Дуга аорти, її гілки.

 

Дуга аорти (arcus aortae) опуклістю, оберненою догори, дохо­дить до рівня ПІ грудного хребця. Прямуючи спереду назад та ко­со справа наліво, дуга аорти простягається від II правого ребер­ного хряща до лівої поверхні тіл III — IV грудних хребців, де й переходить у низхідну частину аорти. В місці переходу нерідко спо­стерігається невелике звуження — перешийок аорти.

Від опуклої поверхні дуги аорти відходять три значні артерії:

• -         плечоголовний стовбур

• -         ліва загальна сонна артерія

• -         ліва підключична ар­терія

Ці судини забезпечують кровопостачання шиї, голови та верхніх кінцівок. (1.06)

 

Плечоголовний стовбур

 

Плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus) має довжину 30—40 мм. Відходить від початкової частини дуги аорти, йде до­гори та дещо вправо, розміщуючись позаду ручки грудини. На рів­ні правого грудинно-ключичного суглоба стовбур розгалужується на праву загальну сонну та праву підключичну артерії.

 

Загальна сонна артерія

 

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) справа відходить від плечоголовного стовбура, а зліва — безпосередньо від дуги аорти. Переходить на шию крізь верхній отвір грудної порожнини і, розміщуючись позаду грудинно-ключично-соскового м'яза, прилягає:

• -         латерально - до внутрішньої ярем­ної вени

• -         присередньо - до трахеї, стравоходу і гортані

• -         позаду - до блукаючого нерва

В межах сонного трикутника, на рівні верх­нього краю щитоподібного хряща, загальна сонна артерія розга­лужується на зовнішню та внутрішню сонні артерії.

 

Внутрішня сонна артерія (a. Carotis interna), її гілки

 

Внутрішня сонна артерія (a.carotis interna) є продовженням загальної сонної артерії(2.03). Йде вгору вздовж бічної стінки глотки, переходить у порожнину черепа через сонний канал і віддає кілька основних гілок:

1. 1.     очна артерія (а.ophtalmica) - проходить через зоровий ка­нал до медіальної стінки очної ямки, де і розпадається на кінце­ві гілки. Одна з основних гілок очної артерії — центральна арте­рія сітківки, яка йде в очне яблуко в товщі зорового нерва. Інші гілки очної артерії живлять м'язи очного яблука, слізну залозу, повіки, слизову оболонку носа і решітчастого лабіринту, шкіру, м'язи лобової ділянки та тверду оболонку головного мозку;

2. 2.     передня артерія мозку (a.cerebri anterior) - розгалужується на внутрішній поверхні лобової і потиличної часток півкуль вели­кого мозку;

3. 3.     середня артерія мозку (а.cerebri media) - найбільша з гілок внутрішньої сонної артерії. Спочатку проходить у глибині бічної борозни, далі йде до верхньобічної поверхні півкулі великого мозку. По ходу віддає гілочки до лобової, тім'яної та вискової часток ве­ликого мозку.

4. 4.     задня сполучна артерія (а.communicans posterior) йде на­зад і зливається із задньою артерією мозку(2.01).

 

 

Зовнішня сонна артерія (a.Carotis externa), її гілки

 

Зовнішня сонна артерія, утворившись, іде догори, розміщуючись дещо допереду та медіально (присередньо) щодо внутрішньої сонної артерії. Проходить позаду заднього черевця двочеревцевого м'яза та крізь товщу привушної залози і на рівні шийки нижньої щелепи розгалужується на 2 кінцеві гілки: поверхневу скроневу та щелепну артерію (2.03).

По ходу зовнішня сонна артерія віддає ряд значних бічних гілок, які за топографічними особливостями можна поділити на 3 групи:

1. 1.     передню

2. 2.     задню

3. 3.     медіальну (присередню).

