- •Івано-Франківськ, 2010
- •Тема і. Філософія і світогляд
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Філософія, її проблематика і суспільна роль
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 3. Філософія і філософування
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 4. Структура філософії. Онтологія.
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Філософська антропологія.
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 6. Духовний світ людини
- •План викладу
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Проблема пізнання у філософії
- •Ключові терміни і поняття
- •Основний зміст викладу
- •План семінарського заняття
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
- •Література
Теми рефератів
Значення проблеми буття у філософії.
Особливості буття духовного.
Гуманітарний вимір простору і часу.
Буття людини і власне людське буття.
Питання для самостійного опрацювання і самоконтролю
Що означає “бути чи не бути”?
Взаємозв’язок буття людини і буття природи.
У чому полягає єдність матерії, руху, простору і часу?
Соціально-історичний час і простір.
Література
Булатов М. Буття /Булатов М. Філософський енциклопедичній словник. – К., Абрис, 2002. – С.68-69.
Кассірер Є. Людський світ простору і часу /Кассірер Є. Філософська і соціологічна думка, – К.,1992. – №5,
Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук /Кульчицький О. – Мюнхен-Львів, Український вільний університет,1995, – Розділ 7.
Кутирев В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії /Кутирев В.О. Філософська і соціологічна думка. – К., 1991. – № 7.
Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник, 3-тє вид. – Львів. Магнолія плюс, 2004. – Тема II.
Філософія. Посібник / Авт. кол. Причепій Є.М. – К., Академія 2001. – С.258-291.
Практикум з філософії /Кол. авт. Петрушенко В.Л. – Львів. Магнолія плюс. – 2003. – Тема 10.
Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник /Авт. кол. Бичко І.В. – К., Либідь, 1993. – лекції 13-18.
Тема 5. Філософська антропологія.
Після освоєння матеріалу треба:
* Знати:
сутнісні прояви людини;
основні версії антропосоціогенезу;
співвідношення в людині біологічного, соціальною, персонального і трансцендентального.
* Вміти:
співвідносити поняття “людина”, “індивід”, “особа”, “особистість”;
пояснювати, в чому проявляється біологічне і соціальне в людині;
проводити зв’язок між версіями походження людини з її сутнісними оцінками.
* Розуміти:
унікальність людини і її буття;
життєвий світ людини як культури і соціуму;
значення для людини її персональних характеристик.
План викладу:
Проблема людини в філософії. Сутність людини.
Версії походження людини.
Співвідношення в людині біологічного, соціального, персонального і трансцендентального.
Життєвий світ як культура і як соціум.
Матеріально-практичні виміри буття людини.
Ключові терміни і поняття
Антропосоціогенез (від грецьк. – походження людини) – уявлення про еволюційний процес виникнення і розвитку людини як біосоціальної істоти.
Креаціонізм (від грецьк. – творення) – вчення, що пояснює походження і різноманітність світу божественним творчим актом.
Індивід (від лат. – неподільне) – позначення одиничного представника людського роду, притаманних йому особливостей.
Практика (від грецьк. – діяльний) – матеріальна, чуттєво-предметна, цілеспрямована діяльність, що має своїм змістом освоєння і перетворення природних і соціальних об’єктів.
Трансцедентальне (від лат. – той, що виходить за межі) – поняття, яким в деяких філософських системах позначаються правила /принципи/ свідомості.
Культура (від лат. – обробіток, виховання) – сукупність матеріальних і духовних надбань, які служать подальшому розвитку людини, примноженню її творчих можливостей.
Соціум (від лат. – суспільство) – сукупність всіх способів взаємодії і форм спілкування людей.
