3. Оптові і роздрібні ринки

Мережа оптових і роздрібних ринків постійно розвивається. Помітне поширення набувають оптові продовольчі ринки.

Продавцями товарної продукції на цих ринках можуть бути нласники товарів (виробники в особі представників сільського господарства, спеціалізована структура, аграрно-промисловий комплекс, заготівельні об'єднання, створювані в рамках міжфер-мерської кооперації, різного роду посередники — приватні під­приємства чи їхні повноважні представники, що мають право здійснювати торговельні операції на ринку.

Сучасний оптовий продовольчий ринок повинен мати:

• відповідні під'їзні колії;

• необхідні інженерні комунікації (внутрішні дороги);

• холодильники;

• складське господарство;

• лабораторію якості товарної продукції;

• підготовчий цех (виробництво харчового льоду);

• цехи по ремонту тари, стелажів, піддонів, вагових приладів, автомобілів, мотоциклів;

• медичний пункт з аптекою;

• інформаційно-рекламний і консультаційний центр;

• відділення банку і страхової компанії;

• вузол зв'язку (пошта, телефон, телефакс);

• готель чи гуртожиток;

• їдальню (кафе, бар);

• охорону і службу безпеки.

Адміністрація ринку несе відповідальність за загальний сані­тарний стан ринку і прилеглої до нього території, організацію роботи служби ваговимірювальних, інших приладів.

Оптовий торговець має право вимагати від адміністрації:

• забезпечення можливості безперешкодного завезення то­ вару на територію ринку;

• забезпечення санітарних норм, охорони праці, техніки без­ пеки і пожежної безпеки;

• охоронної безпеки;

• надання першої медичної допомоги;

• заміни ваг, інших вимірювальних приладів, інвентарю, ін­ струментів (у разі, якщо вони не відповідають установле­ ним вимогам);

73

• компенсації вартості товару, ушкодженого чи втраченого з вини адміністрації;

• своєчасного вивезення сміття, пакувальних матеріалів, по­ рожньої тари з торговельного залу.

Оптовий торговець зобов'язаний:

• дотримуватися правил торгівлі і внутрішнього розпорядку ринку;

• дотримуватися санітарних, протипожежних вимог;

• реєструвати обсяги продажів;

• не поширювати інформації, здатної штучно змінити кон'юн­ ктуру ринку;

• по закінченні торгів звільнити торговельне місце, здати орендоване устаткування й інвентар, інструменти.

4. Товарні біржі

Товарні біржі — підприємства, що здійснюють оптові і дрібно-оптові торговельні угоди купівлі-продажу товарів за стандарта­ми, зразками, макетами з попередньою експертизою.

Органами керування біржею є загальні збори засновників і членів біржі, біржовий комітет (сонет).

Вищим органом, що керує діяльністю біржі, є загальні збори засновників і членів біржі.

У період між загальними зборами керування біржею здійснює біржовий комітет, очолюваний головою.

Для організаційно-господарського функціонування даної біржі комітет створює виконавчий орган — правління (дирекцію) на чолі з керуючим чи генеральним директором біржі.

Товарна біржа має відповідні структурні підрозділи — торговий відділ, реєстраційний комітет, розрахункову палату, планово-фінан­сову комісію, комітет зі стандартів і якості, котирувальну комісію, комітет із правил біржової торгівлі, арбітражну і ревізійну комісії й ін. Реєстраційний комітет здійснює реєстрацію заявок брокерів і угод, підготовляє відповідні матеріали для біржового комітету, контролює дотримання правил біржової торгівлі; котирувальний комітет здійснює облік цін, попиту та пропозиції, змінює ціни, підготовляє інформацію про довідкові ціни, регулярно видає біржовий бюлетень; розрахункова палата реєструє всі угоди, укладені на біржі, здійснює безготівкові розрахунки між членами

74

біржі, робить перерахунки; арбітражний комітет заслуховує, роз­слідує, регулює суперечки, що виникають на біржових торгах; ревізійна комісія здійснює контроль за діяльністю дирекції, дот­риманням законодавчих актів, станом каси і майна, розглядає скарги.

Головна мета товарної біржі — організація проведення вільних горгів, продажів, складання контрактів і господарських договорів щодо закупівлі, продажу товарів за ринковими цінами, які скла­даються під впливом попиту та пропозиції.

Біржа дозволяє нівелювати коливання цін на конкретний то­вар за допомогою котирування (згладжування) цін. При цьому фіксуються контрактні ціни, які публікуються потім у біржовому бюлетені як середня штучна ціна товару. Далі покупці і продавці орієнтуються на середню біржову ціну, що, власне кажучи, вик­лючає її різку зміну і створює природний регулятор цін. Ціни на біржі формуються вільно в ході торгів без установлення рівня чи меж, товарів в основному сировинної спрямованості (метали, нафта, нафтопродукти, будівельні матеріали, хімікати, лісомате­ріали, текстиль, продукція сільського господарства і т.д.). Пред­метами біржових торгів не можуть бути нерухоме майно й інте­лектуальна власність.

