- •Українська державна академія залізничного транспорту
- •Методичні вказівки
- •1.1 Визначення істинної густини
- •1.2 Визначення середньої густини
- •1.2.1 Визначення середньої густини зразків
- •1.2.2 Визначення середньої густини зразків
- •2.1 Визначення насипної густини
- •3.1 Сировина для одержання кераміки і керамічні вироби
- •2.2 Визначення пористості
- •2.3 Визначення водопоглинення
- •3.2 Цегла глиняна одинарна звичайна
- •3.2.1 Зовнішні ознаки
- •3.2.2 Визначення марки цегли
- •4.1 Будова деревини
- •4.1.1 Частини дерева і будова деревини
- •4.1.2 Особливості будови деревини хвойних порід
- •4.2 БудоВа стовбура дерева (макроструктура)
- •4.3 Формування і структура целюлози
- •4.4 Мікроструктура деревини
- •4.5 Субмікроструктура деревини
- •4.5.1 Розподіл лігніну в деревині
- •5.1 Пороки деревини
- •5.1.1 Пороки будови деревини
- •5.1.2 Сучки
- •5.1.3 Тріщини
- •5.1.4 Ненормальні забарвлення і гнилі
- •5.1.5 Захист деревини
- •5.2 Види лісових матеріалів
- •5.2.1 Круглі лісові матеріали
- •5.2.2 Пиломатеріали
- •5.3 Напівфабрикати і будівельні
- •6.1 Дослідження бітумів
- •6.1.1 Твердість бітумів
- •6.1.2 Розтяжність бітумів
- •6.1.3 Температура розм'якшення бітумів
- •7.1 Пігменти
- •7.1.1 Визначення маслоємності пігменту
- •7.1.2 Визначення покривності пігменту
3.2.2 Визначення марки цегли
Марку цегли визначають за границею міцності на стиск і вигін як середнє арифметичне результатів випробувань п'яти зразків.
ГРАНИЦЯ МІЦНОСТІ ПРИ СТИСКУ
Границю міцності цегли при стиску визначають у такий спосіб. Цеглу розпилюють на дві рівні половинки, накладають їх постелями одну на іншу (площинами розпилу в протилежні боки) і скріплюють між собою цементним тістом шаром 5 мм. Тим же тістом, шаром не більше 3 мм, покривають обидві поверхні рівнобіжні швові, як показано на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Випробування цегли на стиск
З’єднання половинок цегли роблять на столі. Поверхню цегли попередньо змочують водою. Цементне тісто кладуть на скло, покрите змоченим папером, з таким розрахунком, щоб товщина шару не перевищувала 3 мм. Потім одну половинку цегли укладають на цементне тісто і злегка притискають, після чого верхню поверхню половинки цегли покривають тим же тістом (товщина шару не більше 5 мм) і на нього укладають другу половинку цегли, злегка притискаючи. Верхню поверхню другої половинки цегли також покривають цементним тістом (товщина шару не більше 3 мм) і притискають склом, покритим змоченим папером.
Скріплення половинок цегли і вирівнювання робочих поверхонь зразків необхідно для рівномірного розподілу навантаження по всій поверхні цегли, при нерівній поверхні – тиск концентрується на окремих виступаючих ділянках і отриманий результат буде менше дійсного.
Для затвердіння цементу зразки витримують до випробувань на повітрі 3÷4 доби при температурі 15÷20 °С.
Перед випробуванням вимірюють робочу площу граней зразків. Випробування проводять на гідравлічному пресі.
Міцність при стиску цегли Rст обчислюється як частка від розподілу руйнівного навантаження Р (кг) на площу робочої грані зразка F (см2), кг/см2,
. (3.1)
МІЦНІСТЬ ПРИ ВИГИНІ
Міцність при вигині визначають шляхом випробування цегли, покладеної по постелі на двох опорах, розташованих на відстані 20 см одна від одної (рисунок 3.3).
Рисунок 3.3 – Схема випробування цегли на вигін
Опори являють собою циліндричні котки діаметром 20 мм. Навантаження на зразок передається посередині також через коток.
Міцність при вигині σвиг розраховується за формулою, кг/см2,
, (3.2)
де Р – руйнівне навантаження, кг;
l – відстань між опорами (випробувальна база), l = 20 см;
b – ширина цегли, b = 12 см;
h – висота (товщина) цегли, h = 6,5 см.
За результатами, отриманими при випробуванні цегли на вигін та стиск, робиться загальний висновок про відповідність цегли вимогам стандарту і встановлюється її марка відповідно до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Марки цегли та відповідні характеристики
Марка цегли і каменів |
Границя міцності по перерізу брутто (без врахування площі пустот), кгс/см2, не менше |
|||
при стиску |
при вигині |
|||
середній для п’яти зразків |
найменший для окремого зразка |
середній для п’яти зразків |
найменший для окремого зразка |
|
75 |
75 |
50 |
18 |
9 |
100 |
100 |
75 |
22 |
11 |
125 |
125 |
100 |
25 |
12 |
150 |
150 |
125 |
28 |
14 |
175 |
175 |
150 |
31 |
15 |
200 |
200 |
175 |
34 |
17 |
250 |
250 |
200 |
39 |
20 |
300 |
300 |
250 |
44 |
22 |
Контрольні запитання
1 Які матеріали мають назву "кераміка"?
2 Що є сировиною для виробництва керамічних матеріалів?
3 Основні властивості глин: пластичність, відношення до сушіння та нагрівання.
4 Які домішки і для яких цілей використовують у керамічному виробництві?
5 Наведіть характеристики стінових керамічних виробів.
6 Наведіть характеристики керамічних виробів для облицювання фасадів та внутрішнього облицювання.
7 Які керамічні вироби застосовуються як покрівельні матеріали?
8 Для яких цілей і де використовують вогнетривкі керамічні матеріали?
9 Основні властивості керамічної цегли та вимоги до її якості.
10 Методи виробництва керамічної цегли та їх особливості.
11 Як визначається марка керамічної цегли?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4
ЛІСОВІ МАТЕРІАЛИ
Деревиною називають сукупність тканин деревних волокон, що містяться в стовбурі дерева.
Деревина застосовується в натуральному або переробленому вигляді в багатьох галузях народного господарства.
Деревина характеризується високими механічними властивостями, гарною оброблюваністю, малою теплопровідністю, малою середньою густиною, пружністю, хімічною стійкістю й ін.
Однак деревина має і ряд недоліків: неоднорідність будови; здатність поглинати і випаровувати вологу при зміні вологості повітря, через що в деревині виникають напруги, що викликають тріщини і жолоблення; легку займистість і ін.
Транспорт – найбільший споживач деревини, застосовуваної для будівництва і ремонту основних і допоміжних транспортних пристроїв – рухомого складу, колії, будинків і споруд.
З нечисленних порід дерев, що виростають на території України, промислове значення має близько півтора десятка хвойних і листяних порід. Деревину хвойних порід широко застосовують не тільки в будівництві, але також у деревообробній і лісохімічній промисловості.
Листяних лісів в Україні втроє менше, ніж хвойних. Однак листяні породи переважають хвойні численністю, різноманітністю властивостей і характером застосування.
Значний відсоток загальної площі лісів країни складають три листяні породи: береза (13 %), осика (2,5 %) і дуб (1,3 %). На кожну з інших листяних порід припадає менше 1 % усієї площі. Тому в будівництві застосовують, головним чином, осику, березу, липу, тополю. Ці породи застосовують при будівництві тимчасових і підсобних будинків, а також для виготовлення перегородок і опалубки.
