
→
∞ і
струму на вході ОП немає), а Uвх
=
0
(КпU
→
∞ і
в схемі існує повний негативний зворотний
зв’язок).
Враховуючи це, при
>>1
маємо
звідки
Uвих /φт = ln(Uд /І0R). (6.15)
Переходимо до десяткового логарифма відносно Uвих :
Uвих = klg(Uд /І0R ), (6.16)
Таким чином, схему, подану на рис. 6.16, а, можна використати для виконання операції логарифмування напруги джерела вхідного сигналу.
Диференціюючий підсилювач. Для виконання операції диференціювання напруги джерела вхідного сигналу застосовують диференціюючий підсилювач (рис. 6.16, б). В цій схемі практично вся напруга Uд джерела вхідного сигналу прикладена до конденсатора С, оскільки, як і для попередньої схеми, UвхΣ = 0. Тому струм, що протікає через конденсатор,
іС = С(dUд /dt). (6.17)
Рис. 6.16
Через те, що струму на вході ідеального ОП немає, то іС = іR і
Uвих = іR R = –RС(dUд /dt). (6.18)
де RС – стала часу.
Інтегруючий підсилювач. (рис. 6.16, в), вихідна напруга якого пропорційна інтегралу від вхідної напруги, можна створити замінивши активний опір R зворотного зв'язку (рис. 6.16, б) реактивним елементом (конденсатором С). Під час перехідного процесу в колі RС, що відбувається після подачі на вхід схеми сигналу Uд (наприклад, у вигляді стрибка напруги), підсилювач працює в лінійному режимі. Цьому режимові відповідає процес інтегрування. Оскільки для ідеального ОП КпU → ∞, то в схемі існує повний негативний зворотний зв'язок (UвхΣ = 0) і струм, що протікає через резистор R,
іR = Uд / R. (6.19)
З тієї самої причини, що і в диференціаторі, іС = –іR і напруга на конденсаторі, або, що те саме, на виході підсилювача (UвхΣ = 0) визначається формулою
(6.20)
