Існує 3 форми рецептурних бланків:

• форма № 1 – призначена для відпуску ліків з аптеки за повну вартість дорослим та дітям;

• форма № 2 – для виписування рецептів на ліки, які відпускаються безкоштовно, на пільгових умовах, і мають одурманюючу дію, анаболічну активність, а також на засоби, поставлені на предметно-кількісний облік;

• форма № 3 – для виписування рецептів на наркотичні лікарські засоби.

На рецептурному бланку № 1 дозволяється виписувати не більше 2 лікарських засобів. На рецептурних бланках форми № 2, 3 виписують лише 1 лікарський препарат.

Рецепт складається з таких частин:

1. INSCRIPCIO (надпис) – включає штамп медичного закладу, слова «дитячи» або «дорослий», дату виписування рецепта, прізвище та ініціали хворого та його вік, прізвище та ініціали лікаря, вказується посада і звання особи, яка видала рецепт, якщо вона не лікар, а фельдшер чи акушерка.

2. INVOCATIO - звернення лікаря до фармацевта, виражене словом RECIPE ( Rp.:) – візьми.

Зі слова RECIPE починається латинська частина рецепта. Латинською мовою пишуться назви лікарських речовин, з яких складаються ліки, фармацевтичні дії, які потрібно провести, щоб виготовити ліки, а також назви лікарських форм.

3. DESIGNATIO MATERIARUM (визначеня речовин) – перелік лікарських речовин, які входять до складу лікувального препарату, їх доза. Назва кожної лікарської речовини пишеться з нового рядка, з великої літери, одна під одною, в родовому відмінку. Посередині рядка пишуться з великої літери пишуться назви лікарських речовин і рослин. Вказується доза лікарської речовини: для рідких речовин – в мілілітрах, краплях або грамах, наприклад 0,1 ml, 1 ml, 10 ml, gtts X і т.ін., а для твердих і в’язких рідин (лініментів, суспензій) – в грамах або долях грама, при цьому позначка грама не пишеться: 10,0; 0,1; 0,01; 0,001. Лікарська речовина може дозуватись в одиницях дії (ОД), наприклад, 500 000 ОД. починається перелік лікарських речовин в рецепті з отруйних та наркотичних, після чого вказується решта. Останніми пишуться індиферентні у фармакологічному відношенні речовини, за допомогою яких надається та чи ін. лікарська форма.

4. SUBSCRIPTIO - вказівка, яку саме форму з перелічених речовин та в якій кількості аптека повинна виготовити.

5. SIGNATURA – позначення. Починається із слова SIGNA, після чого на рідній мові, без скорочень для пацієнта детально описується спосіб прийому лікарського засобу. Наприклад: «По 1 столовій ложці 3 рази на день після їди», «По 1 таблетці за пів години до сну» та ін. Забороняється обмежуватись загальними вказівками: «внутрішнє», «зовнішнє» та ін. .

6. Закінчується рецепт підписом лікаря та його особистою печаткою.

Лікарські засоби, виготовлені за рецептами, складеними самим лікарем, називають магістральними. У таких рецептах завжди належить докладно вказувати склад лікарського засобу.

Лікарські засоби певного складу і способу виготовлння, зазначені у Державній фармакопеї, називають офіцинальними. При виписуванні офіцинального лікарського засобу вказують його назву, встановлену Фармакопеєю, і потрібну кількість.

Лікарські засоби для хворих, що перебувають у лікувальних установах, виписують з аптек за рецептами або вимогами.

Державна фармакопея України – правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті, а також методики контролю якості лікарських засобів, довідкові таблиці, таблиці вищих разових та добових доз отруйних та сильнодіючих лікарських засобів для дорослих та дітей.