6.1.2 Розтяжність бітумів
Розтяжністю (дуктильністю) називають властивість бітумів витягуватися в тонкі нитки під впливом прикладеної сили, що розтягує.
Величину або ступінь розтяжності вимірюють довжиною нитки до її розриву при температурі 25 °С або для поліпшених марок – при 0 °С і швидкості витягування 5 см/хв і виражають у сантиметрах.
У різних будівельних матеріалах і конструкціях бітуми можуть випробувати розтяжні зусилля. Тому при інших рівних показниках, наприклад глибини проникання і температури розм'якшення, слід віддати перевагу бітумові з більшою розтяжністю.
Розтяжність бітумів визначають у дуктилометрі (рисунок 6.2). Дуктилометр являє собою дерев’яний або пластмасовий ящик 1. Зразки-вісімки 5 у захватах встановлюють одним кінцем на нерухомій опорі 6, а іншим – на рухомій частині 3. При обертанні гвинта 2 гайка 4, що встановлена на гвинті і прикріплена до рухомої частини, рухається разом з нею. При цьому зразки розтягуються. На протилежній від гвинта стороні уздовж ящика встановлена металева лінійка 8, по якій за допомогою стрілки 7, що закріплена на рухомій частині, фіксують розтягання. Розтягувати зразок бітуму слід зі швидкістю, що не перевищує 5 см/хв.
Рисунок 6.2 – Дуктилометр
Розбірна мідна форма для зразків для визначення розтяжності бітуму (рисунок 6.3) складається з 4 частин. Розміри форми: довжина 7,5 см, ширина зразка в найменшому поперечному перерізі – 1 см, товщина зразка – 1 см.
Визначають розтяжність у такий спосіб. Попередньо збезводнений бітум розплавляють і проціджують через сито з 50 отв/см2, а потім перемішують. Форму в зібраному вигляді поміщають на металеву пластинку. Пластинку і середні бічні частини форми з внутрішньої сторони (щоб уникнути приклеювання до них бітуму) покривають сумішшю тальку з гліцерином.
Рисунок 6.3 – Розбірна мідна форма для зразків при визначенні
розтяжності бітуму
Розплавлений, проціджений і перемішаний бітум наливають тонким струменем у форми від одного кінця до іншого, поки форми не наповняться урівень із краями. Форми охолоджують протягом 30 хв при температурі 1820 °С, після чого надлишок бітуму зрізують гарячим гострим ножем. Зразок бітуму з формою і пластинкою поміщають у водяну баню при 25±0,5 °С на 1,5 години. Після цього зразок знімають із пластинки і закріплюють на дуктилометрі, надягаючи кільця форми на штифти його рухомої частини, а потім віднімають бічні частини форми.
Попередньо в дуктилометр наливають воду, що повинна покривати форми зі зразками не менше ніж на 2,5 см.
Температура води 25±0,5 °С. Цю температуру під час витримки зразків постійно регулюють доливанням гарячої або холодної води. Форми в дуктилометрі з водою витримують протягом 1,5 години. Потім починають обертати маховик, розтягуючи бітум зі швидкістю 5 см/хв. Довжину нитки зразка бітуму (см), відзначену покажчиком у момент її розриву, приймають за розтяжність бітуму.
Для кожного зразка бітуму роблять три визначення розтяжності. Кінцевий результат беруть як середнє з трьох визначень.
При визначенні розтяжності бітумів різної густини (вище або нижче одиниці) густину води відповідно змінюють: підвищують її шляхом додавання розчину кухонної солі або знижують додаванням спирту. Нитка бітуму при випробуванні не повинна спливати або тонути.