- •Передмова
- •Тема 1. Поняття та загальна характеристика договірного права України
- •1.1. Поняття договірного права
- •1.2. Предмет, метод та система договірного права
- •1.3. Принципи договірного права та їх закріплення в чинному законодавстві
- •1.4. Джерела договірного права
- •Тема 2. Загальні положення про договори у господарській діяльності
- •2.1. Поняття, ознаки та функції договору
- •2.2. Класифікація господарських договорів
- •2.3. Зміст господарського договору
- •2.4. Форма господарського договору
- •2.5. Умови укладення, зміни і розірвання договору
- •Тема 3. Виконання договірних зобов’язань суб’єктами господарювання
- •3.1. Поняття виконання договірних зобов’язань та умов договору
- •3.2. Підстави припинення договірних зобов’язань
- •3.3. Загальна характеристика способів забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •3.4. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань у сфері господарювання
- •Тема 4. Загальна характеристика окремих видів договорів
- •4.1. Загальна характеристика договору купівлі-продажу та договору поставки
- •4.2. Договори міни: поняття та особливості
- •4.3. Договір безоплатної передачі (дарування)
- •4.4. Поняття та зміст договору найму (оренди)
- •4.5. Особливості оренди державного і комунального майна
- •4.6. Загальна характеристика договору лізингу
- •4.7. Правова сутність концесійного договору
- •4.8. Загальна характеристика договору підряду
- •4.9. Договір підряду на капітальне будівництво: основні характеристики
- •4.10. Договір доручення та агентський договір: сутнісна характеристика
- •4.11. Особливості договору комісії за законодавством України
- •4.12. Загальна характеристика договору зберігання
- •4.13. Правова сутність договору страхування
- •4.14. Транспортні договори та їх види
- •Список використаних джерел
- •Інформаційні ресурси
4.13. Правова сутність договору страхування
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Характеристика договору страхування:
1. Сторонами договору страхування є страховик і страхувальник. Проте учасників страхових правовідносин може бути більше – крім сторін договору страхування, до них належать застраховані особи, а також вигодонабувавачі.
Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони повинні мати статус фінансової установи. Мінімальний розмір статутного фонду страховика встановлюється законодавством.
Страховики можуть здійснювати страхову діяльність як безпосередньо, так і через страхових посередників. Ними можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Страхувальниками, в свою чергу, визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
2. За договором страхування страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату відповідній особі.
Страховим випадком вважається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховою сумою є грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
3. Страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки. Страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) вважається плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Обов’язок страхувальника сплатити страховий платіж має місце завжди, а обов’язок страховика сплатити страхову суму – тільки в разі настання страхового випадку.
4. Договір страхування укладається в письмовій формі. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), яке є формою договору страхування, що, однак, не позбавляє сторони цього договору права викласти його в іншій письмовій формі.
5. Договір страхування вступає з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлене договором, тому є реальним. Проте якщо в договорі застережене набрання ним чинності з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (наприклад, з моменту підписання договору сторонами), договір страхування вважатиметься консенсуальним.