Товарна біржа формує оптовий ринок, забезпечуючи мож­ливість здійснення оптових угод за допомогою голосних публіч­них торгів у заздалегідь зазначеному місці і в установлений час.

Товарні біржі класифікуються за такими відмінностями:

а) за характером діяльності (призначення):

• спеціалізовані (працюють з визначеними видами товарів — метали, будматеріали, ліс, хімікати й ін.);

• універсальні (здійснюють операції з більш широким колом різноманітних товарів);

б) за масштабом дії:

• державні;

• регіональні;

• крайові, обласні;

• районні, міські;

в) залежно від участі відвідувачів у біржових торгах:

— закриті (беруть участь тільки біржові посередники — бро­ кери);

75

— відкриті (крім брокерів беруть участь і відвідувачі); г) за характером біржових операцій.

1. Угоди з реальним товаром (торг із реальними (наявними) товарами, що передбачають обов'язковий їхній продаж в обу­ мовлений термін (від 1 до 15 днів) на основі попереднього огля­ ду (заданими біржової експертизи) чи без попереднього огляду (за зразками, стандартами, а також за обумовленою середньою і мінімальною якістю товару). Продавець повинен мати відповід­ ний товар у наявності, здати його на біржовий склад, одержав­ ши при цьому складське посвідчення — варрант.

2. Ф'ючерсні угоди (майбутні угоди) — угоди (купівля-продаж стандартних контрактів на постачання біржового товару), згідно яким постачання продукції буде зроблена в наступному періоді (через квартал, але не більше ніж через рік). Товар, що підлягає продажу в майбутньому, може бути ще не виготовлений, але з'я­ виться в обумовлений термін. Ф'ючерсні (термінові) угоди укла­ даються в основному з метою страхування (хеджування) чи угод одержання різниці від зміни цін (різниці між ціною контракту в момент його укладення і ціною в день закінчення контракту.

Після укладення ф'ючерсного контракту і його реєстрації в розрахунковій палаті продавець і покупець підтримують ко­мерційні взаємини тільки через цю палату. Причому кожна сто­рона має право однобічної ліквідації даного контракту до настан­ня терміну постачання товару шляхом так званої офсетної угоди. Прагнення продавця і покупця одержати позитивний комерцій­ний результат (прибуток) визначає тактику поведінки і характер конкретних дій у біржовій «грі».

3) опціонні — придбання права на покупку товару (укладення контракту) у майбутньому по встановленій (далі незмінній) ціні. Власне кажучи, це форма торгівлі правами на укладення кон­ трактів. Характерно, що можливий перепродаж таких прав має спекулятивну спрямованість, але відіграє позитивну роль, оск­ ільки помітно перешкоджає різким коливанням цін на товари, сприяє стабілізації ринкових відносин. Покупець опціону в обмін на придбання такого права звичайно сплачує продавцеві деяку невелику суму — премію, що дозволяє здійснити операцію за фіксованою ціною при відносно сприятливій ринковій кон'юнктурі і дістати прибуток. Ризик покупця опціону обмежується розміром

76

даної премії, а ризик продавця опціону відповідно зменшується на цей розмір.

За відповідну комісійну винагороду товарна біржа надає про­давцям і покупцям приміщення, визначені гарантії, інформаційні і розрахункові послуги.

Результати діяльності товарної біржі є переконливим джере­лом зведень для суб'єктів товарного ринку про динаміку цін, попиту та пропозиції на різні види товарів.

Узагальнюючи сказане про діяльність товарної біржі на рин­ку, сформулюємо основні її завдання і функції:

• регулярність поновлення торгівлі й організованість ринку;

• надання учасниками біржових торгів комерційної й іншої ін­ формації щодо пропонованої до реалізації товарної продукції;

— виявлення реального попиту та пропозиції на товарну про- ■••:■ дукцію, яку реалізують чи обмінюють на біржі;

ї — визначення сформованих пропорцій обміну на товарну про­дукцію;

. — організація товарообмінних операцій, заснованих на взає­мовигідних умовах;

• котирування цін на товарну продукцію, реалізовану на біржі;

• підготовка й організація біржових торгів;

• уніфікація споживчої вартості товару, більшої частини умов угоди;

• здійснення угод під час відсутності самого товару;

• інформаційна діяльність.

У процесі свого довгого розвитку біржова торгівля в нашій країні пристосовувалася до вимог економічної політики і пере­терплювала відповідні зміни. В умовах демократизації суспіль­ства, незважаючи на серйозні економічні проблеми, товарні біржі стали помітним явищем у житті сучасної України. Разом з тим має бути вирішення серйозних проблем щодо подальшого підви­щення якості їхньої роботи, розширення товарного асортимен­ту, раціонального їх роззосередження по всій території країни, правового забезпечення.