5.1.2 Сучки

Сучки – основа живих або відмерлих при житті дерева гілок – є неминучим пороком, тому що обумовлені ростом дерева. Кількість, розміри та стан сучків впливають на якість деревини, призначеної для розпилювання. Залежно від розташування на стовбурі дерева та площини розпилу сучки можуть виходити на поверхню пиломатеріалу у вигляді кола, овалу, клина.

При потраплянні розпилу вздовж зрослого сучка отримують зшивний сучок (рисунок 5.2, а), поперек двох поряд розташованих сучків – лапчастий сучок (рисунок 5.2, б).

а)	б)

Рисунок 5.2 – Сучки: а – зшивний сучок; б – лапчастий сучок

Розрізняють сучки наскрізні, тобто ті, що виходять на обидві сторони пиломатеріалу (дошки), та ненаскрізні – виходять тільки на одну сторону дошки.

Залежно від стану деревини сучка та ступеня зрощення його з деревиною стовбура розрізняють:

Зрослий твердий сучок – річні шари сучка складають одне ціле з навколишньою деревиною. Деревина сучка тверда і нормальної структури.

Розрізняють здорові, рогові і забарвлені тверді сучки. У здоровому сучку немає ніяких ознак гнилі. Він забарвлений у колір навколишньої деревини або злегка темніший за неї.

Роговий сучок має здорову деревину, щільно просочений смолою, дубильними або іншими речовинами, забарвлений значно темніше, ніж навколишня деревина.

Незрослий сучок. До цієї категорії належать сучки, що утворюють у деревині отвори або гнилі ділянки. Ці сучки поділяються на ті, що випадають (тверді), пухкі і тютюнові.

Випадний (твердий) сучок зустрічається в пиломатеріалах і фанері. Має тверду деревину, але по всій довжині безпосередньо не зв'язаний з навколишньою деревиною і легко випадає.

Пухкий сучок оточений здоровою деревиною, але сам перебуває в такій стадії гниття, коли деревина частково втратила первісну структуру.

Тютюновий сучок – сучок, що розклався і перетворився в коричневу масу.

5.1.3 Тріщини

Тріщини являють собою розриви деревини уздовж волокон, що утворюються при висиханні і при впливі інших факторів.

Залежно від часу появи і характеру ушкодження розрізняють такі види тріщин: метик; відлупина; морозобоїна; вітрогонка; тріщини усушки.

Метик – внутрішня поздовжня тріщина, що проходить через серцевину стовбура, але не доходить до його периферії. Метик йде уздовж стовбура нагору від окоренка, де він має найбільший розвиток.

Простий метик складається з двох або однієї тріщини, розташованих по одному діаметру (рисунок 5.3, а).

Хрестовий метик – утворюється двома або декількома тріщинами, розташованими під кутом одна до одної (рисунок 5.3, б, в).

Розрізняють згідний метик, коли тріщина йде уздовж стовбура в одній площині, незгідний метик, коли тріщина йде уздовж стовбура гвинтоподібно, на верхньому торці стовбура її напрямок інший, ніж на нижньому.

Метик порушує цілісність деревини і знижує її сортність. Простий згідний метик не знижує сортності колод, що направляються на розпилювання.

Відлупина – внутрішня тріщина, що йде по річному шару (рисунок 5.3, г). Відлупина порушує цілісність деревини, псує пласт дошки і знижує сортність.

а)	б)	в)
г)	д)	е)

Рисунок 5.3 – Тріщини: а – простий метик; б, в – хрестовий метик;

г – відлупина; д – морозобоїна; е – тріщини усушки

Морозобоїна – зовнішня поздовжня тріщина, більш широка на зовнішній частині стовбура і зменшувана в напрямку до центру (рисунок 5.3, д).

Морозобоїна називається відкритою, якщо тріщина відкрита, і закритою, якщо вона зовні заросла шаром деревини.

Морозобоїна може поширюватися на значну частину стовбура, а по глибині доходити до серцевини. Вона спотворює форму стовбура, порушує цілісність деревини, сприяє появі гнилизни і знижує сорт деревини.

Тріщини усушки – утворюються при висиханні деревини і поширюються від поверхні колоди всередину (рисунок 5.3, е).

Розрізняють тріщини: торцеві без виходу на бічну поверхню; торцеві, що виходять на один бік; торцеві наскрізні, вихідні на обидві бічні поверхні.