Розвиток кісток тулуба, їхні вікові, статеві та індивідуальні особливості

Д жерелом розвитку осьового скелету у людини є склеротом, який складається з великої кількості клітин мезенхіми. Приблизно в кінці першого місяця розвитку ембріона ці клітини розмножуються, зростаються між собою і утворюють перетинчасту сполучну тканину, з якої починають формуватися хребці. На початку 3-го місяця сполучна тканина перетворюється на хрящ, який, починаючи з кінця 3-го місяця заміщується кістковою тканиною.

Дослідження хребта дитини перших років життя показують, що він складається з приблизно однакової кількості хрящової та кісткової тканини, але поступово кісткової тканини стає більше. У людей похилого віку тіла хребців частково розсмоктуються, а міжхребцеві хрящі костеніють; у зв¢язку з цим довжина хребетного стовпа стає меншою і він нахиляється вперед.

Найважливішим віковими морфофізіологічними особливостями хребетного стовпа є вигини (лордози, кіфози, сколіози).

У нормально розвиненому хребетному стовпі виділяють два вигини вперед – шийний і поперековий лордоз та два вигини назад – грудний і крижовий кіфози. До фізіологічних вигинів відносять також і незначний вигин вбік – сколіоз, що залежить здебільшого від більшого розвитку м¢язів правої чи лівої половини тіла.

Форма і розміри грудної клітки мають значні вікові, статеві та індивідуальні особливості. Так, грудна клітка дитини коротка, широка, а ребра займають горизонтальне положення. У жінок вона коротша, ширша та округліша; тоді як у чоловіків більше наближається до типової конічної форми.

До індивідуальних особливостей кісток тулуба слід віднести:

• неоднакову кількість хребців та ребер;

• різний ступінь незрощення дуг хребців (особливо поперекових та крижових);

• розщеплення грудного кінця деяких ребер;

• отвори різної форми в грудині;

• розщеплення мечоподібного відростка і інші.

Використана література

основна

1.

Федонюк Я.І. Білик Л.С. Анатомія та фізіологія з патологією- Т.: Укрмедкнига, 2001. с.138-145

2. Очкуренко О. М. Анатомія людини. – К.: Вища шк.., 1992. – с. 55-66.

3. Воробьева Е.А., Анатомия и физиология. – М.: Медицина, 1987. – с.8-87

Липченко В. Я., Самусев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. – М.: Медицина, 1988. – с. 17-29

додаткова

1. Сакевич Я.І. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології-Київ.: Здоров’я, 2003. с.64-73

2. Дюбенко К.А. Анатомічна термінологія - Київ.: Поліграф книга,2001. с.18-58.

3. Сидоренко П.І. Анатомія та фізіологія людини-Київ.: Медицина, 2007. с.27-30

Тема: СКЕЛЕТ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

ПЛАН:

1. Пояс верхньої кінцівки:

а) ключиця;

б) лопатка.

2. Суглоби пояса верхньої кінцівки.

3. Скелет вільної верхньої кінцівки:

а) плечова кістка;

б) кістки передпліччя (променева і ліктьова);

в) кістки кисті.

4. З¢єднання кісток передпліччя між собою.

5. Суглоби кисті.

6. Вікові, індивідуальні та статеві особливості кісток верхньої кінцівки