Присередня група гілок зовнішньої соннної артерії:

1. 1.     верхня щитоподібна артерія (a.thyroidea superior) – відходить від зовнішньої сонної артерії близько місця її утворення, йде вгору, далі дугоподібно загинається, іде вниз та медіально і вступає у верхній полюс відповідної частки щитоподібної залози. По ходу артерія віддає гілочки паращитовидних залоз, гортані, під’язикової кістки і до грудинно-ключично-соскоподібного м’яза; (2.03)

2. 2.     язикова артерія (а.lingualis) - відходить дещо вище від попередньої артерії, на рівні малого рога під'язикової кістки, йде до­гори і медіально (присередньо) та розгалужується в товщі язика. Крім того, постачає кров'ю м'язи дна порожнини рота, під'язикові слинні за­лози, піднебінні мигдалики, під'язикову кістку, надгортанник та шкіру передньоверхньої ділянки шиї. (2.03)

3. 3.     лицева артерія (а.facialis) - відходить від зовнішньої сон­ної артерії на рівні кута нижньої щелепи, перегинається через край тіла нижньої щелепи, попереду від жувального м'яза, переходить на лице і, розміщуючись у товщі мімічних м'язів, іде в напрямку до медіального (присереднього) кута ока (2.03).

Від шийного відрізка лицевої артерії відходять гілочки до но­сової частини глотки, м'якого піднебіння, піднебінних мигдаликів, піднижньощелепної слинної залози, а також до м'язів та шкіри від­повідної ділянки.

У ділянці лиця від артерії відходять м'язові та шкірні гілочки, а також верхня та нижня губні артерії, які анастомозують з одной­менними артеріями протилежного боку і утворюють навколо щі­лини рота артеріальне кільце.

 

Задня група гілок зовнішньої сонної артерії

 

1. 1.        потилична арте­рія (a.occipitalis) - відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні заднього черевця двочеревцевого м'яза. Розгалужується в ді­лянці потилиці і віддає гілочки до навколишніх м'язів, шкіри, вуш­ної раковини та до твердої оболонки головного мозку.

2. 2.        задня вушна артерія (a.auricularis posterior) - відходить вище від потиличної артерії і, йдучи до соскоподібного відростка, віддає гілочки до вушної раковини, шкіри та м'язів потилиці, а також до стінок барабанної порожнини(2.03).

 

Медіальна (присередня) група гілок зовнішньої сонної артерії

 

1. 1.     висхідна глоткова артерія (а.pharingea ascendens) – йде вгору до верх­ньої ділянки бічної стінки глотки. По ходу віддає гілочки до під­небінного мигдалика, слухової труби, м'якого піднебіння, стінок барабанної порожнини та до твердої оболонки головного мозку.

 

Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії

 

1. 1.     поверхнева скронева ар­терія (а.temporalis superficialis) - піднімаючись догори, про­ходить у товщі привушної залози, попереду зовнішнього слухово­го ходу. Кінцевий відрізок розміщується під шкірою скроневої ді­лянки і поділяється тут на лобову і тім'яну гілки. Артерія поста­чає кров'ю привушну залозу, зовнішній слуховий хід, вушну ра­ковину та скроневий м'яз, а від своєї початкової частини віддає попе­речну артерію лиця, яка несе кров до м'язів та шкіри щоки.

2. 2.     щелепна артерія (а.maxillaris) - одна з двох кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії. Утворившись на рівні шийки ниж­ньої щелепи, йде наперед, медіально (присередньо) та дещо догори, до крилопіднебінної ямки. За топографічними ознаками щелепну артерію поділяють на три відрізки (2.03).

Від І відрізка артерії (близько шийки нижньої щелепи) відхо­дить ряд гілочок основна з них — глибока вушна артерія, що йде до зовнішнього слухового ходу і барабанної перетинки, та нижня коміркова артерія, яка йде до нижньої щелепи. (2.03).

Від II відрізка щелепної артерії, який розміщений між бічним крилоподібним та скроневим м'язами, відходять такі основні гілки:

- середня оболонкова артерія (проходить крізь остистий отвір у по­рожнину черепа і живить тверду оболонку головного мозку);

• -         глибокі скроневі артерії (йдуть до скроневого та жувального м'язів);

• -         щіч­на артерія (постачає кров'ю щічний м'яз, деякі мімічні м'язи і сли­зову оболонку порожнини рота). (2.03).

Від III (кінцевого) відрізка щелепної артерії відходять такі ос­новні гілки:

• -         підочноямкова артерія (крізь однойменну щілину пе­реходить в очну ямку, а далі крізь підочноямковий отвір виходить на поверхню обличчя);

• -         низхідна піднебінна артерія (йде до глотки, слу­хової труби, м'якого і твердого піднебіння та до піднебінного миг­далика);

• -         клинопіднебінна артерія (проходить через однойменний канал у порожнину носа і постачає кров'ю задні відділи слизової оболонки) (2.03).